Марш за навігатором

У цехах Новокраматорського машинобудівного заводу створюється потужна сучасна техніка.

У Краматорську завершена підготовка до складання й монтажу прохідницьких агрегатів для шахти «Червоноармійська Західна». Підприємству, яке добуває на рік мільйони тонн вугілля, НКМЗ поставить три комбайни середнього класу П-220. Однак це лише одна з перемог  машинобудівників.

«Непрофільні» рекорди

НКМЗ більше знають як постачальника металургійної техніки та обладнання. Краматорські прокатні стани, крани, машини безперервного лиття заготівок працюють у багатьох країнах СНД і світу. Однак на підприємстві ніколи не обмежувалися одним напрямом, працювали на потреби інших галузей — від «оборон­­ки» до енергетики. Відпові­даючи запитам ринку, 15 років­ тому завод знову почав виробляти «непрофільну» вугільну техніку.

— Нашим первістком  став прохідницький комбайн  малого класу П-110, — говорить заступник генерального директора з економічних питань Юрій Чибісов. — Тісно співпрацюючи з галузевими науково-дослідними, проектними й конструкторськими інститутами, ми удосконалюємо техніку з урахуванням пропозицій гірників. Наприклад, комбайни для «Червоноармійської Західної» виготовляємо на індивідуальне замовлення. У Красноармійську агрегати для шахти попросили зробити на 8 тонн важче, тобто­ більш стійкими. Після вдосконалень і модернізації во­­ни завоювали популярність­ на вугільних підприємствах України й у наших тепер ­традиційних споживачів — шахтарів Росії й Казахстану.­ На шахті «Добропільська» у Донецькій області бригада прохідників Героя Украї­ни Володимира Литвина у 2001 році навіть установила на одному з таких комбайнів рекорд, пройшовши за місяць 870 метрів гірничих виробок.

Сьогодні в багажі машинобудівників Краматорська — комбайни не тільки прохідницькі, а й видобувні. Однак головні надії тут пов’язують із прохідницьким агрегатом середнього класу — П-220. Його замовили гірники з Добропілля Донецької області, з російської шахти «Распадська». Просто на виставці «Вугілля-Майнінг-2010», яка відбулася недавно в Донецьку, агрегат придбала шахта «Анжерська Південна», що в Російській Федерації. Ще шість машин завод виготовить для гірників Казахстану. Тепер у НКМЗ пішли далі: завод не тільки випускає комбайни, а й відкриває власні сервісні центри з їхнього обслуговування. Перші два створені в Кузбасі. Крім того, з маркою НКМЗ сьогодні випускаються дробарки, шахтні піднімальні машини, млини, конвеєри.

Кроки саженні

ЕК 11/70Більше десяти залізничних вагонів потрібно було НКМЗ для того, щоб відправити замовникові виготовлений тут гігантський екскаватор — ЕК 11/70. На «стапелях» заводу очікують відправлення ще кількох потужних землерийних машин.

— ЕК  означає екскаватор крокуючий. 11 — це обсяг його ковша в кубометрах, 70 —  довжина його стріли в метрах, — розповідає начальник­ бюро екскаваторобудування заводу Олег Калашников. — При цьому вага його ні багато ні мало 730 тонн. Така величезна купа металу, що пересувається сама, — ця картина вражає навіть досвідчених фахівців.

Перший крокуючий екскаватор випущений на НКМЗ у 1948 році. Обсяг його ковша становив лише один кубометр, а призначався агрегат для прокладання Волгодонського каналу. Утім, уже наступна машина мала на ті часи ківш величезної місткості — 4,4 кубометра.

Більш ніж за 60 років на ­заводі побудовано близько ­3 тис.­­ крокуючих машин, що працюють у багатьох країнах світу, — від Куби до Монголії, від Індії до Німеччини. Сьогодні НКМЗ повністю задовольняє потреби України в таких екскаваторах, поставляє їх у Росію, Білорусь, Казахстан. Роботи їм вистачає на родовищах корисних копалин, у тому числі в золотих копальнях, для яких  у Краматорську виготовляють екскаватори в так званому північному виконанні, що здатні працювати в люті холоди. Показово, що створені 30 — 35 років тому, вони досі працюють.

Проте крокуючі машини весь час удосконалюються. Недавно, наприклад, фахівці бюро екскаваторобудування з’єднали екскаватор із супутником, і перший ЕК із навігатором уже поставлено на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

You may also like...