Проект у режимі реального часу
Донецькі інженери взяли на озброєння систему наскрізного проектування для технічної підготовки виробництва.
Сучасне машинобудівне виробництво — складний комплекс, який має безліч систем. Одна з них — це технічна документація. Її розробленням займаються інженерно-конструкторські служби. Далі естафету підхоплюють технологічні служби й потім уже — виробнича частина.
Сучасні технології проектування й технологічної підготовки виробництва надають конструктору й технологу дуже потужний інструментарій — це і паралельний інжиніринг, і параметричне моделювання, і візуалізація процесів, і управління проектами та структурою виробу, і так зване наскрізне проектування.
На останній технології варто зупинитися докладніше. Відразу відзначу, що вона, можна сказати, нерозривно пов’язана з технологією паралельного інжинірингу.
Отже, традиційна технологія проектування передбачає, по-перше, послідовне виконання всіх операцій, а по-друге – певний механізм (іноді досить громіздкий і неефективний) узгодження й внесення змін у деталь, вузол або виріб у цілому.
Наприклад, провідний конструктор одержує завдання на розробку вузла. Далі він дає конструкторам доручення на розробку окремих деталей. І тут є ризик наступити на перші граблі: вузол розроблено концептуально, і всі ув’язки й утруски можна робити тільки за готовності хоча б основних деталей. Про долучення до роботи технологічних служб не йдеться взагалі. Тільки після того, як група конструкторів повністю узгодить вузол у єдине ціле, визначиться з масою та матеріалами, настає черга інженера-технолога.
Він проробляє конструкцію й виявляє, що не зможе забезпечити за допомогою наявного обладнання деякі параметри точності, вихідні характеристики матеріалу або види формотворної поверхні. Необхідно знову переглянути конструкцію вузла. Таких ітерацій може бути декілька, але й це ще не все. Існує також і взаємоув’язка вузлів між собою, а ще — гідрообладнання, електропривід і автоматика. Таким чином, велика кількість фахівців чітко взаємодіють між собою на всіх етапах розробки документації. Але людський чинник, який відіграє за цієї технології величезну роль, був, є й буде з усіма можливими наслідками.
Тепер подивимося, які переваги дає технологія наскрізного проектування, упроваджувана в інженерно-технічному центрі «Гірничі машини».
Отже, усі конструкторсько-технологічні служби працюють в одному інформаційному просторі під управлінням PDM (PLM)-системи й з єдиним цифровим макетом виробу.
Уже на стадії формування описової частини проекту ця інформація стає доступною всім учасникам проекту відповідно до прав доступу до даних системи.
Усі учасники проекту бачать зміни в режимі реального часу й можуть пропонувати свої рішення на будь-якій стадії.
Усі стадії конструкторсько-технологічного проектування виконуються в середовищі програмного забезпечення, що має єдиний формат даних, а в 99% випадків — і єдиний інтерфейс (програмне середовище). Так, наприклад, працюючи в SolidWorks, конструктор або технолог має лише вказати, які модулі йому необхідні, і виконувати роботу, не виходячи з основної програми. Це стосується і конструктора, і розраховувача, і технолога, і металурга.
Оце і є наскрізна технологія — єдине середовище проектування і єдиний цифровий макет виробу, а на виході — документація в електронному або паперовому вигляді, узгоджена й цілком пророблена всіма учасниками процесу.
Тепер докладніше зупинімося на системі, упроваджуваній у інженерно-технічному центрі «Гірничі машини».
Системою проектування обрана Solid Works — на сьогодні, мабуть, така, що найбільш динамічно розвивається. Концепція «партнерських додатків» дає можливість її розробнику — компанії Dassault System запропонувати споживачеві близько 700 модулів, що дозволяють вирішувати найширший спектр завдань із технічної підготовки виробництва: проектувати, моделювати, розраховувати операції з механічної, і не тільки, обробки деталей на верстаті з ЧПУ, моделювати процес лиття металу й остигання заготівки, кінематику механізму й машини в цілому, створювати інтерактивну монтажно-експлуатаційну документацію. І все це в єдиному програмному середовищі з єдиним інтерфейсом користувача.
Solid Works належить до систем середнього рівня й має старшу «сестру» — CATIA, з якою в неї двоспрямована сумісність, і за потреби є можливість використовувати найпотужніший інструментарій виключно на тих робочих місцях, де це потрібно, не випадаючи при цьому із загального ланцюжка проектування. Як PDM-система обрана Solid Works Enterprise PDM, яка дозволяє скласти повний перелік завдань із управління даними про виріб.
Що ж до ІТЦ «Гірничі машини», то для України цей проект унікальний у всьому, починаючи від самої ідеї й закінчуючи планованим рівнем її реалізації. Але головною особливістю проекту буде територіальний поділ площадок. Конструктори сконцентровані в одному місці, а технологи — у різних. Це одночасно і головна особливість, і найскладніший етап для команди впровадження проекту. Але, з іншого боку, у команді ІТЦ «Гірничі машини» зібрані добрі фахівці, які вже обрали варіанти рішення.
