«Жуки» в законі
Українські програмісти знайшли в проекті Податкового кодексу України чимало «критичних помилок». Якщо їх не буде вчасно виправлено, вітчизняна індустрія розроблення програмного забезпечення може опинитися на межі знищення.
Високі технології — священний Грааль сучасної економіки: виграють ті країни, які можуть виробляти високотехнологічний продукт. Нехай Китай концентрує на своїй території левову частку світової текстильної промисловості й упевнено йде до домінування на ринку металу, незважаючи на всілякі кризи, США залишаються найсильнішою економікою світу саме за рахунок очевидного лідерства в галузі науки й техніки.
Гласно або негласно, усі держави змагаються саме за те, щоб стати «країною вчених» зі старої радянської пісні. Китайський уряд скасовує відшкодування ПДВ своїм металургам, щоб стимулювати розвиток власного високотехнологічного виробництва, Російська Федерація намагається повторити успіх каліфорнійської Кремнієвої долини в підмосковному селі Сколкове. Останній проект викликає в експертів обґрунтовані сумніви щодо можливості створення високих технологій «на рівному місці», за відсутності реального попиту на інновації.
Саме проблема попиту, а точніше — розвинутої технологічної інфраструктури, що могла б цей попит пред’явити, і постає перед більшістю галузей, які обрали шлях модернізації. Багато хто переконаний, що в Україні якісний технологічний стрибок неможливий без вирішення численних проблем національної економіки. Але у кожного правила є свої винятки. Сьогодні у нас цілком успішно розвивається високотехнологічна галузь, яка дає країні понад $1 млрд на рік, — інформаційні технології.
З усіх видів виробничої діяльності ІТ-розробки, мабуть, найменш прив’язані до географічного місця розташування. Уся робота відбувається там, усередині глобальної комп’ютерної мережі, доступ до якої вже давно можна мати буквально де завгодно. Робоче місце програміста — поняття досить абстрактне. Представники цієї професії воліють працювати не в тісному офісі, а у власній квартирі, кафе або заміському будинку. Замовники цієї роботи розташовані ще далі від місця реєстрації компанії — розробника програмного забезпечення — звичайно в США або Європейському Союзі. Великій популярності наших компаній на світовому ринку є просте пояснення — наші фахівці набагато кваліфікованіші від своїх головних конкурентів з Індії та інших країн Азії, а грошей просять не набагато більше.
Завдяки цьому Україна щороку посідає дедалі вищі позиції в комплексному показнику розвитку IT, який обчислюється Всесвітнім економічним форумом, а «невидимий» експорт віртуального продукту дає країні цілком відчутні гроші. При цьому інформаційні технології — найбільш невимоглива до держави галузь. Їй байдужі ціни на газ, не потрібні дотації та спеціальні економічні зони — досить лише не заважати працювати.
Якийсь час держава й не втручалася. Однак із ухваленням у середині липня в першому читанні проекту нового Податкового кодексу України ситуація змінилася. Із тексту закону компанії — розробники програмного забезпечення довідалися про скасування спрощеної системи оподатковування у сфері як зовнішньоекономічної діяльності, так і інформатизації. Тут треба пояснити, що більшість фірм, які працюють у галузі IT, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності й платять у бюджет єдиний податок. Залежно від розмірів прибутку на податки йде від 1 до 7% доходу. Зі скасуванням спрощеної системи податкове навантаження на програмістів зростає в кілька разів, аж до 40% і більше.
Асоціація IT Ukraine, яка об’єднує найбільші компанії галузі, охарактеризувала законодавчі нововведення як такі, що «загрожують подальшому існуванню компаній, які працюють в індустрії розроблення програмного забезпечення в Україні», і надіслала листа прем’єр-міністрові Миколі Азарову з проханням провести експертизу ситуації, що виникла в галузі, і визначити умови для її розвитку. Кабмін відреагував на звернення, доручивши Комітету інформатизації сформувати робочу групу із представників IT-компаній, законодавчої та виконавчої влади.
Представники галузі майже одноголосно висловили неабияку стурбованість змістом Податкового кодексу. Великі фірми почали шукати шляхи лобіювання своїх інтересів на вищому державному рівні. Зокрема, активне співробітництво з командою віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка з приводу внесення змін у проект спірного закону почав Комітет з інформаційних технологій Європейської бізнес-асоціації.
— Із ухваленням нового Податкового кодексу в першому читанні виникла нагальна потреба в лобіюванні інтересів IT-галузі в Україні. Наша першочергова мета — захистити високотехнологічний сектор від надмірного податкового тягаря, який може просто вбити індустрію. Одного разу втративши свій IT-потенціал, Україна навряд чи зможе його відновити надалі в умовах гонитви на міжнародному ринку, — пояснив заступник голови правління харківської філії цієї асоціації й член її IT-комітету Едуард Рубін.
Масове невдоволення представників галузі подіяло. У новій редакції Податкового кодексу зовнішньоекономічна діяльність, робота в сфері інформатизації та продаж товарів і послуг через Інтернет зникли зі списку «заборонених» для підприємців, які працюють на єдиному податку. Попри те, що головну проблему начебто усунуто, українські програмісти не поспішають святкувати перемогу. По-перше, до ухвалення закону багато що може змінитися. По-друге, кодекс однаково далеко не ідеальний, і не всі питання, що хвилюють українських «айтішників», знайшли в ньому своє відбиття.
Не спитали Тігіпка
Як повідомила заступник голови партії «Сильна Україна» Олександра Кужель, проект Податкового кодексу підготовлений Міністерством фінансів і Державною податковою адміністрацією без узгодження з віце-прем’єр-міністром Сергієм Тігіпком. Кужель також додала, що Міністерство фінансів і Податкова адміністрація підготували проект Податкового кодексу з тими поправками, «які повністю відповідають їхній ідеології». Вона назвала такі дії відомств незаконними й зауважила, що в такому вигляді цей проект не може бути винесений на обговорення.
Із перших уст
Ігор Лисицький
Президент асоціації IT Ukraine
— Які, на ваш погляд, недоліки проекту Податкового кодексу, ухваленого в першому читанні Верховною Радою?
— По-перше, там передбачалося вивести роботу IT-компаній із видів діяльності, до яких застосовується єдиний податок. Це б убило індустрію. По-друге, у нас є деякі зауваження з податку на додану вартість — стаття закону викладена так, що допускає кілька тлумачень. Крім того, майже в усіх країнах наш вид діяльності має пільги з ПДВ. Хотілося б, щоб і в нашій країні якось сприйняли цей світовий досвід.
— Яка була реакція на ваше звернення до прем’єр-міністра Азарова?
— Тоді ще профільний віце-прем’єр Володимир Семиноженко дав доручення про створення робочої групи, яка б з’ясувала, які умови для розвитку індустрії нам потрібні. Група зараз створюється, центральні органи виконавчої влади, задіяні в процесі, уже надали свої кандидатури. Перше засідання планується на 20 серпня.
Попри те, що в новій редакції закону повернули можливість працювати за єдиним податком, він однаково не дуже нас улаштовує. Річ у тім, що використовувана сьогодні в індустрії схема з приватними підприємцями (за якої фірми-розробники ПЗ де-юре організовані як об’єднання приватних підприємців — Прим. авт.) притягнута за вуха. Нам би хотілося мати можливість брати співробітників за наймом, як це звичайно робиться. Але через високі податкові відрахування й відрахування в соціальні фонди ми не можемо цього робити. Робочій групі в будь-якому разі треба в цьому розібратися, за необхідності — і виходячи за рамки роботи над Податковим кодексом. У США, наприклад, законодавство в нашій сфері залишає підприємцям багато свободи. Тому в них і розвивається великий бізнес, виробляються всесвітньо відомі програмні продукти.
Необхідно створити нормальні умови, які дозволили б працювати «по-білому».
Я не сумніваюся, що робоча група зможе виробити ефективні рішення. Питання в тому, наскільки лояльно профільні міністерства поставляться до завдання, яке стоїть перед групою. Інше питання — наскільки влада буде готова ухвалити політичне рішення й реалізувати наробітки групи. Але я вірю, що це буде.
— Як ви ставитеся до роботи Сергія Тігіпка над проектом Податкового кодексу, зокрема до можливості змін у тексті закону після узгодження з віце-прем’єром?
— На жаль, я не вірю в те, що Сергій Леонідович зможе щось зробити. Ми, зі свого боку, працюємо з депутатами. Кілька поправок уже внесено до тексту закону. Зокрема, це поправка Євгена Царькова, Тараса Чорновіла, Ксенії Ляпіної. Ми вважаємо це одним із наших досягнень.
— Завдання-максимум вашої асоціації?
Створити легальну індустрію, яка платитиме податки, узгоджені з державою. Потрібний і недержавний галузевий пенсійний фонд, який забезпечував би нашим програмістам довгострокову мотивацію. Важлива також якість освіти, галузевий університет, де випускали б кадри такої кваліфікації, які б відразу йшли працювати в індустрію (зараз кваліфікаційним вимогам відповідають тільки 10% випускників профільних ВНЗ). Треба реалізовувати інфраструктурні проекти, які створили б умови для ривка, стрибкоподібного зростання галузі. За розумного підходу до проблеми Україна може згодом увійти до п’ятірки світових лідерів у галузі розроблення програмного забезпечення.
Довідка «УТГ»
У програмуванні «баг» (від англ. bug — жук) — жаргонне слово, яке звичайно означає помилку в програмі або системі, що призводить до несподіваного або неправильного результату. Більшість «багів» виникають через помилки розробників програми в її вихідному коді.
