Коридор від опту до «пістолета»
Рука ринку нафтопродуктів — у руках влади. Занадто сильний потиск загрожує дефіцитом і непередбачуваністю цін.
Економічні прогнози — у принципі справа невдячна, а на ринку нафтопродуктів особливо. Визначити вартість палива на конкретний час навіть у найближчому майбутньому — із серії «лотерейних успіхів»: на ціноутворення впливає занадто багато різних і малопередбачуваних чинників — від глобальних геополітичних, таких як світові ціни на нафту й рішення країн ОПЕК щодо квот нафтовидобутку, до дій нашого уряду та масштабів спекулятивних біржових операцій.
Узагалі, прогноз у цій галузі важливий не заради кінцевого результату у вигляді певних цифр. Огляд перспективи паливного ринку обов’язково припускає детальний аналіз кожної його складової, отже, можливість коректувати її «тут і тепер», щоб потім не було запізно…
Утім, за словами учасників дебатів з теми «Ринок нафтопродуктів улітку: чи закінчилося цінове ралі?», проведених недавно Інститутом енергетичних досліджень (директор Дмитро Марунич), до осені ймовірність підвищення цін на нафтопродукти вкрай мала, екстраординарних подій із ціноутворенням і ресурсним забезпеченням на ринку не передбачається, стабільна ситуація останніх місяців, швидше за все, збережеться. Більш того, незалежний експерт із питань енергетики Валентин Землянський упевнений, що невдовзі ми почуємо про декілька нових мільярдерів із числа великих нафтотрейдерів, які примножили свій капітал на маржі між закупівлею й продажем нафтопродуктів.
— Наш нафторинок дуже мляво відреагував на зниження світових цін на нафту. А це приблизно 15 доларів за барель на кожному її виді. Але ціни на АЗС чомусь не знижуються, — говорить Землянський. — Хіба що на деяких заправках упали на пару копійок, але відразу знову вирівнялися. Це, до речі, до поширеного цього року міфу про нульову рентабельність та збитковість роботи наших нафтотрейдерів. Покажіть мені хоч один вид бізнесу, що працюватиме собі на збиток!
— Я готовий посприяти всім бажаючим, стурбованим надприбутками операторів ринку, узяти в оренду заправки (скільки захочуть), і нехай вони спробують вижити в нинішніх умовах, — відпарирував президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук. — Можу навіть посперечатися, у який строк вони закладуть свою квартиру та автомобіль… Звичайно, ринок має запас міцності, але це не може тривати довго. Авторитетно заявляю: п’ять місяців поспіль ринок працює на межі збитковості, особливо дрібні мережі. Великі ж, із більшими «протоками», як ми називаємо між собою рівень продажів, — із нульовою рентабельністю.
Зараз немає режиму, що міг би дозволити знижувати ціни, бо в трейдерів ще залишилися запаси, закуплені за старими, більш високими цінами. У міру вироблення цих запасів у торговельних мережах ціноутворення знижуватиметься. Це вже можна спостерігати щодо дизельного палива в багатьох регіонах.
Навіщо багато говорити — візьміть цифри й відразу все зрозумієте, для цього не треба бути великим економістом. Так, Міненергетики змушує мережу ввійти в ціновий коридор по 10 гривень на 95-й бензин. Наразі під егідою міністерства НАК «Нафтогаз України» пропонує на аукціоні такий бензин за оптовою ціною 10,45 гривні за літр. Ідеться про нафтопродукти, вироблені на Лисичанському НПЗ, які уряд називає стабілізаційним фондом. При цьому треба враховувати, що операторові необхідно доставити товар від опту до «пістолета», тобто витратитися на логістику й збут. Як у такому випадку А-95 можна продавати вроздріб по 10 гривень?
До того ж наприкінці місяця добігає кінця пільговий період оподатковування, коли уряд вжив заходів зі стабілізації цін шляхом зниження акцизного збору на нафтопродукти на 50 євро за тонну. На жаль, із 1 серпня це щастя закінчується.
Але ж ми з багатого життєвого досвіду знаємо, що ціноутворення тут великою мірою залежить від дій уряду й державних компаній, а якщо бути більш точним — від рівня їхньої взаємодії з учасниками ринку. І в такій ситуації, як зараз, на ринку може статися все що завгодно.
— Прогнозуєте дефіцит?
— Якщо спеціально його не створювати, то ніякого дефіциту не буде. Бо ринок настільки збалансований щодо ресурсного забезпечення, що будь-який дефіцит відразу покривається відповідними поставками. Добре, що в нас сьогодні вони диверсифіковані — маємо 16 основних джерел. Відзначу, ми вже забули всі ці труднощі з посівною, цю вічну битву за врожай. Багато в чому завдяки тому, що з 2006 року на ринку був діалог уряду та бізнесу.
У той же час подивіться на Росію. Здавалося б, видобувна, переробна країна, де нафторесурсу — скільки завгодно. Але як тільки на урядовому рівні було введено економічно необґрунтовані обмеження верхньої межі ціни — ринок відразу відреагував дефіцитом. Те саме може статися й у нас. Утім, не дозволимо…
— Хіба влада має право застосовувати жорсткі заходи до тих, хто не бажає добровільно-примусово заходити в ціновий коридор?
— Як правило, з його оголошенням відразу озвучується і інформація про те, що до тих, хто «не почув» цифри, застосовуватимуться заходи впливу, аж до притягнення правоохоронними органами. Таке от неявне регулювання ринку.
Але навіть у нашій країні кримінальні справи порушуються за недотримання законодавства. Отож, відповідно до законів, у нас немає ніякого державного регулювання, ніяких рекомендаційних і обмежувальних цін, за винятком переліку товарів і послуг, що контролює ціни монополістів.
Ціну встановлює ринок. Але в 2006 році і влада, і нафтотрейдери, як кажуть, зіграли з відкритими картами, підписавши меморандум, який, крім іншого, на підставі аналізу фінансових документів кожної (наголошую!) АЗС усереднив витрати й вивів формулу ціноутворення. З однією лише метою — щоб було зрозуміло, «хто є хто» на ринку. Якщо ціна в конкретного оператора відрізняється від індикативної ціни більш ніж на 5% (вгору або вниз), це означає, що тут присутній або шалений ціновий демпінг, що є порушенням антимонопольного законодавства, або спекулятивна складова.
Наголошую: ціновий коридор нікого ні до чого не зобов’язує, це певний індикатив, на який можна подивитися, порівняти й зрозуміти, працюють на цій заправці спекулянти чи нормальні бізнесмени, змушені покривати свої видатки.
Треба чітко розуміти, що оператори роздробу — це не просто посередники між оптом і споживачем. Вони створили величезну мережу роздрібних продажів із великою кількістю робочих місць у тому числі. І зазнають витрат. Зрозуміло, що в жодній компанії, навіть великій, власних коштів для закупівлі ресурсів у торговельну мережу вже не вистачає. Вони залучають кредитні кошти, що, у свою чергу, впливає на ціну бензину на АЗС.
— То все-таки, Леоніде Васильовичу, що ви прогнозуєте щодо цін на бензин?
— Вони залежатимуть від зовнішнього, внутрішнього ринку (зверніть увагу на те, що 80% нафтосировини надходить до нас за імпортом), від рішень влади — хіба що не від погоди. Хочу сказати, що під час ціноутворення ми враховуємо ще й купівельну спроможність населення конкретного регіону.
Так, у нас сьогодні розкид цін. Середня вартість А-95 — 10,33 гривні. Але це не те саме, що середня температура в лікарні, з урахуванням моргу й шокового відділення. Мається на увазі, що ціноутворення різне в компанії, що має мережу АЗС у містах-мільйонниках, в економічно розвинених галузях, і в компанії, що працює в сільських депресивних районах.
А що сьогодні дійсно дуже важливо для споживача, то це якість палива, яка найчастіше не відповідає його ціні. Підвищилася спокуса продавати «бодягу».
— Але саме тут і є де «розгулятися» правоохоронним і наглядовим органам. У чому проблема?
— На жаль, у Держспоживстандарту зараз не кращі часи. А за чинним законодавством він єдиний у країні має право проводити перевірки й застосовувати штрафні санкції, що, власне, є суто символічним покаранням і на несумлінних учасників ринку майже не діє.
Скільки разів наша асоціація виходила із пропозицією у Верховну Раду посилити покарання за продаж неякісного палива під виглядом якісного. Адже це прямий обман покупця, що карається за конкретною статтею Кримінального кодексу. Але в нас чомусь у таких випадках обмежуються просто штрафами. Конфіскувати неякісну продукцію теж ніхто не має права.
А найдивніше, що за законом ця держструктура має за 10 днів повідомити несумлінного продавця про майбутню перевірку. За цей час він десять разів устигне продати «бодягу», купити нормальний бензин і вийти зустрічати перевіряючих «у білому костюмі»…
— Можете назвати співвідношення на ринку якісного бензину до сурогату?
— Підрахувати це можна, але… Одна споріднена асоціація виявила ініціативу й почала в регіоні перевірку якості. Із переляку, схоже, опублікувала результати своїх пригод на ринку й… одержала пачку судових позовів.
Можу лише сказати, як не натрапити на «бодягу». Стовідсоткової гарантії тут немає — таку давав, як відомо, лише радянський страховий поліс. Але якщо перед вами АЗС нормального ринкового бренду (не робитимемо їм рекламу), то у вас мінімальні шанси натрапити на несумлінного начальника заправки, який саме вирішив заробити собі на відпустку в Сочі…
