Наші люди в Аппалачах

Група «Метінвест» активно реанімує закриті американські шахти з видобутку коксівного вугілля.

Так вже ведеться, що і вся наша країна в цілому, і віт­чизняні бізнесмени окремо вважають за велику удачу, навіть велику честь, інвестиції з-за кордону. Особливим шиком уважається одержати такі фінансові вливання без надмірних і часом відверто кабальних умов із боку західного партнера. І все частіше здається, що іншого — тобто коли українські бізнес і гроші освоюють можливості економік інших держав світу — у принципі бути не може…

На радість Вірджинії всієї

13 липня маленьке американське містечко Софія­ в штаті Західна Вірджинія­ мало не на руках носило своїх довгоочікуваних гостей — бізнесменів із далекої й не зовсім ще відомої в тутешніх місцях країни — України. Атмосферу свята доповнювали традиційні­ стрічки, які дружно розрізають перед початком доброї й корисної справи, безліч різнобарвних кульок у небі й паровоз, який попихкував на старті, точніше, залізничний вантажний склад, «до горловини» засипаний найдорожчим, що є в Софії, — високоякісним вугіллям.

Український холдинг «Мет­інвест» запустив в експлуатацію місцеву вугільну шахту Affinity. Мабуть, революційний образ паровоза, який «летить уперед», у цьому випадку цілком доречний, якщо мати на увазі, що шахту було закрито через її нерентабельність ще в 1985 році. І майже ніхто тут, у тому числі й мер Софії­­ Денні Барр, сам колишній гірник, не вірив, що «годувальниця» оживе знову. І тим більше ніхто не думав, що рятівниками стануть українці.

Відкрите вуглевидобувне­ підприємство входить до­ складу американської Affinity Coal Company, що у свою чергу є частиною великої інтегрованої United Coal Company (UCC). За оцінками експертів, реанімація Affinity абсолютно виправдана з економічної й технічної точок зору. Значні запаси високоякісного коксівного вугілля залягають тут на порівняно невеликій глибині у вигляді потужних пластів, що дозволяє використовувати під час його видобутку сучасне високопродуктивне обладнання й прогресивні технології. При цьому щорічний видобуток 1,4 млн тонн металургійного вугілля, під який спроектована шахта в Софії, забезпечать лише 250 працівників, що робить продукцію підприємства ще більш рентабельною.

Керівництво компанії, яка експлуатує реанімовану шахту, не приховувало задоволення із цього приводу. «Ми дуже раді, що цей проект, який включає в себе чотири суперсекції й сучасну збагачувальну фабрику, було завершено точно в строк, — сказав Дейл Берчфілд,­ президент Affinity Coal Company. — Ми особливо пишаємося тим, що керівництво групи «Метінвест» взяло участь у церемонії, і цінуємо його довіру до цього стратегічного для «Метінвесту» проекту».

Іншими словами, усього цього могло й не бути, якби не $111 млн інвестицій від української групи компаній. І навіть знаменита американська заповзятливість у цьому випадку не допомогла.­

Вугільний приціл

Український холдинг придбав United Coal Company ще 2009 року. Ще раніше заговорили про те, що придбання такого серйозного активу (за оцінками аналітиків, запаси компанії нараховують майже 170 млн т вугілля; UCC — найбільша видобувна компанія, яка працює в Аппалацькому басейні, розвіданих запасів якого вистачить приблизно на 250 років активної експлуатації) дасть можливість «Метінвесту» довести забезпечення своїх металургійних підприємств коксівним вугіллям із нинішніх 50% до 100%.

За твердженням експерта інвестиційної компанії Dragon Capital Сергія Гайди, «такий крок лідера українського металургійного ринку цілком логічний з огляду на те, що сама Україна не в змозі в повному обсязі забезпечити підприємства холдингу власним коксівним вугіллям».

Відзначимо, що шахта Affinity — аж ніяк не перше підприємство в Західній Вірджинії, яке український «Метінвест» витяг із економічного забуття. У жовтні минулого року в тій же Софії холдинг відновив експлуатацію шахти Raleigh, закритої 20 років тому з тієї ж причини, що й Affinity. 40 млн т вугілля, які залягають у її надрах, вистачить на 25 років безперебійної роботи.

Що ж до майбутніх проектів, то Майкл Зервос, президент UCC, виступаючи на церемонії відкриття шахти Affinity, заявив, що наступним кроком «Метінвесту» в Західній Вірджинії стане вкладання коштів у відродження ще одного вуглевидобувного підприємства — Roaring Creek (компанія Carter Roag Coal входить до складу UCC). За його словами, на цій шахті видобуватимуть до 2 млн т вугілля на рік.

Таким чином, United Coal Company разом з усіма своїми дочірніми фірмами, завдяки фінансово-виробничій політиці «Мет­інвесту», до 2014 року загалом вироблятиме більше 8 млн т «чорного золота». Приблизно 85% всього сумарного видобутку припадатиме на високоякісне коксівне вугілля.

Отже, за вугільну галузь Західної Вірджинії, яка відроджується після десятків років стагнації, можна бути спокійним. У той же час багато хто може перейнятися запитанням: а яка нам, українцям, користь від цих американських гараздів?

Три «за»

Відповідно до оцінок українських експертів, у тому числі й представників «Мет­інвесту», попри багату гірничу історію України та її гідне місце у світовому вугільному клубі, наша країна не тільки в найближчі роки, а й у довгостроковій перспективі приречена на відчутний дефіцит власної коксівної сировини. Показово в цьому зв’язку те, що в останні роки її видобуток в Україні весь час падав. Якщо врахувати до того ж, що видобувається найперше те, що наразі вилучити легше, можна припустити: надалі видобуток життєво необхідного для металургії ресурсу може скорочуватися в геометричній прогресії.

Іншим фактором ризику для вітчизняних металургів, які мають справу з надзвичайно великою конкурен­цією­ на світовому ринку, є невідповідність якості українського вугілля сучасним вимогам металургійного виробництва. Справді, складно сподіватися на високі якісні характеристики ви робленого металу, а також запобігти підвищеній витраті коксу в процесі виготовлення чавуну, якщо українське коксівне вугілля містить від півтора до трьох відсотків сірки.

Третю причину підвищеної уваги «Метінвесту» до Північноамериканського континенту обумовили вимоги економічності металургійного виробництва, які в останні роки набули особливої гостроти у зв’язку з істотним зростанням світових цін на природний газ.

Ми вже писали про те, що в програмах реконструкції та модернізації декількох металургійних гігантів групи «Метінвест» передбачено поступовий перехід від спалювання в доменних печах «чистого» природного газу на технологію вдування пиловугільного палива (ПВП). Відзначимо, що ця ще радянських часів розробка наразі активно використовується у виробництві чавуну в багатьох металургійних країнах, у тому числі й у США. В Америці до того ж залягають й найбагатші поклади вугілля, яке більшою мірою, ніж українське, придатне для цієї технології.

З огляду на всі ці чинники, неважко зрозуміти, що американська вугільна експансія «Метінвесту», яка, можливо, комусь може здатися на перший погляд не дуже патріотичною, в остаточному підсумку має привести до зміцнення позицій українських металургів на пере­напруженому світовому ринку. Як кажуть, з усіма можливими наслідками для економіки України й соціальними гарантіями для працівників галузі, що являє собою один зі стовпів національного економічного зростання.