Змагання конвеєрів

Наскільки виробничі потужності вітчизняних автозаводів відповідають сучасним світовим вимогам?

Не буде перебільшенням сказати, що авто­мобільні підприємства — одні з найбільш технологічно ємних. У світі більшість їх максимально роботизована, людей у автоскладальних цехах працює все менше й потрібні вони лише для остаточного контролю якості продукції. Українські автозаводи, попри певну специфіку, також являють собою досить сучасні підприємства, які мають актуальні технології виробництва.

ЗАЗ

Тільки АвтоЗАЗ може похвалитися повним циклом виробництва легковиків. На інших підприємствах галузі провадиться лише складання автомобілів — дрібно- або великовузлове.

Завод у Запоріжжі, який належить корпорації «УкрАвто», може щорічно випускати близько 120 тис. одиниць продукції, тобто щомісяця з конвеєра підприємства має сходити близько 10 тис. авто. У той же час за підсумками першого кварталу вироблено лише близько 2 тис. машин — попит серйозно впав не тільки в Україні, а й на основних імпортних ринках, насамперед у Росії.

Запорізька компанія здатна зварювати, фарбувати та складати автомобілі. Виробничі потужності протягом усіх років незалежності були на досить високому рівні, оскільки незадовго до розпаду СРСР завод пройшов модернізацію, а пізніше в розвиток підприємства та його переоснащення інвестиції вкладали корейська компанія Daewoo і теперішній власник — «УкрАвто».

Є в АвтоЗАЗу й своя специфіка — на підприємстві не тільки складають, а й виготовляють комплектувальні, що нехарактерно для більшості іноземних заводів. (Там деталі поставляють сторонні компанії.) Такий стан справ викликаний банальною відсутністю в Україні достатньої кількості постачальників якісних комплектувальних світового рівня, а купувати необхідні вузли за кордоном — дороге задоволення.

У пресовому виробництві  на АвтоЗАЗі задіяні виключно роботи, а саме обладнання представлене відомими світовими марками — нова пресова лінія AIDA і прес макетної витяжки Fagor. Щогодини з-під нього на заводі може сходити до 48 деталей. При цьому на підприємстві виготовляють усі кузовні деталі для Lanos. Більш того, за необхідності можливий випуск будь-яких автомобілів класів А, В, С і Е. Загалом у штампувальний сектор на АвтоЗАЗі було інвестовано 225,5 млн грн.

Зварювальне виробництво тут досить різне — лінія для ЗАЗ Lanos переїхала на запорізький завод із польського підприємства FSO, де складання популярного в Україні автомобіля вже згорнули. Щогодини ця лінія може випускати 15 автомобільних кузовів. Також на АвтоЗАЗі збереглося зварювальне виробництво для ЗАЗ «Славута», у той час як лінію для «Таврії» уже демонтували. Однак місце навряд чи буде порожнім, тут керівництво заводу має намір розмістити обладнання для нової моделі, про яку поки нічого не відомо. Утім, це  цілком залежатиме від ступеня завантаженості підприємства.

Фарбуються  готові кузови також на сучасних фарбувальних лініях, яких на ЗАЗі дві. Сумарна потужність становить 170 тис. автомобілів щорічно. Фарбують, зрозуміло, роботи, причому застосування новітніх технологій дозволяє знизити втрати матеріалу на 25%. За належну обробку кузова також відповідають машини — спочатку готовий виріб занурюють у емульсію, потім ґрунтують і відправляють у фарбувальну камеру, де автомобіль набуває одного з 12 кольорів.

«Богдан»

Завод корпорації «Богдан» у Черкасах, який відкрився в червні 2008 року, — одне з найсучасніших автопідприємств в Україні. Будівництво тривало близько двох років і потребувало вкладень у розмірі близько $330 млн. При цьому в розпоряд­женні корпорації є потужності, здатні щорічно випускати близько 120 тис. автомобілів класів B, C і C-High. І, крім того, компакт­ні позашляховики. Зараз у Черкасах виробляють «ВАЗ-2110», «ВАЗ-2111», пікап «Богдан» 2110 Pick Up, створений на базі вазівської «десятки», а також 3 моделі корейської компанії Hyundai — Elantra XD, Accent і Tucson.

У цілому завод являє собою сучасне підприємство, у структурі якого є цехи зварювання, фарбування та складання. Для створення повного циклу бракує тільки власної пресової лінії. І якщо зварювальна й складальна лінії повністю відповідають сучасним вимогам, то фарбувальна навіть вирізняється на тлі інших українських підприємств. Комплектувала та налагоджувала її компанія Eisenmann. Процес підготовки кузова, а також первинне нанесення фарби цілком роботизовані.

Наразі більшість комплектувальних для складання автомобілів імпортується, що цілком відповідає технологічному процесу більшості західних підприємств. Утім, на заводі в Черкасах, як і на АвтоЗАЗі, така ситуація скоріше вимушена, оскільки місцеві постачальники пропонують не найбільш якісні, проте й не менш дорогі комплектувальні. Зараз на заводі з деяких моделей (у першу чергу «ВАЗ-2110» і новітній «Богдан 2110 Pick-Up») рівень локалізації виробництва сягає 51%, що дозволяє «богданівцям» експортувати свою продукцію.

«Єврокар»

Завод «Єврокар» у Закарпатті поки не може похвалитися власним повномасштабним виробництвом автомобілів за методом CKD. Зараз там здійснюється дрібновузлове складання з фарбуванням (MKD) — за такою схемою на підприємстві донедавна складалися автомобілі Skoda Octavia Tour, але на початку квітня виробництво моделі на заводі припинилося. Уже у вересні цього року її замінить більш сучасна й технологічна модель Skoda Octavia A5. За словами представників «Єврокару», рівень і якість випуску автомобілів цілком відповідають стандартам концерну Volkswagen AG.

Утім, стояти на місці в компанії не мають наміру. До кінця 2010 року в Соломоновому планується створити повноцінне виробництво автомобілів із фарбуванням і зварюванням. Для цього завершується будівництво площадок під відповідні лінії. Крім того, на «Єврокарі» готують лінію з випуску двигунів. Щорічно з конвеєрів підприємства в Закарпатті має сходити до 100 тис. автомобілів. Зовсім недавно тут почали пілотне складання новітнього кросовера Skoda Yeti.

КрАСЗ

На автоскладальному заводі в Кременчуці машини випускаються методом великовузлового складання, що вимагає мінімальних потужностей. Крім того, таке виробництво — дуже гнучке, що дозволяє компанії чітко контролювати не тільки кількість продукції з урахуванням попиту на автомобілі, а й список моделей — усе залежить від наявності тих або інших машинокомплектів.

Свою ефективність в умовах кризи така специфіка довела на початку року, коли за підсумками січня саме в Кременчуці склали найбільше машин серед українських виробників легковиків, обігнавши вітчизняні автогіганти — АвтоЗАЗ і «Богдан». Зараз у Кременчуці налагоджене складання китайських Geely, корейських позашляховиків SsangYong, а також російських «ВАЗів».

До речі

Як би то не було, але в складних кризових умовах українські автомобільні підприємства більше дбають про збереження наявних потужностей і технологічного процесу, ніж про розвиток виробництва та його переоснащення. Утім, навіть у цій ситуації заводи галузі з повноцінним автоскладальним виробництвом не можна назвати технологічно відсталими.

А підприємства, які поки тільки складають машини, у першу чергу «Єврокар», намагаються надолужити згаяне й вийти із кризи у всеозброєнні.