Кар’єр під сумнівом
Влада Криму вибирає між вапняком і туризмом.
На півострові точаться суперечки навколо плану створення кар’єра на Північно-Баксанському родовищі. У майбутньому, ставши одним із провідних джерел фінансування місцевого бюджету, він, за словами екологів, може поховати туристичну галузь краю.
Списи навколо кар’єру ламаються ще з 2008 року, коли підприємство «Білогірські вапняки» розпочало оформлення дозвільної документації на розробку Північно-Баксанського родовища вапняків поблизу села Ароматного Білогірського району. У січні 2010-го за 8 млн грн нарешті була отримана ліцензія. «Територія майбутнього кар’єру є приватною власністю», — повідомив директор підприємства Дмитро Олійник.
Поклади було відкрито ще наприкінці 1980-х років фахівцями Міністерства хімічної промисловості СРСР на замовлення Кримського содового заводу. Вони характеризуються високою якістю сировини, що відповідає вимогам содового виробництва. Однак через кризу 1990-х років розробку родовища так і не почали. Зараз реалізувати цей проект намагається ВАТ «Кримський содовий завод», оскільки запаси в його основного постачальника сировини — Балаклавського рудоуправління імені Горького — фактично вичерпані. Крім того, рудоуправління, що входить до «Смарт-холдингу», за останні чотири роки підвищило ціну на сировину майже в 3 рази. При цьому ціна готової продукції збільшилася лише в 2 рази, у результаті минулий рік содовий завод закінчив зі збитком у 31 млн грн.
Планують, що новий кар’єр займатиме площу близько 30 га, а його продуктивність із видобутку вапняку може становити 1500 тис. тонн на рік.
На початку лютого голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов заявив, що створення вапнякового кар’єру в Білогірському районі необхідне для успішного розвитку економічного потенціалу Криму.
— Це підприємство для автономії дуже важливе. Воно платник бюджету, воно нас утримує. Ми всі тут мудруємо, а гроші платить воно. Тому ми повинні розуміти, що це треба підтримати, звичайно, у рамках чинного законодавства. Будь-який кар’єр не буває безпечним для природи. Питання тільки в оцінці того, наскільки він впливає на навколишнє середовище й наскільки це прийнятно для регіону. Питання дуже непрості. Але підприємство має працювати, існувати, — уважає голова кримського парламенту.
На противагу цій думці президент Кримської академії наук Віктор Тарасенко переконаний, що кар’єр завдасть непоправних втрат екології й дорожньо-транспортному комплексу району. В академії дійшли висновку, що небезпеці піддаються підземні води й природний ландшафт, а під час транспортування продукції буде зруйновано дороги загального користування. Тарасенко також упевнений, що кар’єр негативно позначиться на туризмі.
— Екологічні ризики занадто великі. Організація кар’єрів суперечить чітко сформованій концепції довгострокового розвитку Криму
як курорту. До того ж перевозити тисячі тонн вапняку на добу — це не так просто як для Білогірського району, так і для Криму в цілому, — уважає еколог.
Де брати сировину?
Віктор Тарасенко рекомендує звернути увагу на поклади вапняку в інших регіонах.
— Є родовища в Донбасі, може, треба активніше працювати із уже діючими кар’єрами. Так, це складніша й морочливіша справа, і якість сировини гірша. Так, треба проводити наукові дослідження, виділяти гроші, але, з іншого боку, ми тоді збережемо Крим.
У відповідь на аргументи екологів представники заводу продемонстрували міні-модель гірничого комбайна Vermeer. Він дозволить вести видобуток вапняку безвибуховим способом. Його вартість перевищує $1 млн, а загальний обсяг коштів, необхідних для освоєння родовища, — понад $7 млн. За словами фахівців підприємства, водоносні горизонти в зоні видобутку також не створюватимуть проблем — між підземними ріками й дном кар’єру залишиться метровий шар породи. За заявленого обсягу щорічного видобутку 1,5 млн тонн вивозитимуть на день понад 4 тис. тонн вапняку. За потреби Кримський содовий завод готовий підлатати розбиті 40-тонними самоскидами дороги.
Завод також має намір вкласти мільйон гривень у соціальну сферу села Ароматного: відремонтувати водопровід, будинок сільської ради, а також купити шкільний автобус для дітей із віддалених сіл. На заводі говорять, що не варто хвилюватися щодо навантаження на місцеві електричні мережі: у кар’єрі працюватимуть дизельні генератори.
ВАТ «Кримський содовий завод»
Розташоване в Красноперекопську. Найбільший із двох содових заводів в Україні. Спеціалізується на виробництві кальцинованої соди марок «А» і «Б», харчової солі сорту «Екстра», солі для промислової переробки й засобу для чищення «Сяйво». Випускає понад 80% всієї кальцинованої соди України й 2,5% — світу.
Статутний фонд становить 219,6 млн грн. 89,99% акцій належать OstChem Germany GmbH (Німеччина) — дочірній компанії OstChem Holding AG.
