Неповернення ПДВ тягне металургів на дно
На засіданні балансової комісії з розподілу основних видів сировини та матеріалів серед підприємств галузі на червень 2010 року, яке відбулося в об’єднанні «Металургпром» (м. Дніпропетровськ), було дано оцінки як зовнішнім, так і внутрішнім чинникам, які впливають на роботу металургів і гірників.
Аварія на шахті «Распадська» (Росія, Кемерівська область) може внести дисбаланс в український ринок коксівного вугілля. Із цього регіону українським споживачам надходить 75% від загального обсягу його імпорту (близько 700 тис. тонн). Однак генеральний директор «Металургпрому» Василь Харахулах не став уточнювати, наскільки саме зросте дефіцит сировини, відзначивши лише, що виробничі темпи можуть бути істотно порушені на тих підприємствах, які забезпечуватимуться коксівним вугіллям з Росії, що й так зрозуміло.
Тим часом надходження українського вугілля на вітчизняні коксохіми з початку року зросло на 9% до рівня поставок 2009 року. У свою чергу українські коксохіміки відправили метпідприємствам 1291 тис. тонн коксу, що склало 99% до їхньої балансової потреби.
За січень—квітень обсяги виробництва чавуну збільшилися на 20% (цифри тут і далі даються в порівнянні з аналогічним періодом 2009-го), сталі — на 21%, прокату — на 19%. Зросли імпортні поставки залізорудної сировини — на 31%.
При цьому на 2,8 млн тонн зріс і експорт ЗРС. Разом із тим у першому кварталі металургійні підприємства України збільшили на 4,9% (2,675 млрд грн) доподатковий збиток (негативний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування). Як відзначають в об’єднанні «Металургпром», погіршення фінансових показників пов’язане з випереджальним зростанням цін на основну сировину (+35%) проти цін на метал (+12%). Із цієї та іншої причин рентабельність металургійних підприємств у цілому набула солідного «мінусу» — на рівні 8,6%.
Ще один тривожний чинник — зростання дебіторської (28,7%) і кредиторської заборгованостей (43,2%). А тут ще з кінця квітня почав падати закордонний попит на українську металургійну продукцію. За прогнозами «Укрметалургпрому», у найближчий період це падіння, швидше за все, триватиме.
Домінуючу роль у погіршенні економіки окремих підприємств ГМК і всієї галузі в цілому відіграє неповернення державою податку на додану вартість. За заявками підприємств він становить 6 млрд 240 млн грн, із них на 1 квітня підтверджено Державною податковою адміністрацією 2,8 млрд грн. Левова частка цієї суми припадає на ММК ім. Ілліча, «ArcelorMittal Кривий Ріг», ДМЗ ім. Петровського, «Запоріжсталь».
Якщо розглядати заборгованість бюджету з ПДВ у співвідношенні з рівнем чистого доходу від реалізації продукції, то найбільше від цього потерпіли ЗАТ «Донецький електрометалургійний завод», ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» і ВАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг», що ставить їх у нерівні умови господарювання порівняно з іншими металургійними підприємствами й свідчить про знекровлення їхньої фінансової системи. Як наслідок — нестача обігових коштів, колосальні збитки, зрив виконання планів із модернізації та введення нових потужностей.
Чи зможе задовольнити потреби металургів і гірників у живих грошах намір уряду випустити облігації внутрішньої позики терміном на 5 років із поетапним погашенням тільки підтвердженої заборгованості (по 20% щорічно від кожної реальної суми й при цьому з відповідними податковими нарахуваннями)? Запитання, швидше за все, риторичне. У випадку зміни курсу долара підприємства можуть назавжди розпрощатися зі своїми грошима. Але в більшості їхніх власників немає іншого виходу, як погодитися на такі невигідні умови й у той же час шукати резерви, за допомогою яких можна буде втримати активи на плаву.
