Зворотний відлік

Стала до ладу промислова установка з вилучення ТРП із корпусів двигунів міжконтинентальних балістичних ракет РС-22 (SS-24 Scalpel).

Україна крок за кроком виконує свої зобов’язання з ліквідації стратегічних ядерних наступальних озброєнь, що залишилися на нашій території після розпаду СРСР. У вирішенні цього завдання особливу місію покладено на державне підприємство «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод», де в 80-х роках виготовляли­ ракетне паливо різних модифікацій для грізної зброї.

Із 1992 року підприємство — активний учасник міждержавної й декількох державних програм з утилізації твердого ракетного палива (ТРП). У 2007-му тут почали будівництво промислового комплексу з вилучення гідромоніторним методом ТРП із двигунів міжконтинентальних балістичних ракет РС-22, його переробки та подальшого застосування у виробництві промислових емульсійних вибухових речовин (ЕВР). Наразі з 11 об’єктів, передбачених проектом (власна розробка ДП «НВО «ПХЗ»), цілком побудовані й почали функціонувати чотири. Вони призначені для переробки палива й виготовлення ЕВР, тобто забезпечують кінцеву стадію технологічного ланцюжка, але без них неможливо було розпочати промислове вилучення ТРП із ракетних двигунів. Інші об’єкти, зокрема з подрібнення та стабілізації палива, переробки технологічних вод та інші, побудовані приблизно на 78%, на окремих із них рівень готовності оцінюється в 86% і вище. Введення їх у експлуатацію наприкінці 2011 — початку 2012 року дозволить підприємству вийти на планову продуктивність з утилізації ТРП в обсязі 2,5 тис. тонн на рік і цілком виконати програму в 2013—2014 ро­­ках. Але укластися в ці терміни можливо тільки за стабільного фінансування з держбюджету.

Через відсутність державної фінансової підтримки проекту в 2009—2010 роках не тільки порушені терміни його реалізації (спочатку планувалося здати весь комплекс у 2009-му), а й істотно подорожчали всі роботи. Зараз на підприємстві триває експертна оцінка, яка покаже, скільки коштів  потрібно для завершення будівництва решти технологічного ланцюжка. За попередніми підрахунками, перевищення початкової вартості може становити до 25%.

Цього року на реалізацію програми утилізації ТРП дви­гунів МБР РС-22 держбюджетом передбачено  72 млн грн. Із них понад 40 млн грн піде на погашення заборгованості минулих років, решта — на заходи із безпеки праці. Якщо уряд не знайде можливості додаткового фінансування, подальше будівництво може бути зірвано, і тоді цього року на Павлоградському хімзаводі зможуть утилізувати не більше 170 тонн палива.

Однак шанси змінити ситуацію на краще все ще великі, адже до кінця року майже 9 місяців. Підприємство надіслало в Кабмін­ звернення про необхідність знайти додаткові кошти для подальшого фінансування програми утилізації, його розглядають у Міністерстві фінансів. На ПХЗ роблять особливий наголос на те, що, вкладаючи бюджетні кошти в реалізацію програми з утилізації ТРП, держава одержує  фактично ту ж суму у вигляді податків та інших обов’язкових відрахувань.

Корпус ракетного двигуна підготовлений до вилучення ТРП на промисловій установці (Фото: Микола Мягшиков)

Разом із тим сьогодні вже є реальні підстави говорити про успішний перехід павлоградців від роботи на дослідному обладнанні до повномасштабної промислової переробки ТРП. Тут 5 квітня врочисто запущена установка з вилучення ТРП із двигунів міжконтинентальних балістичних ракет гідромеханічним способом. Приїхали навіть Президент Віктор Янукович, представники Кабміну, між­відомчої робочої групи, що провадить державний контроль за виконанням програми з утилізації ТРП, посол США в Україні Джон Теффт і співробітники Агентства зі зменшення загрози міноборони США.

На прес-конференції, що відбулася після запуску нового обладнання, Віктор Янукович нагадав присутнім, що ще рік тому під час його зустрічі із президентом США Бараком Обамою було досягнуто домовленість про поновлення участі США в реалізації цієї програми. Українська сторона сподівається, що Штати найближчим часом виділять $35 млн на утилізацію корпусів ракетних двигунів, із яких видалено ТРП.

— Розпочата програма має різну технологічну циклічність, — сказав Президент, — і я вірю в те, що ми закінчимо всі її технологічні цикли не пізніше 2013 року. Ми використовуватимемо ці технології й для утилізації наших надлишкових боєприпасів.

Нове обладнання, виготовлене на підприємствах Харкова, Черкас, Києва та інших міст, дозволяє вилучати палива майже в 5 разів більше в порівнянні з одержуваним раніше на дослідній установці. По суті, можна говорити про значний прорив  з огляду на кількість ракет, які відслужили своє (на території НВО «ПХЗ» зберігається 150 ракетних корпусів, понад 4,6 тисячі тонн ТРП). Збільшення цього обсягу за рахунок поставок аналогічних ракет із Росії або інших держав пострадянського­ простору не передбачено. Разом із тим підприємство готове до подальшого виконання програми утилізації різних видів стратегічного озброєння, яке є на території нашої країни. За інформацією технічного директора Павлоградського­ хімічного заводу Євгена­ Устименка, йдеться про переробку в недалекому майбутньому, як мінімум, 32 тис. тонн палива ракет інших систем, які підлягають зняттю з бойової варти.

Цифри і факти

Міжконтинентальна балістична ракета РС-22 (SS-24 Scalpel) розроблена в КБ «Південне» учнями М.Янгеля й В.Уткіна на початку 80-х для бойового залізничного ракетного комплексу. Для неї побудували спеціальні вагони з розсувним дахом. Пуск здійснювався у вертикальному положенні після відведення контактних проводів і виведення з пускового контейнера. Вага ракети — близько 104 тонн, довжина — 22,6 м.

Довідка «УТГ»

Американська сторона взяла на себе частину фінансування будівництва та введення в експлуатацію об’єкта з утилізації порожніх пластикових корпусів двигунів ракет. Проектні роботи із цього об’єкта перебувають у стадії завершення, поставки обладнання очікуються в першій половині 2012 року. Натомість американці матимуть від нас певні дивіденди у вигляді цінної інформації: про хід виконання робіт, заходи з безпеки під час зберігання, отримання та переробки ТРП і корпусів ракет, про деякі технологічні особливості проекту. Це дозволяє істотно заощадити кошти під час будівництва аналогічних об’єктів і впровадження таких самих технологій на території США.

You may also like...