Абітурієнт голосує ногами

Вступна кампанія в українські ВНЗ показала, що наша молодь, як і раніше, цінує вищу освіту.

Цього року у ВНЗ III і IV рівнів акредитації подано понад мільйон заяв. Навіть якщо врахувати, що близько півмільйона абітурієнтів могли подавати документи в п’ять університетів за трьома напрямами, це велика цифра. Конкурс заяв на місця державного замовлення становив 8,5 випускників на 1 місце.

Традиційна орієнтація

Певне, заява міністра освіти та науки України Дмитра­ Табачника про скорочення числа ВНЗ зі слабкою науковою й навчальною базою спрацювала. Найбільше документів абітурієнти подали у вищі навчальні заклади, як столичні, так і регіо­­нальні, відомі своїми науковими школами й традиціями. Безумовним лідером став Національний авіаційний університет (Київ) — 31 тисяча вступників. До найпрестижніших увійшли також НТУ «Київський політехнічний інститут», Львівський національний університет ім І.Франка, Київський національний університет ім. Т.Шевченка, Донецький національний технічний університет, НТУ «Харківський політехнічний університет», Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара.

У той же час на частку 200 ВНЗ припало найменше симпатій абітурієнтів, незважаючи на їхні красиві назви. А в приймальних відділеннях 45 ВНЗ не дочекалися жодного абітурієнта.

Найпопулярнішими спеціальностями, як і раніше, є міжнародні відносини, економіка, право, менеджмент, комп’ютерні й транспортні­ технології, медицина. Збільшився конкурс на будівельні професії, архітектуру та дизайн, а от інтерес до фізики,  математики, хімії, біо­логії та механіки низький. Аналізуючи популярність і непопулярність тих або інших спеціальностей, міністр відзначив, що необхідність розпочати конкретну роботу із профорієнтації для університетів «стає усе більш переконливою».

Конкурс на майбутнє

Як показали підсумки вступної кампанії, провідні харківські ВНЗ не потерпіли від зменшення кількості абітурієнтів. 

Першокурсниками Націо­нальної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого стали понад 3 тисячі чоловік. А загальна цифра зарахованих цього року становила 8 тисяч — парадокс пояснюється доповненням у вигляді студентів другого-п’ятого курсів, які захотіли завершити своє навчання в академії. Тут приймали студентів, які склали вступні іспити, з усіх куточків України за умови, що  ВНЗ, де вони раніше навчалися, були акредитовані. Як відзначив ректор академії Василь Тацій, судячи з результатів тестування, рівень знань абітурієнтів цього року в цілому добрий. У багатьох абітурієнтів прохідні бали були близько 190 із 200 можливих.

Більш високим, ніж торік, став конкурс на денне відділення Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П.Василенка — більше чотирьох чоловік на місце. За словами відповідального секретаря приймальної комісії Володимира­ Власенка, це пояснюється, зокрема, активною профорієнтаційною роботою в сільських школах. Конкурс на деякі відділення й зовсім зашкалював.

Скорочення держзамовлення на економічні спеціальності не позначилося й на роботі Харківського національного економічного університету. За словами його ректора Володимира Пономаренка, «люди голосують за ВНЗ і ногами, і грошима» — конкурс є й серед контрактників. Цього року найпопулярнішим був напрям «туризм».

За інформацією приймальної комісії Харківського національного автодорожнього університету, у 2010 році найзатребуванішим був факультет транспортних систем, де конкурс на бюджетне відділення становив 15 чоловік на місце. Популярні були й дорожні напрями. Це зрозуміло — шляховики без роботи не залишаються.

Харківський національний університет радіо­електроніки (ХНУРЕ) — кузня кадрів для сфери інформаційних технологій — цілком виконав держзамов­лення з набору студентів. Однак ректор ВНЗ Михайло Бондаренко вважає, що обсяг­ держзамовлення у вищі навчальні заклади України треба зменшити, оскільки зараз у них вступає понад 80% випускників, а вчитися може не більше 40—50%. Ректор відзначив, що в США ВНЗ ­закін­чують 40% тих, хто вступив на перший курс, і президент­ Барак Обама поставив мету збільшити їхню кількість до 60%. В Україні ж у ВНЗ студентів відраховують неохоче, особливо якщо це конт­рактники.

Зменшити в країні частку тих, хто вступає у ВНЗ, пропонує й ректор Харківського національного педагогічного університету Іван Прокопенко: від того, що ВНЗ приймають надто багато випускників шкіл, потерпає не тільки вища освіта, а й технікуми й професійно-технічні училища.

Харківський національний технічний університет «ХПІ» уже другий рік проводив вступну кампанію за допомогою інтернет-форуму приймальної комісії. За словами ректора університету­ Леоніда Тавожнянського,­ для ВНЗ дуже важливо, що цього року кілька сотень заяв подано від випускників технікумів. ВНЗ дорожить такими студентами, оскільки вони, як правило, беруть дуже різкий старт і йдуть далеко вперед.

Гонитва за лідером

Кембриджський університет Великої Британії визнаний кращим ВНЗ світу в 2010 році за версією агентства QS World University Rankings.

Британському університету вдалося посісти перший рядок рейтингу вперше за останні сім років, обігнавши ВНЗ США. Друге місце в списку розділили американські Гарвард і Єль. При цьому американські й британські навчальні заклади за вже сформованою традицією розділили між собою перші 17 місць рейтингу. Вузи США цього року посіли відразу 31 місце в першій сотні.

Далі в списку зі 100 кращих навчальних закладів світу — університети Швейцарії, Канади та Австралії. 23-тє місце посів Гонконгівський університет, слідом за яким ідуть два японських — Токійський і Кіотський. Загалом до кращої сотні увійшли відразу 15 азіатських альма матер. Непогані позиції також в університетів Німеччини, Голландії та Франції. Нових висот домоглися ВНЗ  Фінляндії, які раніше рідко відзначалися в таких дослідженнях. Цього року, як і в попередні, до списку потрапив один російський ВНЗ — Московський державний університет ім. Ломоносова. Він посів 93-тє місце, що на 8 позицій вище, ніж у 2009-му. Українські ВНЗ не потрапили навіть у топ-200 університетів світу.

Список складений із 15 тисяч вищих навчальних закладів світу. Під час вибору кращих ураховувалася популярність ВНЗ, затребуваність його випускників у роботодавців, рівень викладацького складу, а також вживання його назви в різних друкованих виданнях та Інтернеті. Аналітики використовують комбінацію міжнародних досліджень і аудійовані дані, у тому числі інформацію з індексу цитування зі Скопуса, найбільшої у світі бібліометричної бази наукових публікацій.

Офіційна думка

Дмитро Табачник
Міністерство освіти і науки України

Трагедія вищої освіти в Україні в тому, що ми маємо 862 ВНЗ, а бюджет і народ таку кількість ледь утримує. Кількість ВНЗ має відповідати розрахунку: один ВНЗ на один мільйон жителів.