Від фотоапаратів до космічних висот
Підприємства корпорації «ФЕД» упевнено завойовують ринок агрегатної продукції.
«ФЕД» — всесвітньо відомий бренд у авіаційно-космічній галузі. Під цією маркою харків’яни випускають інтегральні гідроприводи, гідравлічні агрегати та високоточну паливорегулювальну апаратуру авіаційно-технічного призначення.
Щоб не пропасти поодинці
Ще не дуже давно назву «ФЕД» пов’язували виключно із плівковими фотокамерами, які випускалися в Харкові з 1934 по 1997 рік. Завод був побудований на базі майстерень дитячої трудової комуни імені Ф. Дзержинського. Завдяки простоті в експлуатації й добрій якості фотоапарати цінувалися аматорами й професіоналами. Лише до кінця 90-х, коли над військово-промисловим комплексом СРСР підняли завісу таємності, стало відомо, що на підприємстві, яке кваліфікувалося як машинобудівне, фотоапарати не -перевищували 2% від загального обсягу продукції. А левову частку становили агрегати для літаків і вертольотів.
Цей напрям залишається ключовим і зараз. Причому не тільки для машинобудівного заводу, а й для корпорації з однойменною назвою, до якої крім «ФЕД» із 1993 року ввійшли ВАТ «Вовчанський агрегатний завод», ЗАТ «Первомайський машинобудівний завод» і Харківське агрегатно-конструкторське бюро.
Власне, усі ці підприємства й раніше існували в єдиному виробничо-економічному просторі — у рамках державного науково-виробничого об’єднання «ФЕД». Коли Союз розпався, кожне з них могло піти своїм шляхом. Але генеральний директор НВО й директор головного заводу Олександр Жданов зібрав директорів і переконав їх, що розставатися не варто. Єдина виробнича політика й спільні цілі дозволять не тільки вижити, а й зробити рішучі кроки в розвитку кожного підприємства. У назві слово «об’єднання» замінили «корпорацією», дотримуючись нових правил організації виробничого бізнесу, і продовжили спільну роботу. Таким чином удалося зберегти вигідну економічну модель.
Сьогодні корпорація «ФЕД» є лідером в Україні й СНД із розроблення, серійного виготовлення, ремонту й сервісного обслуговування агрегатів для гідравлічних, паливних і електричних систем авіаційної техніки. Подолавши економічні труднощі 90-х років, корпорація впевнено набирає обертів і освоює нові ринки збуту. Успіх тут пояснюють умінням працювати в ринкових умовах, чіткими планами розвитку й згуртованістю команди.
— Навіть у нинішню кризу, коли у вітчизняному машинобудуванні сталося падіння виробництва на 20—25%, у нас випуск продукції, навпаки, збільшився, — розповідає Олександр Жданов, генеральний директор державного підприємства «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» (ДП «ХМЗ «ФЕД») і президент науково-виробничої корпорації «ФЕД», Герой України, кандидат технічних наук, професор, академік Інженерної академії України. — У 2009 році темпи зростання обсягів виробництва становили 130% щодо 2008-го, а темпи реалізації продукції — 148%. За 9 місяців минулого року ці показники зросли відповідно на 122% і 146,7%. Для нашого підприємства, як і для корпорації в цілому, це закономірне явище. Бо ще в 90-х ми почали перебудовуватися й учитися працювати в умовах ринкової економіки.
Починати треба із себе
Своїм досвідом Олександр Жданов охоче ділиться з представниками вищих органів державної влади, коли директорів його рівня запрошують у столицю для відвертої розмови про економічні проблеми й шляхи їхнього вирішення. Переконавшись на власному досвіді, як важливо знати й розуміти основні принципи ринкового розвитку, керівник «ФЕДу» радить усім директорам перейти від заяв про необхідність працювати по-новому до справи, використовувати цілком конкретні важелі ринкового управління.
— Узагалі, робітникові однаково, у яких економічних умовах перебуває підприємство, — пояснює свою позицію Олександр Андрійович. — Він як точив деталі, так і точитиме. Головне, щоб за цю роботу вчасно платили нормальну зарплату. А от у сучасного керівника голова повинна боліти цілодобово, щоб розрахуватися зі своїми працівниками. Він просто мусить сам знатися на питаннях маркетингу, уміти просувати свій товар і дбати про підвищення його конкурентоспроможності. Директорів старої школи цього, на жаль, не вчили. І той, хто досі не зрозумів, у який час живе, тільки програватиме.
Шлях до перемоги керівник «ФЕД» почав зі створення потужної служби маркетингу й зовнішньоекономічної діяльності. Спочатку в ній працювало близько 50 чоловік. Треба було швидко по-новому налагоджувати ділові зв’язки з українськими й зарубіжними партнерами, устигати потрапляти в державні програми й комерційні проекти. Коли схеми взаємодії та просування продукції проробили фактично до досконалості, штат цього підрозділу, звичайно, скоротився майже вдвічі.
Штати ІТП і робітників, навпаки, щороку зростають. Бо збільшується попит на сучасні літаки й вертольоти, розширюється їхній модельний ряд, а більшість літальних апаратів українського або російського виробництва забезпечуються харківськими агрегатами. Це всі літаки корпорації «Антонов», у тому числі такі перспективні моделі, як Ан-74, Ан-140, Ан-148, Ан-158 та їхні модифікації. Наприклад, для середньомагістрального літака Ан-148 заводи корпорації «ФЕД» поставляють 42 агрегати. Ними розроблені, сертифіковані й серійно виробляються комбіновані, комплексні й електромеханічні приводи основної системи управління польотом, системи механізації крила, насоси й електропривідні насосні станції, агрегати гідросистем і системи електропостачання цього літака.
Великі переваги обіцяє й участь у проекті зі створення нового двигуна у ВАТ «Мотор Січ». А завдяки наявності в корпорації власного потужного конструкторського бюро з’явилася можливість розпочати розроблення свого варіанта паливної апаратури, щоб уникнути тотальної залежності від російських колег. Так, частка розробок свого КБ у створенні все тих же 42 агрегатів для Ан-148 становить більше 80%! Тобто вся документація на ці розробки — власність корпорації.
Відносини з підприємствами РФ після декількох нестиковок увійшли в нормальну колію. Адже Росія — це головний стратегічний партнер українських авіабудівників у цілому й корпорації «ФЕД» зокрема.
Китайський напрям
Корпорація «ФЕД» виробляє більше 200 найменувань різних агрегатів. Одне з останніх досягнень — паливний насос-регулятор НР-3ВН. Його небезпідставно називають механічним комп’ютером, бо він дозволяє забезпечувати цілком у автоматичному режимі запуск авіаційного двигуна, корекцію зі швидкості, температури тощо. Унікальний виріб поставляється у ВАТ «Мотор Січ» для двигуна ТВ3-117 В-СБМ-1В. До речі, завдяки чудовим характеристикам цього двигуна недавно було установлено декілька світових рекордів для вертольотів.
За рівнем, надійністю та ресурсом українська агрегатна продукція не поступається аналогічній зарубіжній. Разом із більш вигідними низькими цінами це дозволяє тримати під контролем ринок усього пострадянського простору й не допускати на нього зарубіжних постачальників.
Один із нових напрямів корпорації й заводу пов’язаний з освоєнням далекосхідного ринку. Кілька років тому Олександр Жданов зробив ставку на Китай і не помилився. Харківські машинобудівники першими в Україні організували серійне виробництво агрегатів для першого українського форсажного газотурбінного двигуна АІ-222К-25Ф (розробка запорізького ДП «Івченко-Прогрес»), що поставляється для китайського навчально-бойового літака L-15. Цей двигун з багатьох показників значно перевершує закордонні аналоги, у нього є майбутнє.
— Для розроблення системи керування двигуном ми об’єднали зусилля з декількома іншими харківськими підприємствами, — розповів Олександр Жданов, — із ДП «Харківське агрегатне конструкторське бюро», науково-технічним спеціальним конструкторським бюро «Полісвіт», Національним аерокосмічним університетом ім. Жуковського. І поставкою одного агрегата ми не обмежимося, є плани поступово розширювати рамки співробітництва з далекосхідним партнером. Зокрема, Китай купив у «ФЕД» ліцензію на виробництво інтегральних гідроприводів і починає освоювати цей напрям, обговорюється також питання будівництва на його території спільного підприємства з випуску авіаційних двигунів. Китай із великим інтересом ставиться до наших можливостей, бо не вміє робити літаки від «А» до «Я», а Україна може і розроб-ляти, і серійно виробляти, і проводити сервісне обслуговування літальних апаратів.
На вищому рівні
Одне з найважливіших завдань для підприємств корпорації — модернізація виробництва. Особлива увага приділяється відновленню верстатного парку. Наприклад, ДП «ХМЗ «ФЕД» планує закупити 20 металообробних верстатів із комп’ютерним управлінням.
Вартість кожного — 300—350 тис. євро, країни-виробники — Японія, Швейцарія, Німеччина. Інструмент — ізраїльського виробництва. Таке потужне переоснащення дозволить збільшити продуктивність праці в 5—8 разів. Відповідно будуть потрібні нові робочі кадри. До речі, торік чисельність персоналу на заводі зросла на 7%.
Одночасно навчаються ті, хто займе свої місця біля нових верстатів. Сучасні робітники повинні бути і програмістами, і технологами, і операторами, і наладчиками. Не дивно, що сьогодні на заводі 35% робітників із вищою освітою. І якщо середня зарплата на підприємстві становить 3 тис. 300 грн, то в робітників високої кваліфікації вона сягає 6—8 тис. і більше.
На 2011 рік плани не менш амбіційні: темпи зростання обсягів продукції можуть досягти 160%. Аналогічна ситуація й на інших підприємствах корпорації «ФЕД».
Довідка «УТГ»
Авіаційні агрегати ДП «ХМЗ «ФЕД» застосовуються майже на всіх видах цивільної та військової авіатехніки російського та українського виробництва більш ніж у 70 країнах світу.
Завод відправляє 50% своєї продукції в Росію, 30% — у ВАТ «Мотор Січ». Серед його постійних партнерів — Індія, Пакистан, Мексика, Китай, Алжир, Чехія та інші країни Південно-Східної Азії, Північної Африки, Центральної та Південної Америки.
