Рецепти «Ілліча»
Маріупольський металургійний гігант спішно модернізує виробництво, що вже дозволило комбінату утриматися на плаву.
В умовах фінансово-економічної кризи кожне промислове підприємство шукає свої способи виживання. Це стосується й Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (Донецька область). Його рецепт — масштабна реконструкція…
За радянських часів ММК був одним із найпотужніших металургійних гігантів Союзу. І як усі підприємства галузі, стабільність якої ґрунтувалася на величезних запасах сировини й палива для її переробки, а також на мізерно малих витратах на енергоносії та транспортні послуги, комбінат не приділяв особливої уваги модернізації обладнання заради економії. Справді: навіщо думати, наприклад, про зменшення частки природного газу у виробничому процесі, якщо його багато, він майже безвартий для металургів, кон’юнктура світового ринку більш ніж сприятлива, а картина такої стабільності виглядає дійсно непорушною?
Новий інвестор — нова якість?
Не зупинятимемось на помилках плановиків і мінливостях долі — Радянського Союзу з його гарантованими поставками сировини й палива давно вже нема, колись свій і дешевий газ тепер чужий, а тому дорогий. Традиційні зв’язки й ринки безжально перерізали нові держкордони, а всесвітня криза, як виявляється, — «прерогатива» не тільки Заходу.
Глобальна рецесія відчутно позначилась на меткомбінаті ім. Ілліча. Зазнавши різкого падіння рентабельності виробництва через обвал цін на металопродукцію, ММК у 2009 році в порівнянні з попереднім скоротив випуск готового прокату на 28%, виплавку сталі — на 23,4%, а чавуну — на 19,7%. І хоча іллічівці вже в 2010-му наростили обсяг виробництва вдвічі — до 26,2 млрд грн, рік комбінат завершив зі збитком 150 млн.
Наприкінці 2010 року в долі ММК відбувся знаменний поворот: він став інтегрованою частиною потужної групи «Метінвест». Цей крок мав дати підприємству друге дихання. 15 квітня загальні збори акціонерів ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» визначили необхідний обсяг фінансування для реалізації інвестпрограм ММК цього року — понад 1,2 млрд грн. Відповідно до рішення акціонерів, основними напрямками інвестицій стануть створення установки із приготування й вдування пиловугільного палива (ПВП); фінансування капітальних ремонтів із модернізацією декількох найважливіших об’єктів комбінату; будівництво нової турбоповітродувної машини ТВД-3; реконструкція міксерного відділення й ділянки брикетування вапна.
Розстаючись із газом
Не випадково на першому місці серед пріоритетів програми інвестицій на комбінаті — установка ПВП. Це ключове обладнання у зменшенні залежності підприємства від нині дорогого російського газу. Для виплавки тільки однієї тонни чавуну необхідно до 80 кубів газу, а доменний цех комбінату ім. Ілліча, коли на повну потужність працюють всі його печі, лише за одну годину споживає до 60 тис. м3 палива.
У цих умовах маріупольські металурги згадали про ідею ще радянських фахівців, які в 1960 році розробили нову на той час (і дуже вигідну для багатого на вугілля Донбасу) технологію спалювання в домнах пиловугільного палива замість «чистого» природного газу. Відзначимо, що світова металургія досить успішно використовує радянську розробку: пиловугільне дуття широко впроваджене доменниками Бразилії, США та країн Євросоюзу. Усі свої печі на «вугільну» технологію перевів і Китай. І от — іронія долі! — саме за допомогою інженерів із Піднебесної й за участю китайської компанії «Мін Металс» іллічівці освоюють сьогодні нашу ж рідну технологію.
Цієї весни комбінат, завдяки вже названим інвестиціям, відновив заходи щодо добудування установки із вдування пиловугільного палива. Як повідомив керівник робочого проекту будівництва ПВП у доменному цеху комбінату Володимир Залата, до часу припинення реалізації проекту в 2008 році вже було освоєно приблизно 412 млн грн. Однак фінансові проблеми, спричинені кризою, перешкодили будівництву. Після того як комбінат увійшов до структури «Метінвесту», про цю установку знову заговорили.
На завершення проекту передбачається витратити ще близько $100 млн. Упровадження технології приготування й вдування пиловугільного палива в доменні печі, за експертними розрахунками, дозволить скоротити споживання природного газу в доменному переділі на 80%, а також знизити витрату коксу під час виплавки чавуну на 20—25%.
Гроші з повітря
Застарілі «повітродувки» (так металурги називають турбоповітроводні машини) є серйозною проблемою для ММК ім. Ілліча. Наразі всі доменні печі комбінату забезпечують вісім таких машин. Але потреби модернізації виробництва й збільшення його ефективності змусили маріупольців ще в 2006 році почати монтаж дев’ятого пристрою. Однак знову перешкодила криза. І, схоже, тільки прихід на підприємство нового інвестора дозволив відновити роботи.
А потреба в новій машині дійсно гостра. Діючі агрегати не можуть забезпечити необхідних стандартів дуття в працюючі домни. Найкритичніша ситуація на доменній печі №3: ТВД-6 подає в піч 3346 м3 повітря за необхідних 4050. Звідси й зниження продуктивності ДП-3, і надто велика витрата пари під час виробництва дуття, і перевитрата коксу.
За словами заступника гендиректора ММК Сергія Дорофєєва, «введення в експлуатацію нової машини ТВД-3, яка має високий ККД і відповідає вимогам енергозбереження, дозволить іллічівцям цілком забезпечити піч №3 дуттям стандартних параметрів, а також замінить одну із двох турбоповітроводних машин, які працюють на комбінаті вже більше півстоліття».
Станеться це, відповідно до плану, навесні наступного року. На комбінаті сподіваються, що плану не завадять «зовнішні» обставини. У всякому разі, за твердженням С. Дорофєєва, із 250 тонн обладнання турбокомпресорного агрегату на будмайданчику вже змонтовано близько 150 тонн.
Недавно на прес-конференції генеральний директор ПАТ «ММК ім. Ілліча» Володимир Бойко відповів на ключові питання, пов’язані з різними аспектами діяльності 40-тисячного трудового колективу. Особливу увагу він приділив темі модернізації виробництва:
— На наш комбінат чекає велика реконструкція. Наше завдання — вийти на виробництво 9 мільйонів тонн сталі на рік, а для цього необхідна модернізація, упровадження сучасних технологій…
До речі, план, розроблений комбінатом на 2011 рік, передбачає зростання виробництва агломерату на 10%, чавуну — на 5,7%, сталі — на 5,2%, гарячого прокату — на 27,9%, готового прокату — на 29,3%, а відвантаження продукції зросте на 7%.
— Якщо така тенденція збережеться цього року, — продовжив тему Володимир Семенович, — то всі ці показники будуть вище від запланованих. Звичайно, від цього виграє не тільки колектив Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
