Від «Славутича» до «Скіфа»

Уже залишилися позаду проблеми, пов’язані з припиненням виробництва, затримкою заробітної плати й змушеним скороченням штату, яких зазнало ТОВ НВП «Херсонський машино­будівний завод» із настанням кризи. Сьогодні підприємство впевнено нарощує обсяги продукції й стрімко збільшує кількість робочих місць.

Про те, як зараз справи в лідера вітчизняного сільгоспмашинобудування, в інтерв’ю з керівниками «Херсонмашу» — головою правління ТОВ Олександром Олійником і директором Тамілою Пугачовою.

— Олександре Анатолійовичу, багато говорилося про те, що в розпал кризи за рахунок держбюджету аграрії закупили в підприємства велику кількість техніки. Чи стало рішення поперед­нього уряду про виділення коштів поштовхом у подоланні кризи?

— Можу з упевненістю заявити, що кризу ми подолали само­тужки. Для нас дуже важким був кінець 2008 року. На складі стояли комбайни, замовлені за лізингом, але не оплачені. Це спричинило припинення виробництва, невиплату зарплат…

Що ж до підтримки держави, то в березні минулого року дійсно вийшла та горезвісна 328-ма постанова Кабміну. Відповідно до неї за бюджетні кошти в нас повинні були придбати зерно­збиральні комбайни на 393 мільйони гривень. Але вже в червні 2009 року вийшла нова постанова, у якій зазначалася інша сума для закупівлі через НАК «Укр­агролізинг» наших «Славутичів» — 149 мільйонів. А це 172 комбайни. Однак договори з лізинговою компанією були укладені лише на 30 мільйонів, тобто на 27 машин і 30 приставок для збирання кукурудзи й соняшнику. Причому 13 комбайнів ми віддали в борг. І тільки в червні заборгованість «Украгролізингу» перед нами нарешті повністю ліквідована. Хочу сказати, що сьогодні ми активно працюємо із цією компанією.

— Вітчизняні сільгоспвиробники переживають лихоліття. Яка сьогодні в них є можливість купувати техніку?

— Величезною підтримкою для аграріїв завжди були лізингові програми й допомога держави. Наприклад, цікаві програми розроблені у Львівській області. Там з обласного бюджету безоплатно виділяються кошти на першочерговий внесок за лізингом — 15%. Після цього замовник відразу ж одержує техніку, а лізинг поступово розплачується із заводом. В Одеській області діють пільгові банківські програми із закупівлі сільгоспмашин. У Херсонській же досі таких знижок і компенсацій не було. Зараз разом із губернаторами нашої й Київської областей ми готуємо концепцію розвитку сільгосп­машинобудування та комбайнобудування в Україні. І є надія, що незабаром херсонським підприємствам галузі будуть також надані дотації.

— Чи вистачає в підприємства коштів на розроблення нових технологій і модернізацію обладнання?

— Сьогодні ТОВ НВП «ХМЗ» — єдиний в Україні виробник складної сільгосптехніки. Для життєзабезпечення безперервного циклу виробництва необхідне його технічне переозброєння та відновлення модельного ряду.

Частково вирішити проблему браку коштів на створення нових моделей нам допомагає співробітництво з білоруським держпідприємством «Гомсільмаш». У жовтні минулого року ми уклали з ними договір про спільний випуск зернозбиральних комбайнів пропускною здатністю 8, 10 і 12 кг зерна на секунду. Планувалося, що «Гомсільмаш» поставлятиме нам частину комплектувальних на наші комбайни, а «Херсонмаш» — складатиме їх і продаватиме в Україні. Однак частка вітчизняних комплектувальних поступово збільшуватиметься. Сьогодні ціна на таку техніку майже не відрізняється від українських аналогів. Ми вже разом із робочою групою «Гомсільмашу» склали першу дослідну партію в 10 одиниць. До кінця року плануємо випустити 300 комбайнів спільного виробництва й 100 наших серійних «Славутичів».

Зараз активно модернізуємо «Славутич» з урахуванням за­уважень і наробіток багатьох сезонів. Розробляємо вузли, а те, що випробували в експериментальному цеху, впроваджуємо безпосередньо на конвеєрі. Зараз ми застосовуємо двигуни Ярославського моторного заводу, але плануємо використовувати й двигуни однієї з німецьких фірм, щоб замовник мав право вибору.

Але головна новина: у найкоротший термін — за 6 місяців —  розробили й виготовили дві нові моделі зернозбиральних комбайнів «Скіф-290» і «Скіф-330» продуктивністю 10 і 12 кг/сек. При їхньому створенні врахували досвід світового комбайно­будування й найкращі прогресивні розробки. Частково використовуємо комплектувальні, такі як найсучасніші пасові передачі, гідравліку, нові моделі насосів і дозаторів, які нам поставляють як вітчизняні, так і відомі польські, італійські й німецькі фірми.

«Скіф» справедливо можна назвати творінням нашого генерального конструктора Валентина Олексійовича Шуринова, який стояв біля джерел розроблення ще ростовських «Донів», працюючи на «Ростсільмаші». У середині 70-х розпорядженням ЦК його перевели в Гомель, де він працював над створенням білоруських комбайнів. Зараз живе в Україні. І оскільки у Валентина Олексійовича є величезний досвід і безліч нерозтрачених ідей, ми запропонували йому долучитися до нашої роботи.

— На міжнародній виставці «Агро-2010» ви представили нові комбайни «Скіф».

— Щорічна участь у цій виставці сприяє значному поглиб­ленню інженерно-технічної думки й відкриває перспективи для затвердження брендової продукції херсонських комбайно­будівників. Відкрив виставку Президент України Віктор Янукович. Він наголосив, що в нашої країни є потужний потенціал у аграрній галузі й назріла необхідність у комплекс­ній державній програмі реформ у розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування. А також сказав, що необхідно переглянути бюджет, щоб збільшити кошти для АПК. Сподіваюся, що всі програмні іні­ціативи Віктора Януковича буде підтримано, і ми посядемо належне місце на вітчизняному й зарубіжному ринках сільгоспмашин. Адже краще підтримувати іноземного виробника, ніж давати можливість розвиватися за наш рахунок зарубіжним компаніям. Віктор Федорович вручив аграріям сертифікати на право придбання комбайнів «Славутич» із 30-відсотковою знижкою.

На виставці Херсонський машинобудівний завод представив серійні комбайн «Славутич» і навісну жниварку для збирання кукурудзи КМС-8, а також новинки — комбайни «Скіф-290» і «Скіф-330», створені без будь-яких дотацій, власним коштом. Вони привернули увагу всіх відвідувачів, і в нас є підстави говорити, що роки через два технічні новинки вироблятимуться серійно. У цьому збиральному сезоні проведемо їх випробування, а вже у 201-му плануємо запустити дослідну серію з 15—20 комбайнів цього виду.

— Таміло Миколаївно, під час кризи найперше завдання керівника — зберегти основний кадровий і промисловий потенціал. Зберегли?

— Уважаю, що керівництво це завдання успішно вирішило. Крім того, провели роботи з реорганізації виробництва. Раніше складали основні вироби у двох великих корпусах,
сьогодні — в одному складальному цеху. Зараз працюємо над тим, щоб організувати в одному корпусі й усю зварювальну справу. Запустили котельню, і цієї зими в усіх підрозділах було тепло. Усе зробили власним коштом.

Підприємство відчуває сьогодні дефіцит робочих кадрів. І зараз приймаємо на роботу кваліфікованих фахівців та інженерно-технічних працівників. При планованому зростанні обсягів постійно збільшуватиметься кількість нових робочих місць. Але тут проблема — бракує фахівців. Знайти досвідченого конструктора в Херсоні не так легко, хоча всіх провідних фахівців, яких свого часу було скорочено, сьогодні взяли назад. Є потреба в слюсарях-ремонтниках і електромонтерах. І в наших планах — активне співробітництво із профільними навчальними закладами з набору персоналу.

— Усі відомі фірми широко застосовують практику дистриб’юторів і торгових домів. Якій методиці надає перевагу «Херсонмаш»?

 — Реалізовувати продукцію нам удається завдяки активній роботі відділу збуту. Ми використали всі резерви, залучили всіх своїх дилерів, і от більше року підприємство функціонує стабільно. Починаючи з травня 2009-го обсяги виробництва становили близько 50 мільйонів гривень, а реалізували продукції майже на 30 мільйонів (із них експортовано на 4 мільйони гривень).

Торік вирішили й давню проблему дефіциту запчастин, налагодивши співробітництво з херсонськими фірмами-постачальниками, такими як «Судмаш», «Монада» та іншими, завдяки яким нам також удалося перекрити дефіцит. Сьогодні склад збуту цілком укомплектований. Немає проблем і з постачальниками металу. Також у нашого підприємства є 9 сервісних центрів, розташованих у різних областях України, які провадять гарантійне й післягарантійне обслуговування комбайнів.

Хочу сказати, що замовлення на нашу техніку, у тому числі за рахунок фінансового лізингу, у нас є. Є і прямі договори між «Херсонмашем» та фермерськими господарствами з розстрочкою платежів до 3 місяців.

— Які ще нові розробки впроваджуються на вашому підприємстві?

— На заводі запущена у виробництво серія ріпакових столів ПЗР-6 (із гідроприводом), з одним і двома активними подільниками на жниварки до комбайнів «Славутич», а також до російських комбайнів «Дон-1500Б», «Вектор» і АCROS. Покупці відзначили, що збирання херсонськими ріпаковими столами, у порівнянні із традиційними (механічними), мінімізує втрати врожаю. Зараз ми докладаємо всіх зусиль до адаптації наших жниварок для збирання соняшнику й кукурудзи до всіх комбайнів віт­чизняного й зарубіжного виробництва, що працюють в Україні.

— Чого очікуєте від держави?

— Вигідних і доступних для сільгоспвиробника лізингових програм, програм розвитку аграрного сектора. Адже наша робота безпосередньо залежить від аграріїв. І тільки за наявності державної політики розвитку сільського господарства вітчизняне сільгоспмашинобудування зможе функціонувати належним чином.

Наша техніка не гірше від ростовської або гомельської. Уважаю, що стратегічно Україна не повинна залежати ні від кого, ми можемо й мусимо робити свої комбайни й сподіваємося, що держава повернеться обличчям до свого сільгоспмашинобудівника.

Зараз ми готуємо інвестиційний проект із Мінпромполітики під технічне переоснащення нашого підприємства. Країні необхідне відновлення основних фондів, оскільки комбайновий парк давно застарів. Потенціал у заводу є, і поки ми намагаємося справлятися самотужки. Але за умови державної підтримки наше підприємство, що випускає зернозбиральну продукцію, може значно його поповнити.

Олександр Олійник

Народився в м. Біла Церква в 1973 році. У 2004-му закінчив економічний факультет Білоцерківського аграрного університету, у 2007-му — факультет правознавства Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ, здобувши кваліфікацію «бакалавр права».

Трудову діяльність почав у 1991 році робітником у будівельних організаціях Білої Церкви. Із 1994 по 2002 рік брав активну участь у створенні та організації керівництва декількох недержавних підприємств, які займалися виробництвом і продажем запасних частин, інструментів і товарів народного споживання.

У 2002 році став директором, а потім головою правління машинобудівного підприємства з випуску нових видів сільськогосподарської техніки — ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКОВМАЗ».

На початку 2007-го став ініціатором відродження й головним інвестором Херсонського комбайнового заводу — у минулому флагмана комбайнобудування України, який у той час був у занепаді.

Автор понад 10 винаходів і технічних рішень, спрямованих на розроблення ґрунтообробної техніки.

Голова федерації роботодавців Київського регіону «Київщина».

Таміла Пугачова

У 1984 році закінчила Херсонський індустріальний інститут, здобувши диплом за фахом «технологія машино­будування». На «Херсонських комбайнах», нинішньому Херсонському машино­будівному заводі, почала працювати з 1985-го інже­нером-технологом у цеху гальванопокриттів. До 2002 року обіймала посади інженера-технолога, начальника технічного бюро цеху. З 2002-го — начальник планового бюро виробничо-диспетчерського відділу заводу. З 2005 по 2007 рік була керівником проекту оптимізації виробництва заводу «Херсонські комбайни». Із 2007-го — директор із виробництва Херсонського машинобудівного заводу. Із квітня 2009 року — директор підприємства.

Довідка «УТГ»

ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод»

Заснований у 1887 році як чавуноливарні майстерні, які незабаром перейшли до випуску малогабаритних сільгоспзнарядь. Сьогодні його продукція широко представлена на міжнародних виставках-ярмарках, відзначена шістьома золотими медалями, дипломами, їй не раз присвоювалося звання «Краща машина року».

У 1984-му введений у експлуатацію конвеєр зі складання самохідних кукурудзозбиральних комбайнів. Випущено 25 тис. комбайнів «Херсонець-200», близько 197 тис. причіпних кукурудзо­збиральних машин і 50,5 тис. жниварок різних модифікацій. В останні роки жниварки КМС-6 і ПЗС-8 визнаються «Кращим вітчизняним товаром року», і сьогодні підприємство є одним із лідерів серед заводів — виробників цього виду продукції. Уже в 2008 році з конвеєра зійшов 1000-й самохідний зернозбиральний комбайн «Славутич», який зараз є візитівкою ХМЗ.

Основні споживачі продукції — підприємства агропромислового комплексу України, країн СНД, Китаю, Угорщини, Болгарії, Сербії, Чорногорії та інших країн.