Будиночок із казки
Для здешевлення будівництва винахідливі індивідуальні забудовники часом застосовують нетрадиційні матеріали. Наприклад, зводять будинки зі склотари або бляшанок з-під пива. Однак конкуренти цегли використовуються не тільки з меркантильних міркувань. Останнім часом українці все частіше віддають перевагу так званому екологічно чистому житлу, споруджуючи його з підручних матеріалів. Приміром, із соломи.
Так, у селі Кротенки на Полтавщині завершують будівництво першого в області солом’яного будинку. Його власник, мешканець обласного центру Віктор Олексійович не шкодує, що зважився на експеримент: будинок із солом’яними стінами теплий, дешевий у експлуатації, довговічний і зводиться з відносно недорогих екологічно чистих матеріалів. Для мурування стін у ньому замість цегли використовують солом’яні блоки. За підрахунками, на їхнє придбання для будинку площею трохи більше 100 м2 необхідно лише дві тисячі гривень.
Про переваги будинків із соломи розповіли представники фірми, яка спеціалізується на їхньому будівництві, — Ігор і Олександр. В Україні їх поки не більше десятка, але справа ця, на думку будівельників, перспективна. Технологія будівництва солом’яного будинку майже така ж, як і звичайного цегляного. Заливають фундамент, установлюють дерев’яні бруси. Виготовляють солом’яні блоки розміром 60х120х70 см, які нагадують тюки на полі в жнива. Їх пресують із житньої соломи. Причому нічим її не обробляють, як дехто вважає, адже блоки — екологічно чистий матеріал. Створювачі солом’яного будинку пояснюють це тим, що житню солому не їдять гризуни.
Коли фундамент готовий і закріплені дерев’яні бруси, блоки «голять» — спеціальним інструментом зрізають солому з боку, яким вони стикуються, для щільнішого прилягання, після чого закладають ними простір між брусами. Потім спресовують, зовнішній бік будинку ще раз «голять», а солом’яні стіни обтягують металевою сіткою. Дах укривають не соломою, а сучасними покрівельними матеріалами. Унизу біля фундаменту прокладають ще одну металеву сітку із дрібними комірками, щоб у соломі не зимували гризуни. Далі стіни усередині й зовні штукатурять сумішшю глини й вапна. Коли все готово, будинок не відрізнити від цегляного.
Віктор Олексійович задоволений, що соломою утеплять і горище, де теж будуть житлові кімнати. Так само, як і стіни, його змазують розчином глини й вапна, і будинок перетворюється на такий собі термос, що добре тримає тепло. У будинку полтавчанина два джерела опалення: камін (завдяки особливій системі витяжки виконує і роль руської пічки) і невелика пічка, що обігріває інші приміщення. За словами представників фірми, яка зводить будинок, на його опалення протягом року треба не більше п’яти кубометрів дров. Газ підводити нема потреби, а електрика в будинку буде.
Що ж до вогнестійкості, солом’яний будинок, відверто кажучи, ненадійний. Але будівельники запевняють, що глиняно-вапняна штукатурка витримає відкритий вогонь протягом 2,5 години. Проектанти дають на таке житло 80 років гарантії. Хоча зауважують, що в Європі, де вже давно споруджують будинки із соломи, вони стоять по 150 років і більше. Запорука довголіття такого приміщення — дерев’яний каркас. У будинку Віктора Олексійовича його зроблено із сосни. Представники фірми говорять, що сосновий брус, герметизований розчином глини й вапна, стоятиме до 400 років. А якщо каркас виготовити із клена — на сотню років довше. Але обійдеться це дорожче.
І, нарешті, про ціну. Будівельники називають суму — 4 тис. грн за квадратний метр. Це при тому, що будинок із соломи здадуть «під ключ» за 4—5 місяців. Будинок площею до 140 м2 з усіма новітніми технологіями, у тому числі сонячними батареями, обійдеться в середньому в 60 тисяч «зелених». Віктор Олексійович від сонячних батарей відмовився, бо є опалення, і це значно удешевило будівництво. За його підрахунками, житло коштуватиме $40-45 тис. Гроші чималі, але господар уважає, що добротний екологічний будинок, де легко дихати, того вартий.
