Випадок «у відмові»
Виробничі трагедії потребують особливого підходу під час розслідування їхніх причин.
Ніхто не сперечається: найчастіше в отриманих травмах і каліцтвах на виробництві винні самі потерпілі. Конфлікт починається потім, коли доводиться вирішувати на офіційному рівні, що ж насправді призвело до нещасного випадку. Оскільки відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівника, покладено на адміністрацію підприємства. Але вона аж ніяк не бажає визнавати свою провину й майже завжди має «особливу думку» із приводу загибелі тих, кого приймала на роботу.
19 травня минулого року під час виконання робіт ТОВ «ПСК «Аквілон» на покрівлі споруджуваного в Запоріжжі будинку «Епіцентру» студент 5-го курсу Запорізького національного технічного університету впав у проріз із висоти 8,4 м і вмер.
…На території об’єкта хлопець переодягся в спецформу й чекав вказівок. Його призначили бетонником. Бригада займалася своєю справою, аж раптом почався дощ. Свіжому бетону не можна намокати, бо зіпсується. Бригадир вирішив закрити на даху призначені для вентиляції технологічні отвори, через які подавалася вода для будівельного розчину. Він і ще один робітник піднялися на дах, але дощ посилився, і знадобилася додаткова допомога. Серед двох молодих помічників був і загиблий студент. Чому сторонню людину (так про нього потім говоритимуть керівники підприємства) покликали на дах, тоді ніхто нікому питань не ставив.
Щоб закрити всі отвори, не вистачило одного листа, почали шукати його на даху. Знайшли, і в цю мить студент ЗНТУ зник. Через дощ він не побачив вентиляційного отвору й провалився в нього. Від численних переломів і травм хлопець помер у лікарні того ж дня.
Усвідомивши міру відповідальності, все керівництво промислово-будівельної компанії «Аквілон», субпідрядника будівництва «Епіцентру», як досить часто буває в таких випадках «пішло у відмову». Мовляв, документів, що підтверджують присутність студента на об’єкті, нема, він випадково зайшов на будівництво, сам заліз на дах — ми ні в чому не винні. Однак свідки трагедії й рідні загиблого говорять про протилежне. Хлопця неодноразово бачили на будівництві за різними роботами. Під час трагедії він був одягнений у спецформу. Загалом, провина підприємства навіч. За рішенням комісії територіального управління Держгірпромнагляду цей нещасний випадок був пов’язаний із виробництвом.
Вражають цинізмом два випадки. Перший із них стався на «найпередовішому підприємстві області» — слова належать колишньому міністрові промполітики й стосуються усе ще споруджуваного хімічного заводу напівпровідників. Отже, 6 липня під час виконання робіт у технологічному колодязі без жодних засобів захисту слюсарю-сантехнику цього підприємства стало зле, він знепритомнів. За ним спустилися два його напарники, які також не змогли вибратися з люка. Лікарі «Швидкої допомоги» доставили потерпілого в лікарню, але він помер не приходячи до тями. Як з’ясувалося під час розслідування, підприємство не мало права проводити роботи в цих колодязях, грубо порушуючи правила безпеки.
— У разі нещасного випадку з летальним кінцем існує затверджений механізм службового реагування, — розповідає начальник теруправління по Запорізькій області
Віктор Вітряк. — Це означає, що представники підприємства мають повідомити медиків, міліцію, прокуратуру, місцеву владу й наше теруправління про те, що сталося. У цьому випадку всього цього не було зроблено. Було звичайне приховування нещасного випадку посадовими особами підприємства. До речі, керівництво ВАТ «Завод напівпровідників» так і не повідомило нас про газ, яким отруївся їхній співробітник. Медики за результатами розтину не змогли встановити, що це була за речовина. Обурює й те, що представники підприємства всіляко затягували строки розслідування, вимагаючи проведення всіляких експертиз. Крім цього, вони не погодилися пов’язати цей нещасний випадок із виробництвом.
Ще один нещасний випадок, про який варто сказати, зафіксований 24 листопада минулого року на «Дніпроспецсталі», де на прохідній кранової галереї СПЦ-3 знайшли труп слюсаря-ремонтника. Людину було роздавлено краном. Причина, згідно з офіційними документами, — «невиконання посадових обов’язків старшим майстром, механіком, заступником начальника цеху, начальником цеху». Однак найстрашніше те, що потерпілий працював із 23 години 30 хвилин 21 листопада, а труп знайшли тільки 24-го, тобто понад дві доби він перебував на території підприємства.
