За ними не заржавіє
Донецькі вчені пропонують увести територіальні будівельні норми, щоб успішніше боротися з руйнівними наслідками корозії металів.
Про це йшлося на одному із засідань обласного комітету економічних реформ. Незважаючи на специфічність проблеми, для індустріального Донецького регіону це питання — як боротися з корозією металу — не пусте. Виявляється, від корозії сьогодні нема гарантованого довгострокового захисту. Інакше кажучи, безпека конструкцій і споруд на підприємствах і цивільних об’єктах під загрозою.
Філософ Конфуцій на запитання про те, що б він зробив найперше, ставши правителем, відповів: «Я б переконався в тому, що всі назви правильні». Якщо скористатися рекомендацією китайського мудреця, то стає зрозуміло, що корозія — це насамперед економічна проблема. Формування економічних механізмів технічного регулювання ефективності заходів із захисту від корозії в умовах обмежених фінансових і матеріальних ресурсів пов’язане з обґрунтуванням критеріїв корозійної небезпеки. Якщо в нашому повсякденному житті явище корозії переважно асоціюється з погіршенням зовнішнього вигляду й утворенням іржі на поверхні металевих виробів, то в промисловому секторі економіки це призводить до аварійних ситуацій, пов’язаних з екологічною та економічною шкодою, а в окремих випадках має катастрофічні наслідки.
Спочатку — норми, потім — технології
За словами Володимира Корольова, дійсного члена Академії будівництва України, доктора технічних наук, професора, директора Донбаського центру технологічної безпеки (ДонЦТБ), сьогодні необхідно створити внутрішній регіональний ринок продукції довгострокового захисту, а також розробити технології, пов’язані з використанням корозійно-стійких сталей. Таким чином, поліпшуючи якість будматеріалів, можна створювати довговічніші конструкції.
«Ціна питання для Донецької області — близько півтора мільярда гривень — ті збитки, яких регіон зазнає через неефективне використання технологій протикорозійного захисту», — уважає Володимир Корольов.
На думку професора Корольова, ефективний власник, який хоче забезпечити довгостроковий захист від корозії, насамперед має послуговуватися певними критеріями, які гарантують довговічність захисних покриттів. Відсутність цих критеріїв, а отже й гарантій, спричиняє труднощі для ринку.
Зараз нема процедур підтвердження якості захисту від корозії. Як правило, продукція, одержувана споживачем, має сертифікати, у яких не зазначені гарантовані терміни служби.
Упровадження відповідних розробок на рівні територіальних будівельних норм дозволить власникам висувати вимоги з термінів служби й у такий спосіб упроваджувати ті технології довгострокового захисту від корозії, які реально працюють в Україні й за кордоном.
— Найперше треба упорядкувати терміни, визначення, — відзначає Володимир Корольов. — Найчастіше неякісна продукція з’являється через те, що нема нормативного поля в галузі оцінки якості продукції й будівельних конструкцій. Норми, за якими ми працюємо, — 1985 року. Про який ресурс конструкції можна говорити, якщо використовуються матеріали, які вироблялися 25 років тому й на території України переважно вже не випускаються?
Таким чином, проблема, яку намагаються розв’язати донецькі вчені, насамперед стосується врегулювання нормативно-технічної бази в галузі захисту будівельних конструкцій від корозії.
Досвід є
Для Донецького регіону проблема корозії пов’язана із щорічними прямими витратами близько 6,6—7,2 млрд грн, з яких 1,3—1,4 млрд становлять втрати, спричинені відсутністю регламентних вимог до оцінки корозійної небезпеки й правильного використання засобів і методів захисту від корозії.
Тому для розв’язання цього питання в Україні практичний досвід роботи в Донбасі має першорядне значення переважно тому, що тут зосереджено понад 6,4 млн тонн будівельних металоконструкцій на об’єктах провідних галузей економіки України. Важливість проблеми для цього регіону підтверджується особливою увагою, яка протягом тривалого періоду приділяється підвищенню довговічності основних фондів.
Наразі у Донбасі на об’єктному рівні накопичений позитивний досвід управління технологічною безпекою, науково-технічного супроводу, оцінки й подовження ресурсу об’єктів різного призначення. Основою тому є розробки підприємств, що регламентують вимоги до безаварійної експлуатації конструкцій будинків і споруд за нормами ISO 9001:2000 (ISO 9000 — серія міжнародних стандартів, які визначають вимоги до системи менеджменту якості організацій та підприємств).
Так, на підприємствах ЗАТ «Донецьксталь» — металургійний завод» упроваджено систему моніторингу для запобігання аварійним ситуаціям на підґрунті підходів OHSAS 18001:1999 (міжнародний стандарт із розробки систем управління охороною здоров’я та безпекою персоналу) із використанням автоматизованої аналітичної бази даних «Ресурс».
Крім того, у системі Мінрегіонбуду України на базі ДонЦТБ ВАТ «УкрНДІпроектстальконструкція ім. В.М.Шимановського» створена експериментальна база з контролю якості протикорозійних покриттів відповідно до вимог міжнародних стандартів (EN ISO).
Крім того, донецькі вчені обґрунтували порядок розрахунків на корозійну стійкість, довговічність і ремонтопридатність із граничних станів для формування регламентних вимог до ресурсу будівельних об’єктів із показників корозійної небезпеки. Розроблено систему показників технологічної безпеки для оцінювання ризиків у разі подовження ресурсу з урахуванням рівнів уразливості й загроз, ремонтопридатності під час обслуговування об’єктів за фактичним станом. Для ухвалення рішення про можливість подальшої експлуатації за розрахунковим терміном служби встановлені регламентні процедури діагностики та моніторингу будівельних конструкцій у агресивних середовищах. Обґрунтовано єдиний підхід до створення державної системи підготовки, перепідготовки та атестації фахівців — експертів із питань технологічної безпеки
конструкцій будинків. Розроблено навчально-методичне забезпечення для курсу промислової та технологічної безпеки на кафедрах охорони праці та будівництва, технічної експлуатації та реконструкції Приазовського державного технічного університету.
До речі, в Україні координатором фундаментальних досліджень і розробок у галузі корозії й захисту металів є Міжвідомча науково-технічна рада з проблеми корозії та протикорозійного захисту металів НАНУ. Важлива роль у концентрації науково-технічного потенціалу для розв’язання проблеми належить Українській асоціації корозіоністів (УАК), створеній 1992 року. Як недержавне об’єднання, УАК представляє Україну в Європейській корозійній федерації (EFC) і Міжнародному корозійному товаристві (ICC). 2011 року в структурі утвореного технічного комітету «Металобудівництво» Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України створений підкомітет «Протикорозійний захист у будівництві».
Збережений науковий і ресурсний потенціал України в галузі корозії дає шанс для українського прориву тільки у разі невідкладного ухвалення державних рішень із технічного регулювання цієї проблеми.
Важливість проблеми захисту металів від корозії пов’язана з вивільненням фінансових і матеріальних ресурсів, нераціонально використовуваних на ремонти технологічного обладнання, машин, будівельних конструкцій будинків і споруд через передчасне зношування й зниження термінів служби внаслідок впливів агресивного середовища. Тривалість міжремонтного періоду конструкцій у середньо- і сильноагресивних середовищах — від одного до трьох років. Тому кожні три роки треба відновлювати захисні покриття на 50% металоконструкцій і замінювати 10—20% конструктивних елементів, які зазнали корозії. За експертними оцінками, в Україні такі втрати становлять 10—15% усього виробленого металу. За показників виробництва сталі 29,8 млн т 2009 року втрати внаслідок корозійних руйнувань могли становити від 2,9 до 4,5 млн т.
То чи треба розв’язувати проблему? На думку донецьких учених, її загальнотехнічна значущість відповідає рівню боротьби з онкологічними захворюваннями в медицині, а в соціальній сфері — протидії корупції. Суть латинського терміна «роз’їдати» однаково характеризує деградацію матеріалів, людської плоті та свідомості в соціальній сфері.
Захист за допомогою «Дорожньої карти»
За ініціативою Донецької облдержадміністрації розроблено «Дорожню карту» інноваційного проекту державно-приватного партнерства «Технологічна безпека й захист від корозії в цивільній і виробничій сферах економіки Донбасу», що ввійшов до Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року з розділу «Техногенна безпека та зниження техніко-технологічних ризиків». Мета — поліпшення координації діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із захисту життя та здоров’я громадян, майна фізичних або юридичних осіб, державного або житлово-комунального майна, зниження екологічних і економічних ризиків, пов’язаних із погіршенням технічного стану об’єктів інфраструктури та виробничих фондів. В основу «Дорожньої карти» інноваційного проекту покладено стратегічні пріоритети, установлені в Директиві 2001/95/ЄС Європарламенту й Ради «Про загальну безпеку продукції» для забезпечення відповідних ресурсів і процедур на принципах загального управління якістю стандарту ISO 9001:2000. Розробка проекту ДПП спрямована на впровадження ефективних методів управління технологічною безпекою в умовах модернізації виробничого потенціалу Донбасу, концентрацію фінансових, матеріально-технічних ресурсів і науково-технічного потенціалу для оцінки та подовження ресурсу об’єктів інфраструктури та основних фондів, стимулювання інноваційного розвитку виробництва нових матеріалів і застосування ресурсозбережних технологій, що забезпечують зниження рівня корозійної небезпеки, довгостроковий захист від корозії.
