Година пік дністровського гідроакумулятора

Наприкінці минулого року на Дністровській ГАЕС запущено перший агрегат потужністю 324 тисячі кіловатів. Сьогодні він  працює в дослідно-промисловому режимі, а будівельники готуються до спорудження наступних гідроагрегатів.

Детально про Дністровську ГАЕС розповідає Сергій Лісниченко — генеральний директор ТОВ «Енергопром», генпідрядника будівництва цієї гідроакумулюючої електростанції.

— Дністровська ГАЕС обіцяє бути наймасштабнішим гідроенергетичним проектом не лише в Україні, а й у Європі. Чим вона унікальна?

— Дністровська гідроакумулююча електростанція загальною потужністю 2268 МВт у генераторному й 2947 МВт у насос ному режимі була запроектована для регулювання частоти в об’єднаній енергосистемі колишнього СРСР разом з іншими електростанціями цього типу (в Україні такими є Ташлицька та Канівська ГАЕС) у зв’язку зі спорудженням значних базових потужностей на АЕС та ТЕС у європейській частині Союзу. Комплекс її будівель, споруд та механізмів — справді унікальний проект. Такого за масштабами немає в Європі. Кілька років тому аналогічна станція «Канагава» запрацювала в Японії. Згідно з проектом, уночі (коли електроенергія надлишкова й дешева) потужні насос-турбіни Дністровської ГАЕС підніматимуть по напірних водоводах (діаметр кожного з них 7,5 метра, довжина — близько 400 метрів) воду з Дністра на висоту 150 метрів у верхній басейн, підпірний рівень якого становить 229,5 метра. А зранку, коли споживання електро енергії стає піковим, ця вода спадає тими ж водоводами вниз, обертаючи гігантські турбіни. Унікальність станції в тому, що кожен із семи запланованих гідроагрегатів виконує подвійну функцію: насоса — при підніманні води у верхній басейн і генератора — під час перетворення потенційної енергії води в електричну. Вихід на проектну потужність здійснюється за півтори-дві хвилини. Зрозуміло, що виробництво таких агрегатів не є типовим, тому можна сміливо стверджувати, що гідроагрегат, який запрацював минулого року на нашій станції, унікальний і єдиний у світі. Відрадно, що виготовлений він на наших українських заводах — харківських ВАТ «Турбоатом» та ДП «Електроважмаш».

— Яке значення Дністровської ГАЕС для країни загалом?

— Енергосистема України впродовж останніх років більшу частину часу працює ізольовано від інших національних енергосистем (окрім Молдови). До того ж має надто велику частку базових потужностей на АЕС (в окремі місяці вона сягає 50%), недостатню потужність ГЕС і не може використовувати маневрені потужності ТЕС. Така ситуація призводить до вимушеного коливання частоти струму в енергосистемі впродовж доби. Інколи воно становить 1,5 Гц (від 49,0 Гц у пік навантаження до 50,5 Гц під час нічного «провалу») за оптимальної величини не більше 0,05 Гц. Це не тільки завдає шкоди споживачам електроенергії, а й призводить до значних перевитрат палива на електростанціях та зниження надійності основного обладнання теплових електростанцій, оскільки воно тоді вимушене працювати в непроектних різкоперемінних режимах. Особливу тривогу викликає зниження за такої частоти струму безпеки роботи АЕС, а також імовірність «розвалу» енергосистеми в разі аварійного автоматичного відключення великої одиниці потужності за відсутності на даний момент резерву на ГЕС. Соціально-економічні збитки для країни від таких аварій важко обчислити. Для забезпечення надійного та ефективного функціонування об’єднаної енергетичної системи держави і вводяться маневрені потужності, такі як Дністровська ГАЕС. Значення ГАЕС не тільки у забезпеченні протягом доби стабільної (відповідно до режиму споживання) частоти електроенергії та запобіганні аварійним ситуаціям у енергосистемі. Дністровська ГАЕС дасть значний економічний ефект для країни в цілому та для енергетичної галузі зокрема. Вона генеруватиме дорогу й гостродефіцитну «пікову» електроенергію за рахунок дешевої нічної, а також перебере на себе функції регулювання навантаження в енергосистемі, які виконують сьогодні непристосовані для цього енергоблоки ТЕС. Як наслідок, зменшаться витрати на їх експлуатацію, у першу чергу — на придбання палива та ремонт обладнання. А також забезпечить стабільну роботу атомних електростанцій, зупинки й пуски яких вимагають набагато більших затрат, аніж експлуатація у нормальному режимі. Станція до того ж може працювати в режимі синхронного компенсатора, коли коефіцієнт потужності коректується за допомогою конденсаторів, установлених в енергосистемі, що дозволить заощадити кошти на їх установлення й обслуговування. Урешті-решт, досить вигідно продавати «пікову» електроенергію в суміжні енергосистеми інших держав у разі переходу на паралельну з ними роботу.

— Спорудження таких грандіозних об’єктів завжди позначається на соціальній сфері регіону та його екології.

— Безперечно. Але у випадку з Дністровською ГАЕС цей вплив лише позитивний. Станція зводиться на межі Чернівецької, Вінницької, Хмельницької областей та Молдови і, можна сказати, принесла у найвіддаленіші від обласних центрів регіони певні блага цивілізації, які ще невідомо коли тут з’явилися б, — газифікацію населених пунктів, вуличне освітлення, покращення стану доріг. Завдяки їй постали навчальні, медичні заклади та інші об’єкти соціальної інфраструктури. Адже значний відсоток освоюваних на будові коштів спрямовується на розвиток регіону та Новодністровська — міста-супутника Дністровського каскаду ГЕС та ГАЕС. Будівництво дозволяє вирішувати питання працевлаштування і мешканців навколишніх населених пунктів, і тисяч працівників заводів України, на яких виготовляється обладнання для станції. Щоправда, через призупинення фінансування робіт трудові колективи, що були задіяні безпосередньо на будові й наприкінці минулого року налічували близько чотирьох тисяч людей, сьогодні більш як на дві третини зменшили свою чисельність. Що ж до екології, то серед усіх наявних потужностей, які генерують електроенергію, гідро енергетика вважається найбезпечнішою. А виробництво електро енергії Дністровською ГАЕС, у порівнянні з тепловими та атомними електростанціями, практично не несе загрози довкіллю. Площа затоплених територій, прилеглих до річища Дніст ра, у порівнянні, приміром, із дніпровськими ГЕС, у сотні разів менша. До того ж робота гідроагрегатів ГАЕС супроводжується аерацією, тобто збагаченням води киснем, що позитивно впливає на водні ресурси та річкову фауну.

— З огляду на останні кадрові зміни в «Укргідроенерго», що є замовником будівництва, Дністровська ГАЕС може перейти з державної власності до рук приватного капіталу. Активізувалися й компанії, охочі прибрати ген підряд.

— До спроб рейдерських захоплень із залученням народних депутатів, правоохоронних структур «Енергопрому» не звикати. Однак питання генпідряду будівництва Дністровської ГАЕС виходить далеко за межі будь-чиїх корпоративних і приватних інтересів. Воно має державне значення, адже на кону — енергетична міць і міжнародний імідж країни. А тому, як мовиться, не за себе — за державу прикро. Інша справа, якби на будову, яка стала нам мало не рідною і за яку ми несемо зараз відповідальність, прийшла потужна будівельна компанія, яка краще за нас здатна зводити гідроенергетичні станції. Але сьогодні такої в країні просто нема. Ми ж маємо значний досвід у цій сфері — за нами не один такий об’єкт (зокрема, і за кордоном), маємо всю необхідну техніку, а головне — фахівці, яких збирали по всьому світу, запрошуючи з аналогічних будов. Українські фахівці, треба сказати, цінуються скрізь, а у світовій гідроенергетиці зараз будівельний бум. «Енергопром», урешті, без роботи не залишиться — уже є безліч пропозицій узяти участь у серйозних бізнес-проектах, у тому числі міжнародних. Але нам не байдужа доля цієї ГАЕС. Залишається сподіватись, що ті, від кого вона залежить, чинитимуть з державницьких позицій.

— Сергію Борисовичу, відновлення будівництва Дністровської ГАЕС та пуск першого гідро агрегату відбулися за сприяння попередніх урядів. Як вплине на подальшу долю ГАЕС зміна керівництва країни?

— Кожна влада — від Бога. Вона покликана приймати рішення задля забезпечення стабільності та добробуту свого народу. А ми зобов’язані втілювати ці рішення в життя. Президент Віктор Янукович розсудливий і цілеспрямований політик, освічений економіст, добрий господарник, який, переконаний, знає і розуміє, що для забезпечення енергетичної конкурентоспроможності України будівництво гідроакумулюючих електростанцій украй необхідне. Упевнений, що керівництво держави сприятиме продовженню будівництва Дністровської ГАЕС із поетапним введенням у експлуатацію всіх семи її агрегатів, адже наявних на цей час маневрених потужностей (Київська ГАЕС — 235,5 МВт та два нещодавно введені агрегати Ташлицької ГАЕС по 160 МВт) украй недостатньо. Сьогодення потребує все більш збалансованих енергетичних потужностей. А тому, правду кажучи, жодна політична ситуація не повинна мати й не має впливу на час, який невблаганно вичерпує залишковий ресурс створених ще радянською владою енергетичних систем.

Сергій Лісниченко

Народився 25 квітня 1958 р. в м. Апостолове Дніпропетровської області.

Освіта — Криворізький технічний університет, кваліфікація — інженер-будівельник.

1982—1990 рр. — працював на новобудовах Кривого Рогу, Тюмені, Нового Уренгоя майстром, виконробом, старшим виконробом, начальником БМУ.

1991—1998 рр. — директор фірми «Будіндустрія».

1998—2008 рр. — генеральний директор ТОВ «Компанія МТД».

З 2008 р. — генеральний директор ТОВ «Енергопром».

Нагороди та відзнаки: орден «За заслуги» ІІІ ступеня, нагрудний знак «Почесний енергетик України», пам’ятний знак «В пам’ять про Чорнобильську трагедію», Почесна грамота Кабінету Мініс трів України, Почесна грамота Мінпаливенерго України за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий внесок у будівництво Ташлицької ГАЕС.

Обраний дійсним членом Академії енергетики України (відділення гідроенергетики).

Довідка «УТГ»

ТОВ «Енергопром» — потужна будівельна компанія, створена у 2001 р. на базі будівельного комплексу Дністровського гідровузла. Лідер гідротехнічного будівництва в енергетичній галузі України.

Річний обсяг будівельно-монтажних робіт, виконаних у 2009 р., сягнув 860 млн грн.

Член асоціації «Укргідроенерго».

Спеціалісти підрозділів «Енергопрому» та залучених ним субпідрядних організацій брали безпосередню участь у будівництві як вітчизняних гідроенергетичних об’єктів, так і Росії, Молдови, Анголи, Іраку, Сирії, Туреччини, В’єтнаму, Таджикистану, Грузії та інших країн.

Неодноразово відзначений почесними грамотами як сумлінний платник податків. Бере активну участь у соціальному розвитку Дністровського регіону.