Фабрики думки

Зручне місце проживання та налагоджені замовлення — от і все, що треба висококваліфікованому українському програмістові.

Індустрія виготовлення програмного забезпечення дедалі активніше застосовує модель аутсорсингу, і наші програмісти одержують усе більше замовлень з-за кордону.

Аутсорсинг інформаційних технологій в українських реаліях — бізнес-схема, що ґрунтується на високому рівні підготовки наших програмістів, здатних замінити своїх більш дорогих західних колег без втрати якості виконуваної роботи.

У миколаївських ВНЗ ще за радянських часів готували програмістів; може, саме тому сьогодні тут працюють декілька ІT-аутсорсингових компаній.

Про те, як їм живеться й працюється далеко від замовників, ми розмовляли із Сергієм­ Кузьменком — директором із розвитку Миколаївської філії української ІT-компанії GlobalLogic, відкритої більше п’яти років тому.

Сергій Кузьменко— Сьогоднішній ІТ-аут­сорсинг ви­ник і розвивається на довірі й завдяки високій репутації виконавців із конкретних регіонів. Це стосується й України, — розповідає Сергій. — Коли бізнес переконався в тому, що зі знань і досвіду­ програмісти-розробники з інших країн не поступаються­ колегам із Заходу, виникло рішення переносити частину виробництва кодів до місць проживання цих хлопців.

При цьому треба чітко розуміти, що послуги виконавців із Миколаєва або Харкова будуть більш затребувані, ніж каліфорнійців або вашингтонців. Причина? Найчастіше інтелектуальна праця жителя України оплачується нижче. Переважно тому, що в нас менше можливостей добре заробити в місцевій «реальній» економіці.

До речі, ми вважаємо, що наша компанія вже розвинулася від класичної ІТ-аутсорсингової до R& D-ком­панії (Research and Develop­ment, найближчий вітчизня­­ний аналог — НДДР. — Прим. ред.). Тобто ми здатні взяти в наших замовників ідею, основні бізнес-побажання до програмного продукту й після цього створити готовий товар для продажу, забезпечити йому підтримку. Ця бізнес-модель з’явилася в нас як результат ще більшої довіри, завойованої роками успішного співробітництва й доведеної здатністю швидко розуміти бізнес-потреби потенційних покупців і відслідковувати основні тенденції в ІТ-технологіях. І ми цим дуже пишаємося!

— Мабуть, ви створюєте необхідні умови для «вирощування» своїх кадрів?

— Молоді фахівці з університетів — наше «паливо» для роботи. Але щоб вони стали досвідченими програмістами, ми займаємося їх допідготовкою. Із Чорноморським державним університетом імені Петра Могили ми сформували навчальну програму й на нашій площадці в позаурочний час займаємося зі студентами. Причому у фокусі наших семінарів — цілком практичні завдання, максимально наближені до тих, які стоять перед розробниками. Сьогоднішні студенти можуть досить професійно зорієнтуватися й чіткіше зрозуміти, чого саме від них хоче роботодавець. Не просто зрозуміти, а навчитися відповідати вимогам.­

Наші офісні приміщення, кімнати психологічного розвантаження із тренажерами й тенісом (ми називаємо їх GL-клубами) такі самі, як у аналогічних бізнесах у США або Індії. Кава — може навіть і краща…

— У яких сегментах ринку представлена продукція GlobalLogic?

— Ми досить велика й розгалужена компанія, напевно, правильною буде відповідь: присутні майже на всіх наявних ринках. Працюємо в таких напрямках: медицина та охорона здоров’я (розробка ПЗ для медичного обладнання, автоматизація робочих місць лікарів), мобільні системи (програми й застосунки для мобільних телефонів), фінанси (програмні продукти та продукти інформаційної безпеки для фінансових структур), електроніка.

— Як відбувається процедура супроводу виконання робіт? Чи нема на цій стадії непереборних конфліктів, чи можуть українці точно виконувати свої зобов’язання?

— Українці можуть усе! Більш того, наша фундаментальна вища освіта дає доробок, який дозволяє бути кращими у своїй галузі, якщо не лінуватися й весь час самовдосконалюватись. Ми часто чуємо відгуки зарубіжних колег, що така добра освітня база є зовсім не в усіх. Тому нашій країні, мабуть, треба ще раз низько вклонитися  Глушкову та іншим ученим, які створили таку глобальну конкурентну перевагу.

Правда, останнім часом цей ресурс виснажується: через низьку зарплату у ВНЗ мало приходить молодих сильних викладачів. Думаю, стратегічно необхідно вводити спеціальні умови платної освіти, даючи державні кредити молодим талантам із незабезпечених родин на конкурсній основі (а не держзамовлення, сенс якого не зовсім зрозумілий для ІТ, як на мене). Вкладені кошти з розумними відсотками молоді «айтішники» цілком здатні виплатити потім зі своїх чималих зарплат.

Що ж до нюансів стосунків із замовником, для їхньої мінімізації потрібні зрілі процеси розробки ПЗ й керування проектами. Наша компанія — активний пропагандист Agile-підходу (гнучка методологія розробки. — Прим. ред.), ми весь час удосконалюємося в цьому на наших проектах. Скрізь, де доречно, намагаємося вводити SCRUM (методологія управління розвитком інформаційних систем. — Прим. ред.) або окремі його практики. У київському офісі GlobalLogic працює відомий в Україні тренер з упровадження гнучких методологій із управління проектами Тимофій Євграшин. Він і його колеги активно консультують усі наші проекти й навчають нових співробітників за допомогою вебінарів. Євграшин, до речі, не дуже давно приїжджав у Миколаїв і виступав тут із доповіддю для всієї ІТ-спільноти.

— Як ви шукаєте клієнтів?

— Продажами займаються наші представники в усьому світі. Коло замовників досить широке. Якщо я не помиляюся, на одній з останніх конференцій, організованій нашим відділом збуту, було близько сотні компаній-клієнтів. Продажі — непроста тема, я б сказав, це мистецтво, яке вимагає серйозної підготовки й приховує в собі значні можливості й ризики одночасно. Ми з колегами активно співробітничаємо, консультуємо щодо можливостей нашого офісу. Ось, наприклад, порівняно недавно був «приземлений» у Миколаїв проект для веб-маркетингу, коли все вирішилось у новорічні свята: колега в США жодного дня не дозволив собі розслабитися, із 20 грудня до 12 січня надходили листи й дзвінки щодня, у тому числі у вихідні, за що ми йому дуже вдячні…

Живи й витрачай удома!

Без зайвих слів і гасел про соціальну справедливість Сергій чітко сформулював стратегію (одну з можливих) для країн на кшталт нашої. Держава вчить 15—16 років (школа+ВНЗ) громадян за досить високими освітніми стандартами.­ Кому легше від того, що ці громадяни, які здобули освіту, іммігрують і виконують за кордоном низькокваліфіковану працю? Хтось скаже, мовляв, вони надсилають зароблені гроші на батьківщину. Але значно вигідніше, коли вони і одержують, і витрачають гроші там, де народилися й навчалися. Формування середнього класу, інтенсивних споживачів сприяє насамперед  широкому розвитку індустрії послуг. Освіта належить саме до цієї сфери.

Під час нашої бесіди я помітив, який чистий, не заставлений офісним мотлохом і фетишами стіл у менеджера. У вітчизняних управлінських кабінетах зазвичай тримають купу паперів. Часто вони дійсно лежать для діла, але зазвичай припадають пилом, щоб відкласти ухвалення рішення.­

Чемпіонат із настільного футболу серед співробітників GlobalLogic

Якщо в країні буде більше керівників, які відповідають за розвиток підприємства, з такою ясністю в думках і чіткістю у виконанні планів, значно зросте загальна управлінська культура. Буде ще більше довіри, а отже, і замовлень. Софтверний бізнес однозначно перспективніший і екологічніший, ніж більшість традиційних галузей економіки, що дуже важливо в XXI столітті в центрі Європи. Він вигідний хоча б тому, що не засмічує атмосферу й не спалює вуглеводні (приміром, весь миколаївський офіс GlobalLogic із комп’ютерами та кондиціонерами споживає стільки ж енергії, скільки 2-літровий автомобіль «у півгазу») і разом з тим дає реальний і відчутний прибуток, порівнянний із класичним енерго- і ресурсозатратним виробництвом.

Коли в Україні, особливо в провінційних містах, збільшиться кількість замовників ІT-послуг, тоді виникне реальна конкуренція з ІT-аутсорсингом (віддаленою роботою) і посилиться затребуваність інтелекту. Сьогодні дуже важливо, щоб законодавча влада підтримувала цей вид діяльності, а органи місцевого самоврядування всіляко сприяли розміщенню компаній-розробників саме в їхніх населених пунктах. Якщо програмісти сформують тренд перебування в постіндустріальних містах на зразок Миколаєва, де є все необхідне для комфортного проживання й немає пробок на дорогах, то робота для них завжди знайдеться. І Київ на 16-му столітті свого існування не перетворюватиметься ще й на кладовище надій приїжджих фахівців, змушених проводити половину вільного часу в пробках і витрачати свої зарплати на необґрунтовано дороге життя в столиці, вічно «недотягуючи» до купівлі власного житла. Швидкий Інтернет, сучасний світлий офіс, чисте повітря, сонце й водні простори — що ще треба для доброго настрою представникам нової індустрії? Добрі проекти!

В’ячеслав ГОЛОВЧЕНКО

За першою освітою військовий кореспондент. Проплив, пройшов, пролетів весь Далекий Схід. Після ГКЧП опинився в незалежній Латвії, де вчився підприємництву. Заснував з братом Агентство корисної інформації, а потім першу (1993) недержавну школу журналістики — Коледж преси та ТБ. Пройшов курс МВА Києво-Могилянської бізнес школи. Попрацював політичним менеджером і консультантом на декількох виборних проектах. Як журналіст-дослідник працював на виборах президента США, вивчав досвід Польщі щодо створення незалежних мас-медіа та вітчизняного кінобізнесу.

Автор підручника з оргтехніки для медіафахівців. Один із засновників громадської організації Миколаївський прес-клуб. Редагую блог-газету «Губернський Тиждень» www.gweek.com.ua.

В УТГ пишу про прояви бізнес-творчості земляків-миколаївців з промислового сектору.
Найціннішою своєю роботою вважаю затвердження опікунською радою Коледжу преси та ТБ принципу бізнес-самостійності молодого вузу.

You may also like...