Якщо раніше про потенційну інвестиційну привабливість європейського футбольного чемпіонату говорили лише загалом, то сьогодні, за кілька місяців до його початку, уже можна підбивати перші підсумки. Звичайно, із багатьох параметрів занадто палкі сподівання не справдилися, але є цілі галузі, що одержали серйозний імпульс у своєму розвитку.
Рівненський завод високовольтної апаратури протягом останніх двадцяти років може бути прикладом міжнародної інтеграції. Свого часу підприємство намагалося стати частиною світової транснаціональної компанії, але справжній успіх до нього прийшов, коли завод об’єднав зусилля із старими (ще з радянських часів) партнерами з Російської Федерації.
Колись Київ був відомий художнім склом. Скло залишилося, а мистецтво зникло.
Великі баштові годинники потроху повертаються в українську столицю завдяки налагодженій роботі оновленого годинникового заводу.
Майже всі вітчизняні автомобілі, трактори та комбайни комплектуються продукцією херсонського заводу «Електромаш».
Електрозварювальний завод на Херсонщині пов’язує своє майбутнє насамперед із відновленням українських залізничних колій.
Порівняно молоде машинобудівне підприємство в Херсоні успішно освоїло новий для себе напрямок — металургію.
Двохсотлітній видобуток нафти у Бориславі не припиняється ні на день, однак так само стабільно накопичуються екологічні проблеми.
Директор ДЗАК Микола Баран певен, що скрутні часи залишилися позаду, а майбутнє будівництва – за «кранами-розкладайками».
Вільні економічні зони намагається розвивати й соціалістична Північна Корея — справжня цілина для інвесторів.
