Кібернетична молодь

Перша міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Теоретичні й прикладні аспекти кібернетики» наприкінці минулого місяця привернула пильну увагу українського бізнесу.

Уважається, що програмування — доля ентузіастів-одинаків. Насправді ж самотужки випустити на ринок IT-ідею, зберігши її актуальність, майже неможливо. Потрібні не тільки помічники, а й грамотні опоненти, здатні критично й неупереджено оцінити проект, щоб він був конкурентоспроможний на динамічному ринку інформаційних технологій.

Тематика київського кібернетичного форуму незвичайна: вона охоплює не тільки традиційно популярний серед студентів аспект інформаційних технологій — прикладне програмування, а й фундаментальні напрямки математики й системний аналіз. Загалом задіяно понад 40 підрозділів сучасної кібернетики: програмування та аналіз складності алгоритмів, верифікація програмного забезпечення, дискретна математика, захист інформації, комп’ютерна лінгвістика, розподілені (хмарні) і паралельні обчислення, математична фізика, аналіз даних, розпізнавання образів.

Представники організатора конференції, Наукового товариства студентів і аспірантів факультету кібернетики КНУ ім. Т. Шевченка, відзначають, що в історії інформаційних технологій досить прикладів, коли у ВНЗ народжувалися всесвітньо відомі IT-проекти. Наприклад, перші версії операційної системи FreeBSD (Unix-подібна до ОС, що добре зарекомендувала себе у побудові інтернет-серверів) у 1978 році створили аспіранти університету Берклі Білл Джой і Чак Хейлі. Над попередником Google — пошуковою системою BackRub — Ларрі Пейдж і Сергій Брін працювали як над навчальним проектом у Стенфордському університеті. А інтерпретатор скриптової мови PHP 3.0, яка багато в чому визначила вигляд Інтернету, у 1997 році був написаний двома ізраїльськими студентами Енді Гутмансом і Зєєвом Сураскі.

У конференції взяли участь 92 фахівці з 13 країн світу — України, Росії, Білорусі, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, Угорщини, Словаччини, Румунії, Молдови, Туреччини, Великої Британії. Учасників делегували 34 університети й 4 науково-дослідних інститути. Загалом було представлено 84 роботи. У рамках конференції відбулися також три відкриті лекції: «Функціональне програмування на F#» і «Паралельне програмування в .NET» від Microsoft і «Розпізнавання осіб для розширеної реальності й управління медіа» від компанії Viewdle.

Про підвищену увагу до конференції молодих фахівців свідчить склад партнерів заходу. До їхнього числа ввійшла корпорація Microsoft, що неодноразово заявляла про інтерес до розвитку перспективних IT-проектів в Україні, компанія EPAM Systems, найбільший розробник ПЗ на території країн СНД і Східної Європи, і успішний український стартап — Viewdle. Співорганізаторами були Інститут кібернетики ім. В.Глушкова та Інститут програмних систем НАН України, інформаційну підтримку забезпечила «Українська технічна газета».

Олександр БІЛІЛОВЕЦЬ

У «Київському політехнічному інституті» опановував спеціальність, яка знаходиться на стику кібернетики і математики з вкрапленнями економіки, що оформилося у вивчення функціонування фінансових інтернет-сервісів.

Ярий прихильник технічного прогресу, глобалізації та «інтернетизації». Бо вважає, що Інтернет — це така штука, «зарегулювати» яку традиційними прийомами із оффлайнового життя доволі складно: Глобальна Мережа змінюється значно швидше, ніж ставляться підписи під указами і навіть замикаються деякі хімічні реакції в мізках. Вірить, що майбутнє за друкованими ЗМІ, але друкуватися вони будуть на електронному папері.

Нерегулярний автор матеріалів про інформаційні технології, фінанси та цікаві вітчизняні технології.

You may also like...