Скуті бахмутським ланцюгом
Виготовлення ланцюгів і електродів дає Артемівську не менше доходів, ніж видобуток солі та виробництво шампанського.
Артемівськ, або, якщо згадати його історичну назву, Бахмут, — найстаріше місто Донецької області, тому і його підприємства здебільшого ведуть родовід ще з часів царату. Не виняток і ЗАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек», який цього року відзначив своє 106-річчя. У 1904 році в Бахмуті місцевий промисловець Французов заснував дротяно-гвоздильний і штампувальний завод.
Початок ХХ століття був періодом закладання підприємств, які пізніше стануть славою Донбасу. Тоді ж Джон Юз будував шахти, голландці зводили завод «Російський провіданс» (нині Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча), у сусідньому Часовому Яру створювався завод вогнетривів, який працює дотепер. Родина Французових володіла левовою часткою підприємств і нерухомості Бахмута, масове ж будівництво, яке розгорнулося в регіоні, підштовхнуло їх до ідеї заснувати завод із виробництва дроту, цвяхів, болтів, заклепок, шайб та іншої метизної продукції. Першою масовою продукцією підприємства були залізничні костилі, величезної кількості яких вимагало масове прокладання залізниць у регіоні.
У 20-ті роки завод, перейменований на «Перемогу праці», освоїв випуск товару, який згодом стане для нього основним — ланцюгів. У 1959 році налагоджене виробництво високоміцних ланцюгів для гірничо-шахтного обладнання. «Гірняцький» профіль підприємства був підтверджений і в 1973 році, коли його передали в підпорядкування Мінвуглепрому. Але паралельно із цим у 70-ті роки завод провів велику реконструкцію й став одним із провідних виробників зварювальних електродів.
Багато років завод «Перемога праці» розвивався в тісному співробітництві із провідними науковими центрами України та Росії: ІЕЗ ім. Є.Патона АН України, ІПМ АН України, ІГС ім.Скочинського, ВНДІПТВуглемаш, м.Москва, ДонПКТІ, НДІПТМаш, м.Краматорськ, та ін. Тут починав свою трудову біографію майбутній власник концерну «Норд» Валентин Ландик.
Ключові ланки
У лютому 2001 року на базі потужностей «Перемоги праці» (що був у той час у стані затяжної кризи) був створений завод «Вістек», найбільший на сьогодні виробник спеціальних високоміцних круглоланкових ланцюгів, що з 2005 року входить до промислово-інвестиційної корпорації «Укрпідшипник». Унікальне оснащення нараховує близько 100 одиниць обладнання вітчизняних і закордонних марок. Потужність підприємства — 60 тис. тонн продукції на рік. Крім того, завод випускає електроди, дріт, цвяхи та гірничо-різальні інструменти.
— Але ланцюги однаково залишаються нашою основною спеціалізацією, — говорить генеральний директор ЗАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек» Микола Ятченко. — І на сьогоднішній день головна наша продукція — гірняцька. Це, насамперед, високоміцні калібровані круглоланкові ланцюги понад 80 типорозмірів, призначені для застосування в гірничо-шахтному обладнанні — вугільних комбайнах, стругах, скребкових конвеєрах, а також різні шкребки шахтних конвеєрів. Виробляє останні, а точніше штампує їх, підприємство на автоматизованій гарячо-штампувальній лінії на базі японського кривошипного преса зусиллям 6,3 тисячі тонн. Що ж до випуску ланцюгів, то на їхнє якісне виготовлення спрямовані як технічна політика, так і зусилля всього колективу. Крім того, «Вістек» — найбільший виробник різних ланцюгів: спеціальних високоміцних каліброваних, круглоланкових підвищеної твердості для рибальської промисловості, для цементної галузі, спеціального призначення з погодженими механічними властивостями та інших. За два роки освоєно понад 40 типорозмірів. Відзначу також, що ми використовуємо високоякісну сталь Старооскольського меткомбінату й «Дніпроспецсталі», які мають на сьогодні кращі сучасні технології. Недавно завод разом з інститутом Донгіпровуглемаш і ТПК «Укрвуглемаш» провів випробування ланцюгів «вістеківських» і німецького виробництва. Результати показали не тільки відповідність нашої продукції кращим світовим зразкам, а й те, що за деякими параметрами вона перевершила німецьку.
Цвяхи для американців
«Вістек» поєднує 11 цехів і ділянок. Він розташований у старому центрі Артемівська, біля колишнього ажурного міського залізничного вокзалу (зараз пасажирське сполучення ним припинене). Біля прохідної — пальма, зроблена із символу підприємства — ланцюгів. Тут же можна відвідати заводський музей, матеріали якого розповідають про те, як виробництво, створене для виготовлення цвяхів, костилів і болтів для залізниць, пішло шляхом відновлення номенклатури. Були створені нові підрозділи — ланцюговий, із випуску різців. Тут у кращі роки щодоби випускалося до 40 тис. різців, у тому числі й призначених для обробки наскрізних отворів, а також різці обрізні, різьбові тощо.
— Загалом, — говорить головний інженер заводу Сергій Іванников, — підприємство весь час розвивається, однак найбільш помітні перетворення відбулися лише після 1973 року, за директорства Івана Дмитровича Марченка, коли завод, який підпорядковується Міністерству важкого машинобудування, був переданий Міністерству вугільного машинобудування. Придбання закордонного обладнання дозволило поставити на новий рівень ланцюгове виробництво й налагодити серійне виготовлення запасних частин для вугільного машинобудування. Розпочали й випуск електродів.
Розвал Союзу й криза у вугільній галузі, яка настала слідом, негативно позначилися й на «Перемозі праці». Щоб завод не порізали на метал, новий директор Микола Іванович Ятченко пішов шляхом пошуку інвестора та структурних змін підприємства.
Сьогоднішній день підтверджує правильність ухвалених тоді рішень, у результаті чого на базі провідних і високоліквідних виробництв було створено ЗАТ «Вістек», чия продукція визнана й конкурентоспроможна як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. У держвласності залишилися проблемні виробництва — цех порошкової металургії та дільниця різців. Утім, і в них сьогодні немає проблем із покупцями. Після десяти років простою одержав перші замовлення цех виробництва токарських різців — до сорока тисяч виробів на місяць. Це крапля в морі порівняно з потужностями поточно-механізованих ліній із виробництва металорізальних різців, оснащених 55 одиницями пресового, металорізального, штампувального та іншого обладнання, які дозволяють робити до мільйона виробів на рік. Керівництво заводу великі надії покладає на цех порошкової металургії, де сьогодні випускається гірничорізальний інструмент.
Сьогодні «Вістек» уміє робити не тільки якісні ланцюги, скребки.
— Ми погоджуємося на будь-які замовлення. Який вам ланцюг потрібен, такий ми й зробимо. Головне, щоб були техумови й вимоги, пропоновані до продукції, — говорить директор підприємства. — Така номенклатура викликана збільшенням кількості закордонних клієнтів, причому кожному потрібен свій типорозмір…
У цеху виробництва металевих виробів вразили не тільки акуратно упаковані під євростандарт електроди, а й цвяхи. Виявляється, їх сьогодні купують навіть у США. Після галтування, тобто очищення, їх приємно взяти в руки, і в сучасній упаковці артемівські цвяхи відправляються на експорт.
«Вістек» і сьогодні є лідером на вітчизняному ринку й із виробництва електродів. Уся річ у тім, що тут зуміли об’єднати навколо себе постачальників сировини із країн СНД і, як і раніше, виготовляти електроди в точній відповідності з технологією, не вдаючись до застосування випадкових компонентів-замінників. Освоєно й нові марки цієї продукції, наприклад, АНО-21. Вони мають величезний попит, оскільки призначені для зварювальних робіт, де потрібні висока якість і міцність зварювання.
Вугілля є скрізь
Ще раз відзначимо, що головним своїм споживачем на «Вістеку» вважають вугільні підприємства України. Разом із тим сьогодні приблизно 40% об’ємів продукції призначено на експорт. Заводчани не приховують своїх планів нарощування обсягів поставок за кордон і надалі. І це невипадково: навіть за часів Союзу, коли підприємство було єдиним виробником ланцюгів для гірничо-шахтного обладнання, його продукція продавалася в Угорщину, Польщу та інші країни. У той час тут випускалося на рік 56 тис. тонн ланцюгів, більше 30 тис. тонн електродів тощо. Зараз, зрозуміло, обсяги виробництва трохи нижче, але потужності залишилися тими ж. І, як кажуть, було б грішно не скористатися нагодою. Сьогодні «Вістек» майже повністю задовольняє потреби російських гірників. Крім того, його продукція поставляється в Канаду, США, Велику Британію, Туреччину, на Кіпр. Експорт — основа стабільності виробництва, запевняє Микола Ятченко.
— Конкуренція сьогодні серйозна. Особливо в цей скрутний час, коли кожен активно шукає собі роботу, — говорить Микола Іванович. — Багато шахт зупиняються, працюють у аварійному режимі. А ми переважно працюємо на вугільну галузь. І така складна ситуація підштовхує нас до більш глибокої оцінки наших можливостей і резервів. За рахунок чого ми тримаємося на плаву? Нас рятує те, що близько 40% продукції йде в ближнє й далеке зарубіжжя. А там, на відміну від нас, криза не така важка, і продукція «Вістеку» має постійний попит.
