Літо, відпустка, автомобіль (Частина 2)

Розділ 2. ЕКОНОМІЧНІСТЬ.

Коли їдеш на море, вартість палива може «з’їдати» до половини бюджету, виділеного на відпочинок. У цій ситуації розумно докласти всіх зусиль для економії бензину, а решту грошей витратити на добре житло, смачну їжу та розваги. Тим більше, що поняття «економічна їзда» і «безпечна» найчастіше означають одне й те ж.

Аеродинаміка

Мало хто знає, що, їдучи трасою в спеку, вигідніше користуватися клімат-контролем, ніж обходитися без нього. Пояснюється це просто: увімкнений кондиціонер призводить до перевитрати палива на 10—15%, у той час як відчинені вікна серйозно підвищують аеродинамічний опір автомобіля й підвищують «апетит» двигуна до 20%.

Узагалі ж аеродинаміка — наука тонка й може дати несподівані результати під час вимірювання витрати палива у разі порушення її постулатів. Наприклад, за швидкості близько 120 км/год. перешкодою можуть бути навіть… двірники автомобіля, які збільшують споживання бензину на 2—3%. Якщо вам треба проїхати близько 2000 км (шлях Київ—Ялта—Київ), то таке «повітряне гальмо» коштуватиме приблизно­  40—60 грн. За сухої погоди двірники краще зняти (якщо вони не прибираються).

Укріплений на даху «радянський» багажник без вантажу додатково «з’їсть» близько 10% бензину, а завантажений — від 30 до 50%! Помножте вартість палива на перевитрату — і цілком може виявитися, що весь той мотлох, який ви везете з дому, дешевше купити на місці. Крім аеродинаміки, у вартості перевезення багажу бере участь ще один чинник: кожні 50 кг вантажу збільшують витрату палива на 2—3%.

Обтічний багажник-бокс вимагає  20% палива понад норму, як завантажений, так і без вантажу (різниця становитиме лише 2—3% за рахунок збільшення маси). Укріплений на даху велосипед підвищить «апетит» двигуна в дорозі на 30%, а розташований у кріпленні позаду — на 20—25%.

Загальне ж правило «аеродинамічної економії» просте: стежте, щоб під час руху трасою нічого за межами кузова не стирчало й не тріпотіло під зустрічним потоком повітря.

Швидкість і стиль водіння

Наступне правило економічної їзди теж пов’язане з аеродинамікою: коефіцієнт опору зустрічного потоку повітря пропорційний квадрату швидкості. Тобто, збільшивши швидкість руху вдвічі, ми збільшуємо гальмівну силу в чотири  рази! Плюс до цього додається «ненажерливий» режим роботи двигуна (після 3500 об./хв.). У підсумку, якщо розігнати авто середнього класу до «максималки», замість економічних 6—8 л/100 км можна легко домогтися витрати під 18 літрів.

Крім того, на економічність значно впливає стиль водіння. У разі постійних екстрених прискорень-гальмувань (обгони будь-що) готуйтеся збільшити витрати аж до 50%. Виграш часу при цьому, як свідчить практика, мінімальний.

Намагаючись їздити ощадливо, треба пам’ятати ще декілька простих правил.

— Низькі оберти двигуна й низька витрата — різні речі. За зниження швидкості обертання колінчастого вала нижче 1500 об./хв. у сумішоутворенні починає брати участь система холостого ходу, яка перезбагачує суміш і призводить до перевитрати. Крім того, на низьких обертах порушується вентиляція камери згоряння, і ефективність горіння знижується. Не зволікайте з перемиканням на нижчу передачу.

— Високі оберти двигуна (після 3500 об.) теж підвищують витрату, і чим вони вище, тим економічність нижче. Вчасно вмикайте підвищену передачу.

— Розганятися треба плавно, випереджаючи необхідні оберти відкриттям дросельної заслінки приблизно на третину. За розгону «капцем в підлогу» система живлення перезбагачує суміш, переводячи двигун у максимально ненажерливий режим роботи. Однак і надто плавний розгін теж призводить до підвищеної витрати через тривалий рух на знижених передачах.

— Рухаючись під ухил, у жодному разі не вимикайте передачу! Під час гальмування двигуном електроніка цілком припиняє подачу палива в циліндри. У той час як увімкнена «нейтраль» змушує двигун спалювати бензин, підтримуючи холості оберти весь час, поки ви рухаєтеся накатом.

Технічний стан

Один мій знайомий їздив із палаючим «чеком» (жовтий транспарант на приладовій дошці Check-Engine) півроку. І причина йому була відома: вийшов із ладу лямбда-зонд. Але на заміну «лямбди» треба було витратити  400 грн, а їздити така поломка не заважала. Перед поїздкою на море мені вдалося переконати його замінити датчик кисню, який вийшов із ладу. Досить було взяти в руки калькулятор і помножити перевитрату на відстань. Виявилося, що 2 літри на кожній сотні кілометрів, які заощадив би новий лямбда-зонд, у підсумку за час поїздки дають ту ж цифру, що й витрати на його установку. Висновок простий: далека дорога — чудовий привід усунути всі «незначні» недоліки автомобіля.­

Так, засмічений повітряний фільтр за дві тисячі кілометрів дороги «спалить» додатково від 200 до 600 грн (10—30% перевитрати), а його заміна обійдеться в 25—50 грн для авто середнього класу.­­ Несправна свічка дає перевитрату  5—20%, а якщо вона повністю вийшла з ладу — близько 40%. Забиті форсунки збільшують витрату на 10—20%, у той час як для чищення потрібно 100—150 грн. Порушено регулювання розвалу-сходження коліс — плюс 5% перевитрати, не кажучи вже про катастрофічне зношування шин. Знижений тиск у шинах — додайте ще 3—5% до перевитрати й підвищене зношування.

Ще по 3—5% палива припадає на неправильно відрегульовані клапани, неправильний зазор у свічках запалювання, порушене регулювання кута випередження й непрацюючий ЕПХХ (економайзер примусового холостого ходу). Засмічений каталізатор вихлопної системи може призвести до дуже значної перевитрати палива, аж до подвоєння «апетиту» — позначається порушення вентиляції камери згоряння.

Слід також пам’ятати: кожна із цих поломок спричиняє не тільки підвищення витрат палива, а й  зниження потужності двигуна, а отже, безпеки в дорозі. Адже свіча, що раптом вийшла з ладу, або форсунка, що відмовилася працювати, під час обгону може коштувати дуже дорого. І остання порада: не зневажайте сучасними енергозбережними технологіями. Наприклад, шинами зі зниженим опором коченню. Як показують дослідження, таке «взуття» зменшує витрату на 5—8%, а коштує приблизно ті ж гроші. Навіть за час поїздки на море «зелені» шини дозволяють заощадити більше сотні гривень.

Із конем не на коні

Автомобіль — чудова допомога в огляді визначних пам’яток під час відпочинку й чудова можливість зупинятися на нічліг там, де подобається. Однак це ще й розбиті небезпечні дороги й чимала сума грошей, витрачена на паливо. Виявляється, можна заощадити — якщо не матеріально, то морально, і при цьому залишитися «на коні». Причому таких можливостей дві.

Перша — доставка вашого авто до місця відпочинку залізничним транспортом. Ідеться про послугу «Укр­залізниці» «Автоемісійний». Вагони-автомобілевози курсують улітку на багатьох напрямках: Ужгород—Київ, Київ—Сімферополь, Дніпропетровськ—Сімферополь та ін. Вартість послуги, наприклад, під час перевезення авто з Києва в Сімферополь становить 63 грн 36 коп. за кожні 100 кг ваги. Тобто для автомобіля «Ланос» (споряджена маса 1093 кг, не плутати з повною — 1595 кг) подорож залізницею коштуватиме 692 грн. Ще 250 грн доведеться заплатити за прийом і навантаження автомобіля, оплативши оформлення документа (12 грн). У результаті сума становитиме трохи більше 950 грн, вона порівнянна з тією, яка витрачається на паливо під час руху «самоходом». Що ж до вартості квитків для попутників, які в пасажирському вагоні теж їдуть не безкоштовно, то вона з лишком компенсується відсутністю зношування самого автомобіля. При цьому виглядатимете ви вранці в Сімферополі не червонооким зомбі, який засинає на ходу, а бадьорою й свіжою людиною, готовою з головою зануритися в майбутній відпочинок.

І, нарешті, кілька попереджень на випадок, якщо ви вирішите скористатися послугою «Автовоз».

— Висота автомобіля не повинна перевищувати 175 см. Інакше ваше авто просто не приймуть.

— Надати авто на навантаження треба не пізніше, ніж за 2 години до відправлення поїзда.

— Цінні речі з машини краще взяти із собою в пасажирський вагон, інакше за кожні 10 кг коштовного вантажу (у разі оголошення цінності) доведеться додатково заплатити мінімум по 13,13 грн.

Другий спосіб опинитися «на коні» — взяти авто напрокат уже в Криму. Щороку кількість фірм, готових надати послуги авто­оренди, збільшується. Однак ціни за автомобіль однакового класу можуть відрізнятися у два-три рази. Тому про прокат за розумною ціною треба подбати заздалегідь, забронювавши послугу за телефоном або через Інтернет, інакше будете змушені їздити на «Фабії» за 60 євро на добу. Що ж до вартості прокату, то вона відрізняється не тільки залежно від зарозумілості й жадібності фірми, а й від класу самого автомобіля. Причому різниця тут дійсно колосальна. Так, жигулівську «класику» (ВАЗ-2101 — ВАЗ-2107) одна із сева­стопольських контор у червні пропонувала від 80 грн на добу, а «Мерседес» S-класу міг обійтися в 500 євро за кожні 24 години тимчасового володіння.

Якщо вам більше до душі варіант оренди, то кілька порад.

Визначте час, коли автомобіль вам дійсно буде необхідний. Оплачувати його оренду в той період, коли ви цілодобово загорятимете й купатиметесь, нерозумно.

З’ясуйте закладну вартість автомобіля, інакше ця (нехай і поворотна) витрата стане для вас несподіванкою.

Уточніть мінімальний стаж водіння, припустимий у цій компанії для одержання авто в оренду.

Заздалегідь поцікавтесь, якими видами страховки забезпечить вас прокатна контора. Якщо немає поліса КАСКО й автоцивілки — не зв’язуйтеся. Також уточніть розмір страхової франшизи — цю суму у випадку ДТП страхова компанія не покриє.

Довідайтесь про можливе обмеження максимального добового пробігу й вартості кілометра понад граничні показання одометра.

Під час передачі автомобіля співробітником прокату зверніть увагу не тільки на кожну подряпину на кузові, а й на всі цяточки-дірочки в салоні. Пам’ятайте, що під час повернення за кожне невраховане в акті прийому-передачі пошкодження доведеться платити за тарифами, придуманими компанією.­ Практика показує: у цих випадках не дуже посперечаєшся — адже закладна сума в менеджера!

Зверніть увагу на комплектність автомобіля, стан «гуми», роботу двигуна тощо. Не посоромтесь проїхатися прилеглими вулицями: ви берете авто для відпочинку, а не для звалювання проблем із несправною машиною на свої плечі.

Простежте, щоб менеджер якомога точніше занотував кількість палива в баку, і постарайтеся здати з такими ж показаннями датчика. Деякі фірми нестачу палива змушують оплачувати за «внутрішніми тарифами» компанії.

Удалих поїздок і доброго відпочинку!

См. також: Літо, відпустка, автомобіль (Частина 1)