Як росіяни й українці можуть побудувати митний євротермінал?

Єврорегіон «Донбас» не можна порівнювати за його характеристиками з жодним з інших таких міждержавних утворень. Територією Луганської, Донецької та Ростовської областей проходять міжнародні магістралі європейських і пан’європейських (критських) транспортних коридорів (МТК). Як же використовувати такі вигідні умови з максимальним ефектом?

Донедавна обсяг транзитного транспортного вантажопотоку в системі МТК Європа—Азія під час проходження через Україну оцінювався в $1 трлн. За сприятливих умов він може збільшитись на третину, і ця частина вантажів може проходити магістралями єврорегіону «Донбас».

Луганська область, як одна з його базових територій, має у своєму розпорядженні транспортні комунікації, які приймають транзитні вантажопотоки із країн Північної, Південної та Центральної Європи в напрямку Російської Федерації й далі — у регіони Середньої Азії, Прикаспійських країн і Кавказу. На кордоні Луганської й Ростовської областей відповідно до Міждержавної угоди України й Росії позначені пункти перетинання кордону в рамках прикордонних районів: 7 міжнародних і міждержавних, а також 31 місцевий контрольно-пропускний пункт.

«Виходячи з розробок учених, постає питання про необхідність формування в рамках єврорегіону «Донбас» комплексного проекту «Створення транспортно-логістичної інфраструктури»­ у рамках міжнародного транспортного коридору Євро­па —Азія», — уважає заступник голови Луганської обл­держадміністрації Анатолій Репицький.

Він відзначив, що в межах­ кожного з напрямків транзитних міжнародних маршрутів треба створювати митно-логістичні термінали й зони сервісного ­обслуговування. Насамперед це стосується Луганська, де планується створення Східноукраїнського ділового транспортно-логістичного центру. Особливе значення в процесі збільшення ­обсягу вантажотранспорт­них­ потоків приділяється українсько-російському заліз­­нично-автомобільному митно-логістичному терміналу «Мілове—Черткове» з функціями інтермодальної обробки вантажів.

Цей термінал забезпечить інтеграційні зв’язки й максимальну зайнятість прикордонного населення по обидва боки, а також дозволить досягти оптимального перерозподілу транзитних вантажів у всіх напрямках міжнародних залізничних і автомобільних маршрутів системи «Європа—Азія—Європа».

Проект розв’яже і багато інших проблем. Так, наприклад, аналіз прикордонної ситуації показав, що через складність проживання на прикордонних територіях із населених пунктів весь час їдуть жителі. Зокрема, у Міловському районі Луганської області через ліквідацію зупинок дизель-поїзда Кантемирівка — Міллерове сільське населення в останні роки покинуло рідні місця.

Основні ініціатори організації та фінансового забезпечення будівництва об’єктів інфраструктури на першому етапі — органи державної влади. Саме вони швидко та якісно можуть спланувати й здійснити заходи, що стосуються об’єктів прикордонно-митного забезпечення, а також доріг, мостів, виділення земельних ділянок, розв’язати питання електро- і водопостачання.

Однак основну роль у проекті відведено залученню інвестицій. Як приклад заступник губернатора Луганщини навів показники ефективності використання інвестицій при експлуатації термінала «Мілове — Черткове». Так, загальна сума капітальних вкладень у проект — 45 млн євро. При цьому річний оборот, за оцінками експертів, — 22,5 млн євро, а період окупності — 5 років. Чистий дохід — 3,8 млн євро. Внутрішня норма рентабельності — більше 10%.

«Усе це свідчить про те, що приватно-державне партнерство стане запорукою успіху у використанні об’єктів прикордонної інфраструктури єврорегіону «Донбас», — упевнений Анатолій Репицький.

Є думка

Борис Гуцало, директор Інституту стратегічного розвитку прикордонних територій доцент Східноукраїнського національного університету ім. Даля:

— Необхідна державна програма зі створення міжнародного транспортного коридору «Волга — Карпати», що проходить і через Луганську область. Вантажні термінали як великі транспортні вузли — найвигідніша одиниця транспортного коридору. Вони дають найбільші економічні вигоди під час експлуатації.

З огляду на те, що термінал площею близько 200 гектарів — задоволення дороге (середня вартість його будівництва близько 40 мільйонів доларів), доцільно створювати його на місці перетинання залізничних і автомобільних магістралей. Сухопутний МТК довжиною 2100 кілометрів, у тому числі 1700 — по Україні, на 20—50% скоротить час і витрати на товарообмін між Європейським співтовариством і регіонами світу, що найбільш динамічно розвиваються.

Для економіки й зовнішньої політики України реалізація проекту МТК «Волга — Карпати» стане стовповою дорогою на 10—15 років із великими перспективами. За основу МТК на першому етапі пропонується взяти наявні залізниці й автомагістралі, що проходять від Волгограда через територію Луганщини до західного кордону України, які треба максимально спрямити, усунувши багатокілометрові гаки й петлі, а всю інфраструктуру МТК привести у відповідність до світових стандартів, намагаючись обійти великі населені пункти.

Однак чи буде реалізовано (і якщо так, то коли) транзитні можливості України, покаже час.