Схід нам допоможе

Ще зовсім недавно перспективи продукції українських меткомбінатів на іноземних ринках були не дуже райдужні. Їм довелося вступити в конкурентний (місцями — нерівний) бій із китайськими та європейськими постачальниками. Із ніг на голову все перевернулося минулого тижня, коли стало відомо, що китайський уряд скасував відшкодування ПДВ своїм металургам із декількох експортних товарів, у тому числі плоского прокату, гарячекатаного рулону й оцинкованого листа.

Звичайно, скоротиться експорт цієї продукції з Китаю. Нішу, яка утворилася на ринку Південно-Східної Азії, планують заповнити українські металурги, зокрема за рахунок слябів — напівфабрикатів, які потім місцеві виробники переробляють на плоский прокат. Тепер українські металургійні підприємства планують забезпечити себе замовленнями до кінця літа, перечекати період мінімальної ділової активності й протриматися до очікуваного у вересні пожвавлення.

«Скасування ПДВ у Китаї — фактор для українських компаній позитивний, але його переваги зможуть відчути тільки ті учасники ринку, які безпосередньо продають продукцію в Азію. Оскільки скорочення експорту металопродукції з Китаю позначиться переважно на прилеглих країнах. Говорити про якесь істотне збільшення показників виробництва й експорту не можна ще й тому, що на азіатському ринку сильні, у тому числі за рахунок географічного положення, позиції в Росії, а також у Японії й Кореї», — уважає експерт консалтингової компанії Dragon Capital Сергій Гайда.

Підписання контрактів на поставку слябів у третьому кварталі в країнах Східної Азії завершилося минулого тижня, і очевидно, що великі українські виробники доклали максимум зусиль, щоб деякі договори були саме в них.

Хоча якщо розібратися, то в глобальній перспективі Україна втратить більше, ніж придбає. Адже експорт слябів, на який так сподіваються металурги, — це, по суті, продаж сировини. А на цьому неможливо побудувати сильну економіку. Скасовуючи відшкодування ПДВ, уряд КНР вирішує власні стратегічні завдання. Обмеження експорту металургійної продукції має на меті розвиток внутрішнього споживання і являє собою черговий крок із реалізації стратегії розвитку високотехнологічних галузей промисловості. Вона полягає в поетапному зменшенні експорту не тільки сталі, а й сировини взагалі, і використанні її для виробництва готової продукції, продавати яку економічно вигідніше. Китайський метал тепер переважно використовуватиметься в межах країни, зокрема, у машинобудуванні (наприклад, виробництві баштових кранів) і авто­промі. Продукція цих галузей, до речі, має в Україні великий попит.

Олександр БІЛІЛОВЕЦЬ

У «Київському політехнічному інституті» опановував спеціальність, яка знаходиться на стику кібернетики і математики з вкрапленнями економіки, що оформилося у вивчення функціонування фінансових інтернет-сервісів.

Ярий прихильник технічного прогресу, глобалізації та «інтернетизації». Бо вважає, що Інтернет — це така штука, «зарегулювати» яку традиційними прийомами із оффлайнового життя доволі складно: Глобальна Мережа змінюється значно швидше, ніж ставляться підписи під указами і навіть замикаються деякі хімічні реакції в мізках. Вірить, що майбутнє за друкованими ЗМІ, але друкуватися вони будуть на електронному папері.

Нерегулярний автор матеріалів про інформаційні технології, фінанси та цікаві вітчизняні технології.

You may also like...