Олександр Чудновець: «Ми на передовій!»

Секрет успішної роботи Макіївського металургійного заводу — постійне підвищення ефективності виробництва.

Із початку року на Макіївському метзаводі, який входить до групи Метінвест, зріс випуск готового прокату більш ніж на третину в порівнянні із січнем-лютим минулого року, а загальна продуктивність підвищилася на 20%.

Як сказав виконуючий обов’язки гендиректора підприємства Олександр Чудновець, ривок удалося зробити завдяки програмі безперервних поліпшень та активній підтримці Метінвесту. Крім амбіційних планів, на порядку денному в макіївських металургів — реалізація інвестиційних програм та інтеграція з Єнакіївським метзаводом (ЄМЗ).

— Олександре Миколайовичу, що дозволило підприємству наростити обсяги виробництва?

— Із 1 січня на ММЗ уведена так звана система КПЕ — ключові показники ефективності. Перший із них — це зниження поточних простоїв за рахунок поліпшення організації праці. Другий показник — зменшення витратних коефіцієнтів на прокат, третій — економія енерговитрат на тонну продукції. Ось основні методи, які не вимагають інвестицій, але безпосередньо впливають на зростання виробництва. За досягнення високих КПЕ для працівників передбачена сис­­тема мотивації.

— Ваші фахівці проходять навчання?

— Звичайно. На підприємстві розроблена програма підготовки технологічного персоналу. Видано брошуру «Посібник з експлуатації стану 390». Навчальна програма враховує всі технічні нюанси роботи обладнання з поясненнями, дає чіткі рекомендації, що треба робити в тій або іншій виробничій ситуації.

Результат не забарився. Приміром, якщо в грудні на ММЗ було 142 випадки недокату (буріння), то в січні —  72. Усі показники ефективності за два місяці також помітно зросли. Операційні поліпшення — це постійна робота, оскільки необхідно ефективніше використовувати наявні організаційні та технологічні ресурси.

Крім цього, Макіївський метзавод включено до ­переліку підприємств групи Мет­інвест, на яких у рамках загальногрупової програми постійних поліпшень упроваджується відома у світі система ЛІН (Lean) — «Ощадливе виробництво». Вона спрямована, насамперед, на правильну організацію як самого виробництва, так і більш відповідального підходу працівників до технологічних процесів.

У цілому завдяки самій лише зміні підходів до організації праці вже досягнуто підвищення ефективності роботи більш ніж на 20%.

— Чи актуальні для прокатного виробництва, обладнання якого запущено лише кілька років тому, питання модернізації?

— Я б назвав це скоріше постійними операційними­ поліпшеннями. На стані 390 за рік ми освоїли 18 профілів, у той час як у традиційній практиці звичайно 2—3 профілі. Крім того, що ми запустили їх у виробництво, деякі зміни  внесли й у технологію. Наприклад, за проектом на цьому стані мають катати у два рівчаки арматуру №12 і №10. А ми освоїли цю ж схему прокату — слітінг — для арматури №14, 16 і 18. Це дозволило забезпечити більш щадний режим роботи стану, а також збільшити продуктивність на 15—20%.

Наступне нововведення — електромагнітна система контролю геометричних розмірів профілю в потоці (виробництва Danieli, Італія). Уся інформація відображається на моніторі оператора. Тобто вальцювальникові тепер немає необхідності по декілька разів на зміну зупиняти стан для відбору проб, втрачаючи щоразу 5—7 хвилин робочого часу.

Відзначу ще одну новацію, на яку ми вже одержали патент. Річ у тім, що проект­ний прокат арматури №10 у два рівчаки, на думку наших фахівців, був не найкращим варіантом. Вирішили спробувати робити це в чотири рівчаки, що успішно й освоїли. На черзі — переведення на цю технологію прокату арматури №12. Сенс цього в тому, що за тих же параметрів стану маємо приріст виробництва: заготівка має певну вагу, і одна річ — прокатати її в одну нитку, інша — розділити на чотири, завдяки чому зменшується машинний час прокату. За прокату арматури №10 у чотири рівчаки він скоротився на 15%.

— А на якості це не позначається?

— За весь час роботи середньосортового стану 390 ми не мали жодної рекламації.

Таким чином, наші зусилля сьогодні зосереджено на операційних поліпшеннях, які, як правило, не вимагають великих фінансових витрат — потрібні насамперед інтелектуальні сили. Систему операційних поліпшень ми переносимо й на стан 150. Для збільшення його продуктивності знаходимо й там внутрішні резерви.

Орієнтація на потреби клієнта — один із головних напрямків діяльності як нашого заводу, так і групи Метінвест у цілому. ММЗ — підприємство високого переділу, ми випускаємо кінцеву продукцію й розуміємо, що ми на передовій. Для нас акцент на інтересах замовника — щоденна реальність. Наприклад, прокат арматури у мінусовому допуску вимагає від нас більше зусиль, але це вигідно клієнтові, результат — із листопада ми катаємо «у мінус».

— Чи передбачені на цей рік інвестиційні програми?

— Першочергові інвестиції буде спрямовано на проекти з охорони праці та промислової безпеки. На початку цього року на ММЗ, як і на всіх підприємствах групи Метінвест, оголошений конкурс на здобуття премії генерального директора компанії за кращий проект у галузі охорони праці. Тобто цим напрямкам приділяється підвищена увага.

У рамках програми постійних поліпшень на підприємствах групи Метінвест заплановані й масштабні проекти модернізації обладнання. На Макіївському метзаводі цього року передбачено $10,2 млн інвестиційних вкладень у такі проекти. Їх два: переведення четвертої та п’ятої зон нагрівальної печі стану 150 на коксовий газ і більш масштабний — повне переведення печі стану 390 на коксовий газ. Тут також важливі екологічні аспекти проектів: коксовий газ утилізуватимемо, а сьогодні його поки спалюємо смолоскиповим способом.

До програми інвестицій ММЗ на цей рік входить і додаткове придбання цілого комплексу діагностичної апаратури для контролю кінцевої продукції. За допомогою цієї техніки наші фахівці можуть із великою точністю визначити строки експлуатації будь-якої деталі й вчасно вирішити питання про її заміну. Так ми прагнемо розв’язати проблему непередбачених простоїв. 

— Якими будуть взаємовідносини Макіївського та Єнакіївського метзаводів щодо інтеграції? Минулого тижня акціонери ЄМЗ оголосили про намір узяти під оренду виробничі потужності ММЗ.

— Так, дійсно, про інтеграцію говоримо вже давно, адже обидва заводи працюють у єдиному виробничому ланцюжку. Ми одержуємо напівфабрикати (заготівку) від Єнакіївського МЗ, а це понад 90% від необхідного (у середньому близько 125 тис. тонн щомісяця. — Ред.). Усі наші графіки — виробничі, ремонтний, забезпечення — мають бути взаємопов’язані.

— А ЗАТ «ММЗ» як юридична особа існуватиме?

— Так, статус ЗАТ «Макіївський металургійний завод» як юридичної особи залишається незмінним. Фактично інтеграція двох заводів відбувається в управлінському сегменті, де буде створена єдина команда менеджменту.

Ефективність цього об’єд­нання очевидна з огляду на скорочення операційних витрат. Тепер, приміром, у нас залишиться один керівник виробничого відділу, який урахує всі нюанси роботи двох заводів, у нас буде єдина служба механіка тощо. За сучасних комп’ютерних технологій виконання всіх управлінських функцій на розташованих у різних містах підприємствах не буде проблематичним.

— Які плани в соціальній сфері, скільки у вас працівників і яка на підприємстві середня зар­плата?

— На заводі працюють понад 2 тисяч чоловік. Середня зарплата 4260 гривень. На сьогодні — одна з найвищих у галузі. Це результат постійної роботи металургів із поліпшення виробничих і технологічних процесів, наслідок — стабільне зростання ефективності праці.

Що ж до соціальної сфери, то ми дотримуємось усіх положень колективного договору й усі питання узгоджуються із профспілкою. Добре функціонують і санаторій-профілакторій, і база відпочинку у Святогірську. Що до корпоративної соціальної відповідальності, ММЗ, як і інші підприємства групи, переходить на нові прогресивні партнерські програми соціального інвестування, які передбачають не тільки довгострокове планування, а й більш активне залучення місцевих громад.

Олександр Чудновець

Народився 1954 року.

У 1971 році вступив до Комунарського гірничо-металургійного інституту. Із 1977 року працював на Алчевському металургійному комбінаті, де пройшов усі виробничі етапи професійного зростання: правильник, майстер, старший майстер, заступник начальника цеху, начальник цеху, головний прокатник.

У 2008 році призначений технічним директором — головним інженером Макіївського МЗ, а з вересня 2010-го — в.о. генерального директора.

Нагороджений орденом Трудової слави III ступеня.

Автор великої кількості рацпропозицій і запатентованих винаходів.