Кому більше потрібний ЗАлК?
Бажаючи заощадити мільярд гривень на тарифі на електроенергію, Україна ризикує цілим сегментом своєї економіки.
Керівництво російської компанії «Русский алюминий» (РУСАЛ) має намір розширити виробництво продукції разом із китайською корпорацією Norinco і готове зупинити випуск первинного алюмінію на Запорізькому алюмінієвому комбінаті (ЗАлК). У цьому випадку РУСАЛ майже нічого не втрачає, тоді як на нашу країну чекають колосальні збитки.
Китайський реверанс
На початку наступного року РУСАЛ планує завершити купівлю 33% акцій китайської торговельної компанії Shenzhen North Investments, яка спеціалізується на поставках первинного алюмінію в Китай та інші країни Південно-Східної Азії. І це незважаючи на величезні борги — $11,75 млрд. Утім, російський виробник сподівається домовитися з декількома банками про надання нових кредитів і розміщення євробондів, щоб рефінансувати частину заборгованості. Для цього РУСАЛу необхідно одержати кредитний рейтинг, і компанія вже зараз веде про це переговори.
Виношувати плани розширення бізнесу керівництву РУСАЛу дозволяє й фінансове становище компанії, яке значно покращилося. У порівнянні зі збитками в розмірі $826 млн, яких вона зазнала торік, за підсумками третього кварталу цього року її прибуток перевищив $1,4 млрд.
Згідно з укладеною наприкінці листопада рамковою угодою між РУСАЛом і Shenzhen North Investments, володіння третиною статутного фонду китайської компанії дозволить росіянам брати участь у керуванні її діяльністю. Сторони підписали меморандум, маючи намір створити спільне підприємство з виробництва та збуту продукції з алюмінієвих сплавів.
Передбачається, що РУСАЛ стане власником не менше 51% акцій СП. При цьому він надасть свої заводські площі, матиме можливість організовувати технологічні процеси й управляти виробництвом, а також постачати підприємство сировиною. Shenzhen North підготує проект виробничого циклу, поставить і змонтує обладнання, забезпечить СП оборотними коштами.
Українська межа
Було б логічно припустити, що розширення виробництва алюмінієвої продукції, яке передбачається РУСАЛом, вимагатиме й зростання обсягів випуску сировини на підприємствах, які входять до його складу, у тому числі у ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат». Однак усе навпаки. У середині листопада ЗМІ поширили інформацію з посиланням на джерело в російській компанії: її керівництво розглядає можливість продажу комбінату або його зупинення.
Наразі європейські алюмінієві заводи одержують електроенергію за ціною не вище 4—5 центів за 1кВт•год. Тариф же для ЗАлКу – один із найвищих у світі — 8,7 цента. Собівартість виробництва металу на комбінаті, в якій частка витрат на оплату електроенергії досягла вже 50%, зросла до $2,5 тис. за 1 тонну. На Лондонській біржі ціни цього виду сировини не піднімаються навіть до позначки $2,4 тис. Отже, підсумувало джерело, оскільки випуск алюмінію на ЗАлКу економічно невиправданий, а уряд України досі не надав комбінату диференційованого тарифу, продаж цього активу або згортання його роботи — логічний вихід зі становища.
До 2005 року ЗАлК унаслідок великої енергоємності виробництва алюмінію, яка не піддається зниженню за жодних енергозбережних технологій, мав пільговий тариф на електроенергію. Однак більше п’яти років тому уряд Юлії Тимошенко ці преференції скасував, і з того часу керівництво підприємства в періоди спаду світової кон’юнктури на алюміній і відповідно загрозливого падіння рентабельності виробництва змушене було клопотатися про повернення знижок. У січні 2008 року, коли тариф на електроенергію підвищили до 6 центів за 1кВт•годину, генеральний директор ВАТ «ЗАлК» Олександр Котюк констатував: підприємство стало «планово збитковим».
Із настанням кризи восени 2008 року власники ЗАлКу змушені були розпочати часткову консервацію електролізного й глиноземного виробництв. Утім, як уточнили нам на комбінаті, це пов’язано із закінченням терміну технічної експлуатації частини електролізерів. Поставши перед небезпекою цілковитої втрати алюмінієвої промисловості, влада України почала поступово просуватися до рішення про відновлення пільгового тарифу. Уряд доручив декільком профільним міністерствам і Національній комісії регулювання енергетики України затвердити порядок розрахунку роздрібних цін на електроенергію, яку використовує підприємство з виробництва первинного алюмінію й губчастого титану виключно для технологічних потреб, залежно від коливань цін на ці види продукції на світовому ринку.
Відповідний документ був розроблений і ухвалений у лютому минулого року. Через місяць НКРЕ затвердила порядок компенсації витрат для ВАТ «Запоріжжяобленерго» на поставку електроенергії для алюмінієвих і титанових підприємств за пільговими тарифами. Але постанови Кабміну, яка б дозволила встановленим механізмам набути чинності, так і не було.
Стратегічне питання
У зв’язку із кризою, яка поглиблювалася, власники ЗАлКу, остаточно втративши надію на одержання знижок, наприкінці березня 2009 року ухвалили рішення протягом місяця на 75% скоротити електролізне виробництво. Хоча кожен день простою цього обладнання означає додаткові труднощі під час відновлення його роботи — аж до цілковитої неможливості. Незважаючи на колосальний резонанс, який викликав цей намір, його все-таки здійснили: на заводі виведено з експлуатації 3/4 усіх електролізерів.
Збитки ж дедалі зростали. Торік чистий збиток комбінату збільшився на 36,7%, а чистий дохід зменшився на 57,76%. Нинішнього ж року, відповідно до попередніх оцінок, тенденція не зміниться. Мабуть, саме тому наприкінці осені на комбінаті почалися роботи із зупинення ще 13 електролізерів. Що зведе це виробництво в країні до нуля.
Нагадаємо, що ЗАлК — єдиний виробник первинного алюмінію в Україні. Його потужності дозволяють випускати близько 100 тис. тонн цієї продукції на рік. Однак унаслідок проблем на підприємстві, поглиблених кризою, обсяги виробництва первинного алюмінію та його експорту значно скоротилися. За даними Державного комітету статистики, торік вивезення цієї продукції з України зменшилося на 45,5% — до 66,315 тис. тонн, а в першому кварталі цього року — ще на 38,9%.
Усупереч усім загрозливим симптомам, цієї осені уряд заявив, що не може надати ЗАлКу диференційованих тарифів на електроенергію, оскільки в результаті держбюджет недоодержуватиме приблизно 1 млрд грн на рік. Тим часом, за оцінками експертів ДП «Держзовнішінформ», у разі згортання виробництва цієї продукції на комбінаті його власник майже нічого не втратить, бо в загальному обсязі випуску первинного алюмінію компанії «РУСАЛ» частка ЗАлКу становить не більше 3%, При цьому вони вважають, що навіть якщо зросте потреба в сировині у зв’язку із запуском російсько-китайського СП, РУСАЛ швидко зможе налагодити випуск необхідних додаткових обсягів на інших своїх підприємствах.
Той же мільярд, але без комбінату…
Що ж до України, то її втрати будуть набагато більшими. Оскільки третина потужностей запорізького підприємства працює на внутрішній ринок, після виведення їх з експлуатації країні доведеться перейти на імпортний алюміній. А це коштуватиме, як мінімум, 1 млрд грн щорічно, що вже зводить нанівець усі результати економії на тарифах. ЗАлК — найбільший споживач електроенергії в області: на його частку припадає 25% загального обсягу. Скорочення або зупинення виробництва на комбінаті також приведе до пропорційних збитків генерувальних та енергопостачальних компаній. Дві третини всієї продукції, виробленої підприємством, реалізується за кордоном, відсутність цього сегмента в експорті спричинить відповідне погіршення торговельного балансу. Загалом, збитки України перевищать зекономлені кошти в кілька разів.
Але наприкінці листопада перший заступник гендиректора РУСАЛу Владислав Соловйов офіційно спростував інформацію про намір компанії продати цей український актив: «Зараз ми чекаємо відповіді влади на нашу пропозицію ввести для ЗАлКу диференційований тариф на електроенергію, яку ми надали ще у вересні. Ми наполягаємо на тому, що вартість електроенергії для виробників алюмінію має залежати від ціни на цю продукцію на Лондонській біржі». При цьому Владислав Соловйов не уточнив, як довго може тривати очікування і що зробить власник підприємства у разі відмови. Одне очевидно: РУСАЛ цілком може обійтися й без ЗАлКу, а Україна — навряд чи.
Цифри й факти
За даними ЗАлКу, наразі законсервовано понад 75% виробничих потужностей і скорочено 5 тис. працівників. Незважаючи на важке становище, підприємство не має заборгованості за спожиту електроенергію, із зарплати й перед Пенсійним фондом.
Запорізька облдержадміністрація не втрачає надії одержати позитивну відповідь на своє недавнє офіційне звернення до Президента про надання дифтарифу енергоємним підприємствам регіону — ЗАлКу й ЗТМК, що дозволить їм вийти із критичної ситуації.
НКРЕ знову мотивує свою незгоду надати енергетичні пільги цим комбінатам тим, що різницю в оплаті електроенергії доведеться розподілити між іншими промисловими споживачами, і пропонує їхньому керівництву переходити на прямі договори з генерувальними підприємствами, посилаючись на Закон «Про реформування електро-енергетики» і добре знаючи, що механізму такого переходу досі нема.
Тим часом керівник прес-служби ВАТ«ЗАлК» Вікторія Пелешко в коментарі «УТГ» повідомила, що «попри всю складність ситуації, у якій сьогодні перебуває ЗАлК, РУСАЛ розглядає його як свій цінний актив і сподівається, що проблему з дифтарифом на електроенергію для комбінату буде вирішено на користь і компанії, і нашої держави.
Довідка «УТГ»
До складу об’єднаної компанії «Русский алюминий» (РУСАЛ) — найбільшого у світі виробника алюмінію та глинозему — входять підприємства з видобутку бокситів і нефелінової руди, випуску глинозему, алюмінію та сплавів, фольги та пакувальних матеріалів, а також енергетичні активи, розміщені в 19 країнах світу.
Shenzhen North Investments — дочірня компанія китайської державної машинобудівної корпорації Norinco, одного з найбільших у КНР диверсифікованих холдингів.