Тонка спайка

«Метінвест» посилює внутрішню інтеграцію та впроваджує нові технології, результатом чого має стати об’єднання двох ключових активів компанії.

Плануючи об’єднати управління Макіївським і Єнакіївським метзаводами (ланки єдиного виробничого ланцюжка), компанія «Метінвест» навряд чи цим обмежиться. Згодом обидва підприємства можуть стати однією юридичною особою.

У першому кварталі нинішнього року холдинг «Метінвест» планує сформувати єдину адміністративну структуру для управління ЗАТ «Макіївський металургійний завод» (ММЗ) і ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» (ЄМЗ). Оскільки ЄМЗ — основний постачальник заготівки для ММЗ, обидва активи працюють в одному технологічному циклі, отже, їхня діяльність може бути оптимізована. «Це цілком вписується в загальну стратегію розвитку підприємств холдингу», — відзначають у прес-службі «Метінвесту».

Поки фахівці компанії розробляють схему оптимізації діяльності ММЗ і ЄМЗ за рахунок формування спільної для обох підприємств управлінської команди з можливим скороченням чисельності адміністративного апарата в межах 10%, а також за рахунок зниження їхніх операційних витрат. Як припускають у «Метінвесті», узгодження всіх аспектів об’єднання завершиться до березня. Компанія офіційно заявила, що наступне юридичне злиття підприємств до її планів не входить.

СМАРТфон для «Метінвесту»

Донедавна Макіївський метзавод був у власності компанії «Смарт-холдинг», яка планувала провести часткову реконструкцію потужностей підприємства, інвестувавши в цей проект приблизно $1 млрд. Однак незабаром керівництво «Смарт-холдингу» вирішило провести більш масштабну модернізацію. Був розроблений новий проект із обсягом фінансування вже на рівні $3 млрд. Оскільки таких коштів компанія не мала, почалися пошуки потужного партнера, які до 2007 року закінчилися досягненням згоди між «Смарт-холдингом» і ЗАТ «Сістем Кепітал Менеджмент» (СКМ) про об’єднання гірничо-металургійних активів. «Смарт-холдинг» одержав блокувальний пакет акцій холдингу «Метінвест», а СКМ зберегла за собою 75% статутного фонду компанії.

Улітку 2007 року в керівні органи ЗАТ «ММЗ» були введені представники «Метінвесту», дещо пізніше партнери затвердили план спільного інвестування модернізації підприємства. Передбачалося, що після його виконання обсяги виробництва сталі на ММЗ збільшаться у 3—4 рази, до 3,5—4 млн тонн на рік. Єдиним реальним результатом поки є остаточна інтеграція цього активу до структури холдингу «Метінвест». На початку 2009 року керівництво «Смарт-холдингу» передало своєму партнерові право на управління фінансовою та операційною діяльністю ЗАТ «ММЗ», а вже в жовтні минулого року «Метінвест» став офіційним власником 90,2% його статутного фонду.

Із придбанням ММЗ «Метінвест» одержав дві стратегічних переваги: по-перше, гарантований збут заготівки, виробленої на Єнакіївському метзаводі, а, по-друге, що більш важливо, можливість відновити свою присутність на українському ринку катанки, з якого його було витіснено в 2005 році після реприватизації «Криворіжсталі». На сьогодні Макіївський метзавод — другий вітчизняний виробник цього виду продукції після ВАТ «AрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР). У докризовий період на частку ММЗ припадало приблизно 20% від загального обсягу катанки, що випускається в країні. Якщо плани з відновлення потужностей підприємства все-таки буде реалізовано, вона істотно зросте. І тоді Макіївський метзавод хоча й не стане повноцінним конкурентом АМКР на ринку цього виду продукції, та принаймні зможе впливати на загальний стан справ.

Ідеї — вітчизняні, технології — світові

Із придбанням ММЗ «Метінвест» одержав дві стратегічних переваги: гарантований збут заготівки, виробленої на Єнакіївському метзаводі, і можливість відновити свою присутність на українському ринку катанки.Модернізація ММЗ відбувалася не так активно, як на Єнакіївському метзаводі. У грудні минулого року вступив у завершальну фазу
реалізації проект будівництва доменної печі №3 (ДП-3) із корисним обсягом 1719 м3, загальною вартістю $225 млн. Його втілення дасть можливість наростити випуск чавуну на 1,2 млн тонн на рік.

Обсяг виконаних робіт із цього проекту — 75%. При цьому вперше в СНД під час спорудження таких агрегатів застосували новітню конструкцію горна й поди, що дозволило збільшити термін експлуатації печі без ремонтів до 15 років.

Її особливість — у застосуванні двошарової футерівки, тобто захисної кладки, для якої були використані вогнетриви з полярною теплопровідністю. Стінки горна й нижні ряди поду викладено вогнетривами американської компанії Graf Tech, що мають високу теплопровідність. А їхній внутрішній шар зроблено у вигляді керамічного стакана з вогнетривів французької компанії Saint Gobain, які, навпаки, мають низьку теплопровідність.

Суть цього технологічного прийому, розробленого, до речі, фахівцями ЄМЗ, — у послідовному залученні двох шарів футерівки. Перший удар високих температур приймає керамічний стакан, який контактує з рідким металом. При цьому низька теплопровідність французьких вогнетривів не тільки забезпечує їхню інертність до впливу чавуну й шлаків, а й дозволяє зберегти максимум тепла в горні, що дає можливість зменшити питому витрату коксу в доменній плавці на 1%, або на 5 кг на 1 тонну чавуну. У свою чергу від керамічного стакана залишок тепла рівномірно надходить у шар з американських вогнетривів, які за рахунок їхньої низької теплопровідності інтенсивно передають його системі охолодження печі.

Зі зношенням керамічного стакана, термін служби якого 5 років, у горні й поді наростатиме стійкий гарнісаж, тобто захисний шар, який перешкоджає зношуванню вогнетривів. І саме це, за розрахунками фахівців ЄМЗ, і має збільшити період експлуатації футерівки до 15 років.

Цей технологічний прийом не тільки забезпечить більшу схоронність кладки й збільшення міжремонтних періодів печі, а й полегшить роздування домни, а також зробить технологію плавки в цілому набагато економічнішою.

— Ринкова економіка вимагає постійного підвищення ефективності виробництва, а отже, упровадження ультрасучасних технологій, які гарантують максимальну економію коштів. І нова конструкція горна й поду в ДП-3 є одним із прикладів таких бізнес-рішень, — підсумовує генеральний директор ЗАТ «ЄМЗ» Олександр Підкоритов.

Від де-факто до де-юре

Неважко припустити, що обумовлене модернізацією ЄМЗ зростання обсягів випуску продукції вимагає й розвитку потужностей одного з головних її споживачів — Макіївського метзаводу. А отримана в результаті відновлення виробництва на ЄМЗ і створення єдиної управлінської команди для ЄМЗ-ММЗ економія дозволить прискорити процес переоснащення й самого ММЗ.

— На сьогодні ЄМЗ є головним постачальником напівфабрикатів для ММЗ. Тобто він майже повністю покриває потребу суміжного підприємства в заготівці, що становить у середньому 110 тис. тонн на місяць, — констатує аналітик ІК «Драгон Капітал» Олександр Макаров.
Аналогічну інформацію має і аналітик ІК «Аструм Інвестмент Менеджмент» Юрій Рижков: «Протягом січня-листопада минулого року ЄМЗ поставив ММЗ 1,05 млн тонн заготівки, покривши його потребу в сировині на 88%». І якщо між підприємствами налагоджена така тісна кооперація, а їхні власники виношують плани подальшого розвитку виробництва, аналітики припускають, що об’єднанням адміністративного апарату все не обмежиться.

«Швидше за все, остаточне злиття цих активів відбуватиметься на базі Єнакіївського метзаводу», — уважає аналітик ІК «Фенікс Капітал» Роман Тополюк. Певною мірою цю точку зору підтверджують і поширені деякими ЗМІ чутки про те, що керівництво «Метінвесту» має намір до 1 березня поточного року звільнити всіх працівників ММЗ, після чого працевлаштувати частину персоналу на ЄМЗ. Отже, кадрова реорганізація — це тільки перший етап, який випереджає наступне юридичне об’єднання підприємств.

Існує декілька варіантів його оформлення. «Це можна зробити шляхом викупу цілісного майнового комплексу ММЗ або його передачі в статутний фонд спеціально створеної для цього компанії, потужності якої ЄМЗ візьме в оренду», — пояснює Олександр Макаров. «Викуп може бути як прямим, коли об’єктом угоди є цілісний майновий комплекс, так і непрямим, через придбання акцій.

Перша схема може бути використана в тому випадку, якщо суд, який розглядає зараз справу про банкрутство ММЗ, позивачем у якій є ЄМЗ, ухвалить відповідне рішення», — доповнює Роман Тополюк.

Цю справу заведено ще в жовтні 2009 року, тобто за рік до остаточної інтеграції ММЗ у структуру холдингу «Метінвест». Нині ж, оскільки власник обох заводів — та сама компанія, воно, по суті, втратило свій сенс, а його результати можуть бути використані лише для реалізації однієї з можливих схем об’єднання ММЗ і ЄМЗ. Однак якою б вона не була, мабуть, злиття відбудеться, оскільки воно продиктоване інтересами розвитку виробництва.

Суцільний плюс

За підсумками січня-листопада минулого року, у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року, металургійні підприємства холдингу «Метінвест» — меткомбінат «Азовсталь», Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, Єнакіївський і Макіївський метзаводи — збільшили обсяги випуску готового прокату на 42,6%, до 8,612 млн тонн, сталі — на 25,7%, до 7,984 млн тонн, і чавуну — на 24,9%, до 6,909 млн тонн.

Зокрема, на ЄМЗ ці цифри становили 5,9%, до 2,181 млн тонн, 4,3%, до 2,269 млн тонн, і 2%, до 1,962 млн тонн. На ММЗ обсяг виробництва прокату зріс на 46,5%, до 1,072 млн тонн.

You may also like...