Президент ВАТ «Азовмаш» Олександр Савчук: «Жорстка конкуренція — це добре, вона дає стимули до розвитку»

Маріупольський машинобудівний гігант «Азовмаш», опинившись у досить складному становищі в період кризи 2008—2009 років через тягар кредитів, узятих на розвиток підприємства, сьогодні вже одержує дивіденди від проведених перетворень. Обсяги випуску продукції зросли вдвічі, витрати скорочуються, а продуктивність праці зростає. Компанія буквально «під зав’язку» забезпечена замовленнями на цей рік і має добрі перспективи на наступний.  Докладніше про це «УТГ» довідалася від президента «Азовмашу» Олександра Савчука. 

— Олександре Володимировичу, наскільки сьогоднішня ситуація в компанії від­різняється від становища річної давнини?

— Заходи, вжиті за останні три роки, сьогодні дають результат. Ми значно збільшили обсяги виробництва (за підсумками 2010 року випущено 12,4 тисячі вантажних вагонів, що більше, ніж у докризовий період), реалізували продукції на  6,9 мільярда гривень. Починаючи із цього року завод має намір довести випуск вантажних вагонів до рекордного рівня — 17 тисяч одиниць, а разом з «Азовмашінвест Холдингом» — до 20 тисяч.

Незважаючи на те, що в порівнянні з 2008 роком кількість працівників компанії скоротилася на тисячу, ми в півтора раза збільшили обсяги виробництва. Технічні й організаційні заходи дозволили значно підвищити ефективність праці. Звичайно, зросли наші показники з прибутку, із масштабів виробництва тощо.

Попри жорстке суперництво на ринку й дрібні неприємності від конкурентів, ми впевнено набрали портфель замовлень на цей рік, фактично закривши його. Сьогодні працюємо на 2012 рік, і вже зрозуміло, що він буде не менш напруженим щодо виконання замовлень.

У достатній кількості завантажені наші потужності з виробництва металургійного й гірничорудного обладнання. Може, тут ситуація не така райдужна, як у вагонобудуванні, але вона стабільна, також передбачене зростання обсягів.

Без проблем, звичайно, не буває. Приміром, із стале­плавильного виробництва виникло запитання, пов’яза­не з тим, що квадратна заготівка, на яку ми розраховували, сьогодні  дещо впала в ціні, тому ми тимчасово зупинили її випуск. Але водночас зараз модернізується наша машина безперервного лиття заготівок (МБЛЗ) під квадратну заготівку додаткових типорозмірів — 150 і 125 мм, які сьогодні ми не можемо виробляти. Уже до четвертого кварталу цього року процес буде завершено, і «Азовмаш» зможе випускати широку гаму квадратної заготівки, що дасть нам можливість навіть у разі падіння цін варіювати сортамент і забезпечити безперебійну роботу МБЛЗ.

Покращилася ситуація й у соціальній сфері. Завдяки­ введенню нових потужностей на «АзовЕлектроСталі»­ у порівнянні з минулим роком збільшили на 1800 кількість працівників. Підвищилася заробітна плата: на «АзовЕлектроСталі» до 3700 гривень, на «Азовмаші» до 2700, до четвертого кварталу буде відповідно 4 і 3 тисячі, тобто зарплата підвищиться на 10%. Цього року на соціальні потреби буде витрачено близько 54 мільйонів гривень — приблизно стільки ж, як і в 2008 році.

У цілому ситуація розвивається за планом, незважаючи на загострення конкуренції на ринку, у першу чергу — з боку російських виробників, але це природно. Коли нема попиту — конкуренція жорстка, а коли попит зростає, вона ще жорсткіша, як це не парадоксально, бо чим менше конкурентів, тим  більше можна варіювати ціною і т.д.

— І все-таки які «дрібні неприємності» впливали на роботу «Азов­машу»?

— Якщо говорити про найбільші з них, то в нас були в січні-лютому поломки бічної рами, зробленої в 2009-му й січні 2010-го. Але з листопада 2010 року «Азовмаш» виготовляє іншу раму — посилену. Проте нам довелося серйозно розбиратися і з російськими органами сертифікації, і з РЗ. Нам на два тижні призупинили дію сертифіката на неї, хоча, повторюю, рама вже була інша. Але ми це прийняли як належне, що допомогло поліпшити якість продукції й розв’язати дуже багато проблем. Потрясіння, безперечно, позитивне: так, у нас нове обладнання, ми працюємо на найдорожчих західних компонентах, сумішах і думаємо, що все гаразд. Але треба бути пильним. Після прецеденту ми змінили деякі схеми, залучили закордонних фахівців, які й сьогодні працюють на підприємстві. І вже в червні «Азовмаш» зробить нову раму, у якої дефекти будуть мінімальні.

— Можна докладніше про нову продукцію?

— Завдяки потужному нау­ково-технічному потенціалу (Головне спеціалізоване конструкторське бюро вагонобудування імені В.М. Бубнова й НТК «Азовелектросталь») готуються до сертифікації посилена рама бічна вантажного візка й новий критий вагон із термоізоляцією. За рахунок створення візка із зусиллям на вісь 25 тонн ми переходимо на випуск нового покоління вантажних вагонів, освоєння виробництва піввагонів і цистерн із підвищеним навантаженням на вісь. Це дозволить збільшити тоннажність перевезених вантажів із великим гарантійним і ремонтним строками. Тобто такі вагони будуть значно ефективніші в експлуатації за нинішні. Крім того, запустимо у виробництво нову секційну платформу.

— Які ще переваги «Азовмашу» в конкурентній боротьбі?

— Оскільки основний ринок збуту вагонів — Росія, хочу відзначити, що там зараз немає досить потужно­го виробництва з виготовлення цистерн. Сьогодні всі російські компанії разом випускають стільки ж цистерн, скільки один «Азовмаш». І якщо хтось вирішить створити таке виробництво, усе одно приватні виробники розуміють: навіть незважаючи на складнощі, що виникли в нас із литтям, за конструкцією цистернам «Азовмашу» немає рівних. Провідний науково-технічний центр з їхнього конструювання для всього СНД розташований у Маріуполі.

Кому це може подобатися, якщо ми говоримо про конкурентів? Звідси виникають ситуації, коли якісь моменти лобіюються на рівні структур влади. Але це нормально. Жорстка конкуренція — це добре, вона дає стимули до розвитку. Та ж ситуація з бічною рамою: ще три-чотири роки тому на цю обставину ніхто б уваги не звернув. Якщо порівнювати, то, наприклад, в «Уралвагонзаводу» за останні чотири роки було 53 поломки бічної рами, у нас — 18. І при цьому їх жодного разу не позбавили сертифіката.

Щодо ситуації з поломками рами в нас був жорсткий розгляд. Довелося звільнити людей, від робітників до керівників, вжили технічних заходів, запросили, як я вже говорив, кращих фахівців з Росії та України.

І до третього-четвертого кварталу в нас будуть абсолютно нові моделі вагонів, які до 2012 року забезпечать нам конкурентну перевагу.

— У зв’язку з утворенням керівної компанії — «Азовмашінвест Холдингу» — що змінилося для «Азовмашу» і як ви оцінюєте діяльність цього холдингу?

— Криза оголила дуже багато моментів, у тому числі безперспективність відсутності жорсткого керівництва, коли ми набрали багато кредитів. Сьогодні, коли вже проведено реструктуризацію кредитних зобов’язань, коли ми домовилися з усіма фінансовими організаціями, головною їхньою вимогою — та ми й самі до цього прийшли — була концентрація активів у одному місці. Для цього і створений «Азовмашінвест Холдинг», який сконцентрував активи не тільки «Азовмашу», а й «АзовЕлектроСталі», чого раніше не було, і «Полтавхіммашу», і торгового дому «Азовзагальмаш», що є головним продавцем — 15 років на ринку.

Це поліпшило вертикальне керування. Узагалі, будь-яке зміцнення дисципліни, будь-яка вертикально інтегрована структура краще, ніж розрізнені дії.

— А в чому може полягати державна підтримка, якщо 90% вагонів «Азовмаш» експортує в Росію, як ви це собі уявляєте?

— Ну, це ви дарма. На Україну чекають великі перетворення. І в нашу країну йдуть російські компанії.

В Україні теж велика проблема з рухомим складом, у кризу порізали дуже багато вагонів. Не треба забувати, що в рамках СНД існує Об’єднана дирекція ­залізниць країн СНД і Балтії, де Україна посідає важливе місце. Лобістських можливостей у держави Україна досить багато, щоб підтримувати інтереси віт­чизняних підприємств, що, у принципі, і робиться.

— Але ви говорите, що цього недостатньо?

— Досить, недостатньо — це визначає час. Знаєте, правила змінюються, конкуренція посилюється. Рівень державної підтримки Росією своїх підприємств вище, ніж у нас, але насправді має бути обопільний процес. Увійшовши в конкурентну боротьбу, ми по-новому на це подивилися. Треба ставити питання перед урядом, треба чітко їх формулювати, треба розуміти, зрештою, що нам необхідно. Щоб обговорювати, якими шляхами ми маємо йти. Це велика системна робота. А держава завжди має можливість лобіювати інтереси вітчизняного виробника.

Бо це податки, це життя, це бюджет країни. Ми зрозуміли, що треба системно із цим працювати. І не нарікати на те, що, мовляв, уряд не допомагає.

От для цього ми й створили ці структури. Бо життя показало, що це важливо, що цим треба займатися.

— До речі, про податки. В «Азовмашу» є борги з відшкодування ПДВ?

— Так, нам держава винна, як і багатьом іншим. Але це робочі процеси. Для нас це проблема. Ми сподіваємося на її розв’язання найближчим часом.

— Яка динаміка погашення боргів перед банками?

— Якщо коротко, вона відповідає вимогам банків і нашим зобов’язанням.

— Питання щодо реконструкції: скільки буде інвестовано цього року й чи обмежитеся тільки відновленням металургійного виробництва?

— У сталеплавильному комплексі ми закінчуємо запуск третьої формувальної лінії з випуску вагонного литва, другу вже запустили, на що витрачено 20 мільйонів доларів. Зараз ведеться монтаж, потім — налагодження обладнання тощо. Ще три роки тому ми замовили найсучасніший обробний центр, який коштує п’ять мільйонів євро. Готуємо фундамент під обладнання, яке повинні одержати до вересня й установити. Оплачували центр ми протягом трьох років. Ці заходи вплинуть на ефективність праці та зростання обсягів виробництва.

Ще п’ять років тому на «Азовмаші» працювала двадцять одна тисяча чоловік. І не було тих нових виробництв, про які я говорив. А випускали вдвічі менше продукції. Сьогодні працює 17 тисяч, але обсяг продукції збільшився вдвічі.

Іншого виходу нема, окрім модернізації виробництва. Треба купувати обробні центри, на яких працюють троє людей, а не тридцять. Те саме й на формувальній лінії: 70 чоловік замість двохсот.

У цілому цього року на нове обладнання буде витрачено 100 мільйонів доларів.

— Можете назвати найбільші замовлення металургів вашому підприємству?

— Ми взяли на себе значну частину реконструкції «Донецьксталі», яка модернізує електросталеплавильне виробництво, 70% обладнання — за нами. Це також і ММК імені Ілліча, і «Азовсталь», і Дніпродзержинський меткомбінат, і Єнакіївський метзавод. «Азовмаш» узагалі з «Метінвестом» традиційно співробітничає.

— Чи жива українсько-бразильська програма з ракетобудування?

— Перший етап ми вже закінчили й навіть гроші одержали. Зараз готуємося до другого, усе за графіком. Космодром — складне господарство. Другий етап — це сховище для палива і т.д. Урегулюємо питання з цін і відразу почнемо робити обладнання.

—  Є замовлення на військову техніку?

— Підприємство виготовляє корпуси для БТР-ДА, а також автопаливозаправники АТЗ-22 для Росії.

— Деякі аналітики ринків уважають, що незабаром почнеться друга хвиля економічної кризи, знижуються ціни на сировину. «Азовмаш» цього не відчуває?

— Нам ціни не знижують. Ми завантажені на сто відсотків. Гірше за всіх у кризу було «Азовмашу». Сьогодні ж саме «Азовмаш» у кращому становищі, ніж інші.

На залізницях гостра нестача вантажних вагонів. Економіка ожила, і виявилося, що здійснювати збільшені перевезення нема чим.

Хто працює системно, той нічого не втратить. І я можу сказати про свою галузь: ми бачимо, що обсяг замовлень стійкий і ця тенденція збережеться й наступного року.

Олександр Савчук

Народився 6 серпня 1954 року. Доктор економічних наук, професор, заслужений машинобудівник України, повний кавалер ордена «За заслуги», депутат Верховної Ради України 5-го й 6-го скликань.

На «Азовмаші» з 1986 року: начальник цеху, директор фірми й ВАТ «Азовзагальмаш».

Із 2000 року — президент — голова правління ВАТ «Азовмаш», голова правління — генеральний директор ВАТ «Азов» — «МЗТМ».

Із 2006 року — президент ВАТ «Азовмаш», народний депутат України.

Із 2011 року — президент «Азовмашінвест Холдингу».

Довідка «УТГ»

ВАТ «Азовмаш» — найбільше машинобудівне підприємство України. Ждановсь­кий завод важкого машинобудування (нині «Азовмаш») створений 1958 року на базі машинобудівних цехів машинобудівного й металургійного заводу ім. Ілліча.

У 1990-ті роки «Азовмашу» довелося пережити дуже складний період, коли після розвалу СРСР було порушено всі господарсько-виробничі зв’язки, завод втратив оборонні замовлення. У 1991-му виробниче об’єднання «Азовмаш», яким у той час керував А.Є. Антифєєв, було перетворено на концерн із 14 юридичними особами. Концерн зазнав багатьох структурних змін, поки не утворилися п’ять основних акціонерних товариств — «Азов» (нині МЗТМ), «Азовзагальмаш», ГСКТІ, «Термічний завод», «Азов­ЕлектроСталь».

ВАТ «Азовмаш» створено в 2000 році. Сьогодні це провідна світова компанія з виробництва вантажних вагонів, металургійного, гірничорудного, кранового обладнання й паливозаправної техніки. Його продукція реалізується у 20 країнах світу.

За роки свого існування «Азовмашем» створено понад 50 моделей вантажних вагонів для перевезення понад 500 найменувань вантажів. В останні два роки підприємство освоїло випуск залізничних платформ для контейнерів. «Азовмаш» — єдине в Україні підприємство, що випускає паливозаправну техніку. Із його цехів виходять найсучас­ніші моделі автопаливозаправників і автопаливоперевізників для транспортування нафтопродуктів і скраплених газів.