Далекосхідний експрес

Не мине й двох років, як нашими залізницями мчатимуть корейські електрички зі швидкістю 160 км на годину.

Недавно оголошене рішення «Укрзалізниці» закуповувати для швидкісних пасажирських перевезень до Євро-2012 міжрегіональні поїзди «Хундай» важко назвати несподіваним. Інтрига в цьому питанні зникла близько року тому, коли гендиректор відомства Михайло Костюк відвідав Південну Корею, де провів переговори із представниками її всесвітньо відомого холдингу.

Увесь цей час керівництво залізничного монополіста й Мінтрансзв’язку робило вигляд, що конкуренція між потенційними постачальниками швидкісного рухомого складу триває й що тільки тендер визначить переможця. Але в підсумку корпорацію «Хундай» визнали єдиним учасником конкурсу в рамках положення Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні гроші», відповідно до якого необхідна для проведення фінальної частини чемпіонату продукція може бути придбана без торгів. Це означає, що міжрегіональні двосистемні електропоїзди з розподіленою тягою для організації швидкісного руху  в Україні поставлятиме саме «Хундай».

Між ціною і якістю

Раніше розглядалися пропозиції й від інших виробників. На замовлення «Укр­залізниці» претендували чесь­ка «Шкода», польська «Песо», а також два вітчизняних підприємства — «Луганськтепловоз» і Крюковський вагонобудівний завод.­ Чехи з поляками навіть­ брали участь у відкритих торгах. Але, за словами­ Михайла­ Костюка, вони не змогли­ гарантувати поставку 10 ­електро­поїздів до Євро-2012. Їхні потужності, сказав керівник «Укрзалізниці», дозволяють виготовити на необхідний термін тільки два потяги, а цього недостатньо.­ «Луганськтепловоз» «від­сіявся», оскільки нездатний побудувати електричку із двосистемними тяговими двигунами, розрахованими на швидкість 160 км на годину. З  тієї ж причини програв КВБЗ. Утім, цей завод досі пише листи в Кабмін, у яких твердить, що здатен впоратися з поставленим завданням, посилаючись на свій досвід випуску електропоїздів для метрополітену.

Проте всі названі претенденти мали одну спільну перевагу. Вони пропонували свої поїзди за меншу ціну. Модернізована електричка «Луганськтепловозу» ЕПЛ9 обійшлася б лише в 10 млн євро. У той же час за одного «корейця» доведеться викласти 24 мільйони, тобто­ ­за один вагон — 2,4 млн євро. Хоча в порівнянні з тим же італійським «Піндоліно» (5 млн євро за вагон) ціна «Хундай» не така й висока. Як розповів «УТГ» Олександр Кац, бізнесмен, який консультує «Укрзалізницю» з питань співробітництва з південно­корейським виробником, оптимальне співвідношення ціни і якості під час ухвалення рішення відіграло досить важливу роль.

«Хундай» зміг запропонувати нам продукт, спеціально спроектований з урахуванням побажань замовника.­ Технічне завдання розроб­лялося головним управлінням «Укрзалізниці» із приміських перевезень. Основних вимог декілька: експлуатаційна швидкість — 160 км на годину, ширина колії — 1520 мм, поїзд має бути двосистемним (3 кВ постійного струму й 25 кВ змінного), місткість — 500—600 місць. Також обов’язкові автоматичні підйомники для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями.

Корейський електропоїзд зможе розвивати швидкість 180 км/год. При цьому його зроблять на півметра ширше. Інтер’єр і комфорт відповідатимуть європейським стандартам. Біля кожного пасажирського місця встановлять окрему електричну ро­зетку, а вагони оснастять обладнанням для бездротового виходу в Інтернет на основі технології  Wi-Fi.

Ваш поїзд за ваші ж гроші

Корейські інженери ще працюють над проектом електропоїзда для України. Тому зараз важко уявити до дрібниць, як він виглядатиме зсередини й зовні. Є ясність щодо тягових двигунів. Це асинхронні приводи без механічних частин, виключно корейського виробництва. Але процес трохи гальмує невідповідність вітчизняних і корейських технічних стандартів. Наприклад, у Кореї вже давно забули про пластик — є більш якісні матеріали. А в нас ним досі обробляють салони вагонів. Це ж стосується фарби, автозчеплень, багатьох інших деталей і вузлів. Проблема ще в тому, що наші нормативи вимагають застосовувати в електропоїзді комплектувальні певної марки, які переважно виробляють тільки в Україні. Корейці ж готові використовувати матеріали й деталі, що відповідають висунутим технічним  вимогам, але інших серій  і марок. На стадії проектування й  виготовлення перших зразків електропоїздів питання ще може бути вирішено, бо  в цьому зацікавлене керівництво «Укрзалізниці». Але на етапі сертифікації, коли рішення залежить не тільки від однієї залізничної адміністрації, можуть виникнути труднощі. Утім, сторони впевнені, що сертифікацію так чи інакше буде успішно пройдено.

Є й інші перешкоди. Зокрема, фінансові. Південна Корея не тільки надасть нам 10 своїх електропоїздів, а й позичить грошей для їхньої купівлі. Отримано принципову згоду на фінансування контракту на суму майже 300 млн євро Південнокорейським експортно-імпортним банком. Кредит дадуть у рамках Організації економічного співробітництва та розвитку, до якої входить Південна Корея. За правилами цієї інституції, що поєднує країни з високорозвиненою ринковою економікою, позика виділяється на умовах оплати кредитором 15% суми контракту. Зараз ведуться переговори з вироблення прийнятних для обох сторін умов страхування кредиту. Відсотки й строки погашення позики поки не розголошуються.

Ще одне невирішене питання — доставка готового виробу в Україну. Південну Корею та нашу країну розділяють понад 12 тис. км. Розглядаються два способи їхнього подолання: морем в один із наших чорноморських портів або поїздом, зрозуміло, через територію Російської Федерації. Кожен має свої недоліки. Перевезення судном потребує багато часу. А транспортування поїздом не гарантує схоронності вантажу. Був також план доставити електрички повітрям. Але є тільки один літак, здатний це зробити, — Ан-224 «Мрія». Сторони навіть зверталися в «Авіалінії Антонова». Але ціна пере­везення виявилася дуже високою, що призвело б  до збільшення суми контракту, у яку вже закладені транспортні витрати. Тому поки спосіб транспортування не визначений.

Перший поїзд «Хундай» обіцяє поставити вже в січні 2012 року. Близько двох місяців надано на сертифікацію, і тоді новий електропоїзд зможе вирушити у свій перший рейс. Передбачається, що спочатку в Україну надійдуть поїзди, виготовлені безпосередньо в Південній Кореї. Потім, можливо, випуск електричок буде організований в Україні. Причому частка вітчизняних підприємств у майбутніх виробах може сягати 60%. Але ще не вирішено питання локалізації виробництва й не визначені джерела фінансування.

У цілому прискорені міжрегіональні перевезення — це комплексна проблема. Вона включає розмежування пасажирського й вантажного руху, глибоку модернізацію колії, систем СЦБ і контактної мережі, підвищення безпеки на переїздах. Багато із цих робіт заплановані на наступний рік. У найближчій перспективі — створення на базі депо Київ-Пасажирський центру технічного обслуговування рухомого складу, задіяного у швидкісних перевезеннях. Пункт відстою нічних­ поїздів перенесуть у район станції Дарниця. Крім того, планується розділити пасажиро­потік між центральним і дарницьким вокзалами. Усе це — у планах. Але чи здійсняться вони до Євро-2012, поки невідомо.

You may also like...