Метанові граблі

Подвійного удару завдав газ метан шахтам Луганщини лише за тиждень. Розслідуються причини, ліквідуються наслідки…

Через сім днів після вибуху на шахті «Суходольська-Східна» ПАТ «Краснодонвугілля» стане відоме остаточне число жертв — 28. Урядова комісія ще не завершить розслідування причин цієї аварії, як 4 серпня на шахті «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит» станеться викид і спалах метану…

На місці події в Суходольську негайно почала роботу урядова комісія, яку очолив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. На Луганщину прибув, облишивши інші справи, Президент України Віктор Янукович. Він доручив Кабінету Міністрів надати допомогу потерпілим і родинам загиблих унаслідок вибуху на шахті. Вуглевидобувна компанія «Краснодонвугілля» оголосила про намір виплатити по 1 млн грн компенсації родинам загиблих шахтарів. За фактом трагедії на шахті «Суходольська-Східна» Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу. Указом Президента України в країні 31 липня було оголошено жалобу. Для участі в молебні пам’яті загиблих гірників на Луганщину прибув прем’єр-міністр України Микола Азаров.

На засіданні Кабінету Міністрів Микола Азаров відзначив, що треба «покласти край рукотворним катастрофам». За словами прем’єра, важливо ретельно опрацювати остаточні висновки урядових комісій, створених для з’ясування причин аварій на шахтах «Суходольська-Східна» та імені Бажанова (Макіївка), щоб не тільки визначити відповідальність за ці аварії й затвердити план заходів для їхньої цілковитої ліквідації, а й,  головне,  ухвалити рішення щодо попередження таких ситуацій.

Але лідерів незалежної профспілки гірників України важко переконати в тому, що дійсно буде названо причини, які призвели до трагедій. Вони заявляють, що «комісії ніколи по-справжньому не аналізували передумови трагедій на шахтах». Голова конфедерації вільних профспілок Луганської області ­Микола Козюберда назвав винуватцями вибуху на шахті «Суходольська-Східна» насамперед її власників. Мовляв, аварія сталася через їх «жадібність». А голова Незалежної профспілки гірників шахти ім. Баракова ПАТ «Краснодонвугілля» Дмитро­ Калитвенцев уважає, що причини трагедії — у нововведеннях із нарахування заробітної плати (інтегрована система винагород, що передбачає прояв ініціативи з боку працівників). Він переймається запитанням: чи зверне увагу урядова комісія, що на цій шахті кілька років поспіль траплялося по дві, а то й три пожежі в підземних виробках? На його думку, цей факт сам по собі піддає сумніву інформацію про те, що адміністрація «Краснодонвугілля» приділяла належну увагу техніці безпеки.

Від іскри займеться?

— Трагедію на шахті «Суходольська-Східна» могло спричинити несанкціоноване втручання людини в роботу електрообладнання, — говорить член урядової комісії з розслідування причин аварії, директор Макіївського НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості Олександр Брюханов.­ — Комісія розглядає до десяти версій того, що сталося, але ця версія найбільш прийнятна, бо ми знайшли в місці епіцентру схований пускач, який міг дати іскру й запалити  метан. Якої сили було газодинамічне явище, ми поки не можемо визначити, бо спочатку треба добратися до газометра. Крім того, установлено, що там був ушкоджений вентиляційний стовбур — обладнання, яке провітрює вибій, що й загазувало цю тупикову гілку виробки.

— Представники незалежної профспілки гірників говорять, що підприємство не приділяло належної уваги техніці безпеки…

— Це питання складне, бо все пізнається в порівнянні. У цілому на «Краснодон­вугіллі» вкладаються кошти в безпеку праці. Та що вдієш, коли людина, знаючи, що так чинити не можна, усе-таки розкрила кришку пускача й намагалася запустити насоси 1В2? Тим більше, як нам говорять, це досвідчений, грамотний працівник.

— Тобто спрацював горезвісний «людський фактор»?

— Як не сумно, так.

— Чи можна запобігти таким ситуаціям?

— Насамперед — робота з людьми. Я вже багато років говорю, що нашій державі потрібний закон, через який пройшли всі цивілізовані вугільні держави, — Японія, Австралія, Німеччина. Там виховують нове покоління, обізнане у питаннях  промислової безпеки. А в нас сьогодні є кричущі випадки, коли встановлено знак, є ґрати,  перемичка, а людина все одно йде в заборонену зону й гине.

Голова Луганської обл­держадміністрації Володимир Пристюк також відзначив, що вивчав документи з питань техніки безпеки на «Суходольській-Східній», і вони свідчать про те, що безпосередньо на шахті було проведено велику роботу з організації техніки безпеки й оснащення її сучасним обладнанням. У цілому ж проблема непередбаченого поводження небезпечного газу метану в шахтах півдня Луганщини й загального старіння тутешнього шахтного фонду змусила голову облдержадміністрації по-новому подивитися на перспективи вугільної галузі краю на найближче двадцятиліття. Тому Володимир Пристюк ініціює створення міжвідомчої робочої групи для розробки програми розвитку вугільної галузі Луганщини, а також програми з перенесення видобутку вугілля на інші території краю.

— Близько 78% покладів вугілля України залягають на території Луганщини, його неопрацьовані запаси зосереджені на півночі області, — відзначив губернатор. — Вугільна галузь була, є й ще довгий час буде для нашої області бюджето­творчою, багато наших населених пунктів будувалися спеціально під шахти. З одного боку, це виправдано, адже вугілля —  стратегічно важливий продукт для економіки всієї країни, особливо в умовах постійного зростання цін на газ. Але з іншого — уже зараз треба працювати на перспективу, бо на одних територіях запаси вугілля вичерпуються, а переведення виробництва в інші місця потребує вкладення чималих коштів і часу.

На конференціях не помічені

— Вивчення стабільності гірського тиску на великих глибинах є великою проблемою як  щодо теоретичного опису, так і практичного використання знань, які ми здобуваємо, — говорить професор Національного гірничого університету (Дніпропетровськ), доктор технічних наук, завідувач кафедри будівництва та геомеханіки Олександр ­Шашенко.

Університет займається розробкою систем прогнозу газодинамічних явищ, його фахівці створили унікальні системи моніторингу глибинних геодинамічних процесів. За словами професора О.Шашенка, «один зі способів боротися з явищем нестабільності гірничого тиску — заздалегідь знати про небезпеку. Якщо ми такими знаннями володіємо, то можемо вжити спеціальних заходів, які дозволять уникнути цього явища, нехай не на 100%, але з великим ступенем імовірності».

Серпень у Донбасі рідко минає спокійно. Самі гірники відзначають сумну закономірність: аварії часто припадають на спекотні літні місяці. Але Олександр Шашенко розхожу думку спростовує:

— Зв’язок аварій і сезонів вчені не простежують. Із глибиною температура гірських порід підвищується й стабілізується досить швидко, залишаючись весь час доволі високою. Якщо й ­змінюється, то відповідно до процесів, які відбуваються в глибині землі, а не на її поверхні.

У травні Національний гірничий університет ініціював проведення міжнародної конференції з безпеки гірничих робіт, що так і називалася — «Підземні катастрофи в шахтах. Моделі.­ Прогноз. Запобігання». У симпозіумі брали участь фахівці з України, Росії, Польщі, Китаю — країн, де ведуться розробки на великих глибинах. Тож була нагода обмінятися досвідом із запобігання катастрофам, у тому числі пов’язаним із газодинамічними проявами гірського тиску. За словами Олександра Шашенка, зараз серйозні дослідження відновлені в університеті проблем комплексного освоєння надр (ПКОН) Російської академії наук. І оскільки фахівці цього НДІ завжди були пов’язані з українськими вченими, то укладено відповідний договір про спільне проведення досліджень на великих глибинах, обмін досвідом і стажування. А от луганчан на травневій зустрічі наукових діячів (утім, як і на інших в останні роки) ніхто не представляв. Хоча більше половини доповідей присвячувалися проблемам, пов’язаним саме із проявом газодинамічних явищ гірського тиску, коли у виробці викидається велика кількість гірничої маси, змішаної з метаном, що найчастіше призводить до людських жертв і великих матеріальних втрат.

Зрозуміло, так склалося історично, що основні «школи» вугільної науки розташовані в Донецьку й Дніпропетровську. Але дніпропетровський професор нагадує, що колись, нехай і в невеликому обсязі, такими проблемами займалися в Донбаському технічному університеті (Алчевськ). Це були розробки теоретичного плану, пов’язані з міцністю і руйнуванням гірських порід. То чи не час луганчанам усерйоз приєднатися до досліджень у галузі гірничих наук, якщо вже на території краю зосереджено мало не 78% вугільних запасів країни?

Краснокутський дубль

Рівно через тиждень після «чорної п’ятниці», 4 серпня,­ на шахті «Краснокутська» державного підприємства «Донбасантрацит» у 13-му північному ухилі під час увімкнення лебідки для демонтажу лави пласта на горизонті 155 метрів стався раптовий спалах і викид метану. На час аварії в шахті було 224 людини, безпосередньо на аварійній ділянці — 37 гірників. МНС повідомило, що всі працівники підприємства виведені на поверхню, але опіки різного ступеня важкості дістали 23 шахтарі, п’ятьох довелося доправити в реанімацію. Знову створена комісія з розслідування причин і обставин аварії, за дорученням прем’єр-міністра України Миколи Азарова в Красний Луч на місце події виїхав голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України. Прокуратура Луганської області знову порушила кримінальну справу за фактом аварії на шахті (частина 1 статті 273 Кримінального кодексу — порушення правил техніки безпеки на вибухонебезпечних підприємствах). За попередніми даними, аварія на цій луганській шахті сталася через неправильне інженерне рішення, що спричинило нестійку схему провітрювання, а також через низький рівень трудової дисципліни. Голова Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко звільнив від виконання обов’язків директора шахти «Краснокутська» до ухвалення рішення комісією, яка розслідує причини аварії. Також звільнено заступника головного інженера з техніки безпеки.

Важко припустити, що гірники державного підприємства «Донбасантрацит» не знали про трагедію своїх краснодонських колег. Здавалося б, страшні звістки мали загострити почуття небезпеки, змусити ретельно дотримуватися всіх правил техніки безпеки праці. Однак… Новий шахтарський мартиролог було відкрито вже ввечері того ж дня: від отриманих ран і опіків помер 19-літній гірник «Краснокутської», який недавно почав працювати на шахті…