Посмішка Феміди

Безпрецедентний для вітчизняної гірничо-видобувної галузі вирок оголосив Європейський суд із прав людини.

Гаазька Феміда таки зобов’язала Україну виплатити 65 тис. євро десятьом хуторянам, які живуть поблизу вугільної шахти на Львівщині, — через сім із половиною років із часу прийняття заяви. Позивачі – дві сім’ї присілка Вільшина поблизу с. Сілець Сокальського району Львівської області.

Ще півстоліття тому, у 1960 році, поблизу їхніх хат було відкрито вугільну шахту, а за сотню метрів з’явився відвал породи. У 1979 році по сусідству запрацювала гірничо-збагачувальна фабрика, і за 400 м від житла виріс ще один терикон. Із часом земля на хуторі почала просідати, територію систематично підтоплює. Результати аналізів води, ґрунту й повітря, доданих до позовної заяви, засвідчили вміст у них ртуті, марганцю, кадмію, заліза та інших речовин в концентраціях, що подекуди в десятки разів перевищували припустимі норми. Тим часом паводки 2000-го, 2002-го та 2005 років перетворювали будинки Вільшини на залюднені острівки.

Офіційне звернення із проханням оголосити територію с. Сілець зоною надзвичайної екологічної ситуації влада відхилила. Тоді адвокати мешканців Вільшини звернулись до суду з вимогою відселити їх із промислової санітарно-захисної зо­­ни. Відповідачами зі справи були  збагачувальна фабрика «Червоноградська» ЗАТ «Львівсистеменерго» та шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля».  У процесі­­ судового розгляду шахта визнала свій обов’язок відселити позивачів, проте цього так і не зробила. Безрезультатно пройшовши усіма судовими та владними інстанціями, у вересні 2003 року адвокати у розпачі звернулися до Європейського суду з прав людини вже з позовом до держави. На їх подив, заяву в Гаазі прийняли.­ Рішення, оголошене 10 лютого 2011 року, було таким: «зобов’язати державу виплатити мешканцям двох будинків хутора Вільшина 65 тис. євро як компенсацію завданої моральної шкоди  від промислового забруднення».

На  «Візейську» до українських судів безрезультатно скаржилися зокрема й мешканці іншого хутора – Солтиси. Вони також вимагали компенсації шкоди та відселення із зони впливу шахт­ного вентилятора через перевищення гранично допустимого рівня шуму від нього.  Приклад сусідів надихнув, і тепер вони теж хочуть випробувати долю в Гаазькому суді. Адвокат  вільшинців Ярина Остапик прокоментувала ситуацію так:

– Наші суди, зокрема місцевий Червоноградський, не розглядали справи по півтора року. Навіть не призначали їх до слухання. Тому ми вирішили  звернутися до Європейського суду, хоча зараз туди   надіслано понад 20 тисяч заяв від українців.  Відбирають лише ті, де права громадян порушила держава, а не сусід або роботодавець. Що ж до сподівань мешканців хутора Солтиси, то, як відомо, снаряд в одну воронку двічі не потрапляє.