Нові старти КБ «Південне»

Незважаючи на проблеми і всупереч песимістичним оцінкам, українська космічна галузь розвивається. І, як і раніше, перебуває в центрі світових подій, пов’язаних з освоєнням космосу.

Про те, які завдання належить розв’язати в 2011 році дніпропетровським ракетобудівникам, розповідає генеральний конструктор — генеральний директор ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» (КБП) Олександр Дегтярьов.

— Почну з того, що цей рік ознаменований двома значними ювілейними датами — 50-річчям першого польоту в космос Юрія Олексійовича Гагаріна й 100-річчям від дня народження видатного створювача ракетно-космічної техніки Михайла Кузьмича Янгеля.

Якщо про подвиг Гагаріна весь світ дізнався з перших днів, то про неоціненний внесок Янгеля­ в створення бойового ракетного щита СРСР почали згадувати в публічних засобах масової інформації тільки в 90-х роках. Але працівники КБ «Південне» знали його із середини 50-х, коли він приїхав у Дніпропетровськ і очолив Особливе конструкторське бюро №586 (згодом — КБ «Південне»).

І ми пишаємося тим, що ідеї, конструкторські рішення Михайла Кузьмича, які колись зробили переворот у ракетній техніці, забезпечили паритет конфронтуючих ракетно-ядерних сил на світовій арені і як наслідок — зберегли мир на Землі, сьогодні працюють на мирні потреби. Насамперед я маю на увазі сучасні покоління ракет-носіїв (РН) «Зеніт», «Дніпро» і «Циклон», які стали повноправними учасниками декількох престижних міжнародних космічних проектів.

— Один із таких проектів — «Алкантара Циклон Спейс» — пов’язаний із розробкою космічного ракетного комплексу «Циклон-4». Як просувається робота на цій ділянці?

— Створення космічного ракетного комплексу «Циклон-4» у рамках спільного українсько-бразильського проекту перебуває у вирішальній стадії. Хоча труднощів і проблем із його реалізацією чимало. Наприклад, торік роботи в рамках цього престижного міжнародного проекту не забезпечили достатнім фінансуванням. Національному космічному агентству України, нашому підприємству й суміжним організаціям довелося шукати внутрішні резерви для вирішення намічених завдань, недопущення обвального зриву термінів основних етапів генерального сіткового графіка. Ми змогли продовжити наземне експериментальне відпрацьовування систем, вузлів та агрегатів РН «Циклон-4». Завершуємо разом з іншими підприємствами кооперації випуск документації на наземне технологічне обладнання.

У 2010 році проводилися й зараз тривають випробування декількох великих складань першого, другого й третього ступенів, головного обтічника ракети. Фактично завершено автономне відпрацьовування агрегатів автоматики, проведено декілька вогневих стендових випробувань маршового двигуна третього ступеня, закінчено стикувальні випробування багатьох приладів систем керування й телеметричних вимірювань.

Що ж до безпосередньо стартового ракетного комплексу на космодромі Алкантара, то підготовчий етап ми вже пройшли: укладені контракти на виконання будівельних робіт, виготовлення наземного технологічного обладнання. Крім того, завершений випуск конструкторської документації на електро­­­­­­­заправний макет РН «Циклон-4», за допомогою якого проводитиметься спільне відпрацьовування ракетних систем і систем стартового комплексу. На території дніпропетровського підприємства «Дніпроважмаш» будується так званий «сухий космодром». Там буде перевірено всі конструкторські рішення зі стартового комплексу, який ми згодом маємо створити в Алкантарі на території Бразилії.

Тож у цілому зроблено чимало, і 2011 рік має стати вирішальним у реалізації цього найважливішого для нас міжнародного проекту.

— Одночасно КБП бере участь у таких відомих проектах, як «Наземний старт», «Морський старт», «Дніпро», «Вега»… Який із них ви виділили б як головний?

— Усі міжнародні проекти та програми, у яких беруть участь ракетобудівники України, і зокрема Дніпропетровська, однаково важливі. Завдяки цьому розширюються наші власні можливості. У КБП й на Південмаші щороку удосконалюються технології, створюється унікальна техніка космічного призначення, яка вже дає і даватиме користь не тільки Україні та країнам-партнерам, а й усьому людству.

Напружена робота із програми «Дніпро» торік завершилася трьома успішними пусками. Першим у космос було виведено супутник CryoSat-2, розроблений німецькою компанією EADS у рамках програми Європейського космічного агентства (ЕSА) «Жива планета». Цей пуск сміливо можна назвати інноваційним: було досягнуто максимально можливих енергетичних характеристик РН «Дніпро». Це дозволило значно розширити можливості програми «Дніпро» із виведення в космос великих апаратів і відкрити нові перспективи співробітництва з ЕSА.

Ще одне досягнення минулого року пов’язане із кластерним пуском РН «Дніпро-2009 №1», у процесі якого були виведені космічні апарати (КА) Prisma (Швеція) і Picard (Франція). Під час цього пуску навігаційні прилади систем керування для РН «Циклон-4» (комплект БПА-1) успішно пройшли перші літні випробування.

Третій пуск РН «Дніпро» став продовженням програми ЕADC ASTRIYM із запуску космічних апаратів дистанційного зондування Землі. На орбіту виведений супутник TanDEM-X, який у парі з іншим супутником TerraSAR-X, запущеним 2007 року, дозволяє одержувати тривимірні знімки поверхні Землі з високим розрізненням.

Цього року роботи із програми «Дніпро» триватимуть. Ми плануємо запустити наш КА «Січ-2» у складі кластерного запуску з космічними апаратами NigeriaSat-1, NX-2 (Нігерія — Велика Британія), RaSat (Туреччина), EdySat (Італія) і блоком перспективної авіоніки БПА-2.

Заплановано запуск важкого супутника корейського космічного агентства СompSat-5 із метою картографування Землі в радіолокаційному діа­пазоні.

Важливим завданням кооперації програми «Дніпро» є запуск цього року російського КА «МВЛ-300», розроблюваного Московським державним університетом на честь 300-річчя від дня народження М.В.Ломоносова.

Не менш серйозні плани пов’язані також з іншими програмами. Зокрема, з «Наземного старту» укладено додаткову угоду до контракту з ТОВ «Міжнародні космічні послуги» на проведення робіт з аналітичної інтеграції космічного апарата IntelSat-18 із космічним ракетним комплексом (КРК) «Зеніт-М» (пуск планується в 2011 р.). У стадії завершення — підготовка договорів із федеральним державним унітарним підприємством «Центр експлуатації об’єктів наземної космічної інфраструктури» (РФ) про проведення робіт з аналітичної інтеграції першого українського телекомунікаційного супутника «Либідь» із КРК «Зеніт-М».

Пускову діяльність на комплексі «Морський старт» планується відновити під кінець року й запустити КА Atlantic Bird-7.

За програмою «Вега» минулого року відповідно до умов контракту з відомою італійською фірмою «Авіо» був поставлений перший літний двигун для європейської ракети-носія «Вега», створений КБП спеціально для цього носія.

Як бачите, багато програм взаємозалежні. Кожен новий запуск космічних апаратів не тільки закріплює досягнуті успіхи, а й значно розширює можливості наступних стартів.

— Недавно в США було відправлено основну конструкцію першого ступеня ракети Taurus-II, яка має замінити легендарні «шатли». Що далі? Чи є в України конкуренти в цьому проекті?

— Почну з передісторії. Ракета Taurus-II виготовляється за контрактом із NASA і призначена для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію після завершення експлуатації в США кораблів багаторазового використання типу «Спейс шатл». Вона зможе виводити близько 7 тонн вантажу на низькі орбіти. Перший старт намічено на 2011 рік.

Проект реалізує американська корпорація Orbital Sciences. Нова ракета має два ступені. У 2007 році КБ «Південне» підготувало ескізний проект першого ступеня, а в 2008-му захистило його, що дозволило Orbital укласти контракт із Південмашем на виготовлення цього ступеня. За 15 місяців були проведені всі роботи — від розкрою матеріалу до готового виробу.

«Таурус-II» — це приклад нового, більш високого рівня співробітництва з американськими компаніями, із NASA. Уперше в практиці роботи КБП під час розв’язання технічних питань ми обмінювалися із замовником 3D-моделями своїх розробок. У 2010 році проведений знач­ний обсяг робіт із наземного експериментального відпрацьовування в нашому КБ і на українських підприємствах — партнерах із кооперації. Відповідно до контракту між КБП та компанією Orbital виготовлене обладнання для оснащення американського космодрому Уоллопс і лабораторії комплексних випробувань у Чандлері (штат Аризона, США). Зараз ми готуємося до проведення наземних стендових випробувань на космодромі.

Відзначу, що паралельно з нами американська компанія Space-X розробляє для тих же потреб ракету-носій Falcon-9. Але я б не називав це конкуренцією. Taurus-II і Falcon-9, скоріше, доповнюватимуть й підстраховуватимуть один одного.

— Олександре Вікторовичу, в останні роки все частіше можна почути, що українським ракетобудівникам треба проявляти більше економічної самостійності, це допоможе позбутися залежності від державного бюджету й вийти на новий етап розвитку.

— Безперечно, треба багато що змінювати в правилах гри. Державна підтримка сьогодні дійсно не та, якою вона була 20—30 років тому. Але космічна галузь і досі є стратегічною та пріоритетною для всіх космічних держав. Через обмеженість коштів потенціал КБП із розробки космічних апаратів реалізується не повною мірою. Тому ми ініціювали проведення так званого агресивного маркетингу. Сподіваємося, що така політика допоможе вивести космічну продукцію підприємства (космічні апарати, системи та підсистеми, ракетні рухові установки й ракети-носії на їхній основі) на нові ринки збуту, привернути увагу нових солідних замовників в усьому світі.

КБ «Південне» уже уклало партнерську угоду з авторитетною американською компанією Special Aerospace Services (SAS) із просування на ринки США наших рухових технологій. Завдяки цьому ми змогли взяти участь у тендерах NASA з двигунів верхніх ступенів, кермових двигунів, з авіаційно-космічного ракетного комплексу, рухової установки місячного модуля. Зараз працюємо з потенційними замовниками в цьому напрямку. Але поступово освоюватимемо й інші варіанти для економічної та фінансової стабілізації підприємства.

— Якщо говорити про розвиток партнерських відносин на світовій арені, то на які держави КБ «Південне» робить основну ставку?

— Крім декількох компаній США, про які я вже говорив, це наші постійні партнери в Росії, Казахстані, Білорусі, а також у країнах Європи, Азії та Африки. На цьому етапі замовниками КБ «Південне» є 22 компанії з далекого зарубіжжя та країн СНД. Попереду серйозні переговори, результати яких напевно приведуть до розширення кола наших ділових партнерів. Наприклад, цього року ми разом із ДП «Дніпрокосмос» (Дніпропетровськ) плануємо і надалі працювати з федеральним космічним агентством «Роскосмос» (РФ) для визначення конкретних напрямків співробітництва у сфері дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). У третьому кварталі у зв’язку з 300-річчям від дня народження Михайла Ломоносова запланований пуск РН «Дніпро» із супутником «Ломоносов» (розробка Московського держуніверситету ім. М.В.Ломоносова). Разом із Національним центром космічних досліджень і технологій Казахстану ми маємо намір налагодити тісне співробітництво в рамках проекту «Мікросат», який має на меті дослідження іоносфери Землі. З аерокосмічним центром Німеччини продовжимо переговори про обмін інформацією, одержуваною із супутників ДЗЗ, щоб потенційні споживачі могли використовувати її більш ефективно.

Головна мета всіх контрактів і переговорів — забезпечення довгострокової, стабільної й високорентабельної діяльності КБ «Південне», без якого розвиток космічних технологій в Україні просто неможливий.

Довідка «УТГ»

Олександр Дегтярьов

Народився 31 жовтня 1951 року. Закінчив Ленінградсь­кий військово-механічний інститут за фахом «двигуни літальних апаратів» (1975) і аспірантуру в цьому ж ВНЗ (1982), економічний факультет Дніпропетровського державного університету (2001). Кандидат економічних наук.

У КБ «Південне» прийшов 1975 року. Працював на посадах інженера, старшого інженера, провідного інженера, начальника групи, начальника служби маркетингу та комерційної діяльності.

Із 1999-го — заступник генерального конструктора — генерального директора із зовнішньо­економічної діяльності, з 2005 року — перший заступник із системного проектування та комплексного розвитку підприємства.

Наказ про призначення О.Дегтярьова керівником ДП «КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля» був підписаний 31 серпня 2010 року.

Академік Міжнародної академії астронавтики, з 2003 року очолює Українське відділення МАА.

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Заслужений машино­будівник України, лауреат Державної премії.