Вагоном єдиним

Рада СНД із залізничного транспорту затвердила концепцію єдиного парку вантажних вагонів.

Створення єдиної системи управління парком вантажних вагонів (ЄСУПВВ) у рамках Співдружності незалежних держав поки залишається на папері. Проблема, як завжди, у грошах. Національні залізничні перевізники зацікавлені в такій системі. Складність у тому, щоб домовитися про розмір плати за використання рухомого складу, і сторони шукають компроміс.

Збільшення в пострадянських державах кількості власних вагонів загострює проблему ефективності їхньої експлуатації. Пов’язане зі зміною форми власності зростання порожнього пробігу й дефіцит навантажувальних ресурсів створюють стимул для об’єднання залізничних активів на нових економічних принципах.

«Порожняк» не гнати

Перший практичний крок у цьому напрямку зроблено в липні минулого року. Тоді голови залізничних адміністрацій Росії, Казахстану, України та Білорусі підписали спільну заяву про намір створити єдину систему уп­равління парком вантажних вагонів різних форм власності. Реалізацію цих планів було відкладено до чергового засідання Ради СНД із залізничного транспорту, що відбулося в жовтні у Вільнюсі. Бажаної системи він не встановив, зате затвердив концепцію, за якою вона має будуватися. Документ завізований представниками всіх країн — членів Співдружності, а також Литви, Латвії, Естонії та Грузії.

Експлуатація єдиного парку розглядається у двох аспектах: взаємодія залізничних адміністрацій між собою і їхнє співробітництво із власниками вантажних вагонів.

Робота ЄСУПВВ відповідно до концепції має регулюватися договорами двох різних рівнів: угодою про створення єдиної системи між залізничними адміністраціями й договорами кожної адміністрації з національними власниками вагонів. Саме цими документами буде встановлена ставка за користування вантажними вагонами й періодичність її перегляду. Вони ж обумовлять порядок ведення обліку рухомого складу і його обслуговування, вимоги до технічного стану й порядок компенсації загублених і ушкоджених вагонів.

Окремий розділ концепції присвячений порядку передачі вагонів у загальний парк і вилучення з нього. Ключовим органом всієї системи визначений інформаційний обчислювальний центр при Раді СНД із залізничного транспорту. На нього покладений обов’язок реєструвати заявки від залізничних адміністрацій про включення інвентарних і власних вагонів в ЄСУПВВ. При цьому в автоматичній базі даних парку за заявленими одиницями рухомого складу проставлятиметься ознака «Єдиний парк». За нею залізничні адміністрації мають забезпечити контроль пропуску через міждержавні стикові пункти вагонів, що курсують на підставі угоди про ЄСУПВВ.

Концепцією передбачено, що такі вагони після вивантаження або використовуються під навантаження, або відправляються в регулювання у встановленому порядку. У такий спосіб планується скоротити обсяг порожнього пробігу, а також уникнути зустрічних потоків незавантажених вагонів. 

Питання — у ціні

Із найнагальнішого питання — ставок плати за використання вагонів єдиного парку —концепція не містить однозначної позиції. Документом передбачено два варіанти його вирішення.

Перший: розмір плати встановлюється на підставі уніфікованих базових ставок плати за користування вагонами між залізничними адміністраціями за родами рухомого складу, затвердженими Радою, із правом залізничної адміністрації оголошення поправочних коефіцієнтів у межах коридорів ставок.

Другий: ставки плати за користування вагонами єдиного парку між залізничними адміністраціями визначаються Радою за родами рухомого складу.

Але поки єдину систему управління парком вантажних вагонів не створено, плату за використання своїх вагонів установлює їхній власник. Це дає переваги операторам рухомого складу, які наділені свободою визначати розмір цієї плати. У той же час «Укрзалізниця» як ор­ган державного управління таких можливостей не має. У результаті Україна змушена платити більше за користування чужими вагонами, ніж вона бере за оренду своїх. Хоча згодом теоретично така плата має дозволити цілком компенсувати вартість вагона. Зараз в «Укрзалізниці» платять близько 20 швейцарських франків за одиницю на добу. А, наприклад, російський вагон нам обходиться майже вдвічі дорожче. При цьому на частку Росії припадає приблизно 60% усього парку вантажних вагонів СНД, Грузії та країн Балтії.

Тому в листопаді на адресу керівників залізничних адміністрацій і Ради СНД із залізничного транспорту спрямована пропозиція перейти з 1 січня 2011 року на ставки за користування вагонами на рівні 29 швейцарських франків за вагон на добу. А з 1 липня встановити ставки плати за вантажні вагони інвентарного парку, визначені кожною залізничною адміністрацією з урахуванням її фактичних витрат і втраченої вигоди.

Довідка «УТГ»

За інформацією головного управління перевезень «Укр­залізниці», після розділу вагонного парку СРСР Україна одержала 278865 вагонів, у тому числі­ 120713 піввагонів. За станом на 2010 рік залишилося 120805 вагонів, із них лише 59342 піввагона інвентарного парку. При цьому за період із 1996 по 2009 рік відсоток порожнього пробігу виріс із 38,9% до 41,4%.