Політ пінгвіна

«Найальтернативніша» операційна система святкує свій двадцятилітній ювілей.

Жодна ОС у світі не викликала таких запеклих суперечок серед користувачів комп’ютерів, як Linux. Створена в 1991 році фінським студентом Лінусом Торвальдсом, вона неймовірно швидко завоювала популярність, ставши для багатьох синонімом стабільності й високої продуктивності комп’ютерів.

То в чому ж причина успіху?

Linux — безкоштовна опе­­ра­­ційна система. Саме це й відрізняє її від основних­ конкурентів. Річ у тім, що Linux випускається під спеціальною ліцензією GNU GPL (General Public License), яка визначає умови використання й поширення програми. Ліцензію написав Річард Столлман 1989 року спеціально для проекту зі створення «вільного» програмного забезпечення. GPL не тільки дозволяє вільно й абсолютно безкоштовно користуватися ПЗ, випущеним під цією ліцензією, а й копіювати, змінювати й поширювати такі продукти. Увесь програмний код неодмінно має бути відкритий і доступний для вивчення й зміни ким завгодно. Причому «властивості» ліцензії успадковуються: якщо програміст у своїй роботі використовує частини коду, ліцензовані під GPL, то кінцева програма також обов’язково має бути ліцензована аналогічним чином. Такий підхід у короткий термін привів до появи цілої спільноти користувачів і програмістів, які проводили перевірки програмного коду на наявність помилок і розробляли нове програмне забезпечення, сумісне з Linux.

Розроблення цієї операційної системи (розпочате Торвальдсом у 1989 році, воно ведеться досі) можна порівняти з написанням Вікіпедії: не існує єдиної організації й штату співробітників, які займаються розвитком Linux. У розробці може взяти участь хто завгодно (якщо, звичайно, для цього є достатні знання). Зроб­лені зміни будуть розглянуті спільнотою і після перевірки стануть частиною дистрибутиву.

Робота над Linux — справа абсолютно некомерційна, тобто вона не дає ніякого прямого прибутку тим, хто нею займається. Проте над Linux працюють не тільки ентузіасти-одинаки. Компанія Linux Foundation провела дослідження­, щоб з’ясувати,­­ хто із членів спільноти вносить найбільше поправок у вихідний код ядра Linux. Виявилося, що понад 34% змін сумарно зробили такі серйозні фірми, як Red Hat, IBM, Novell та Intel. Звичайно, зовсім не в усіх компаній є потреба вносити зміни в ядро, і багато з них обмежуються тільки тим, що переробляють частини­ системи, необхідні­ для того або іншого­ конкретного проекту.­­ Та оскільки будь-які зміни обов’язково мають бути доступні всім, такий підхід забезпечує постійний­ розвиток і поліпшення сис­теми: додається підтримка нового обладнання, розв’я­­зуються проблеми, пов’я­зані з безпекою та стабільністю ­роботи.

Утім, не лише безкоштовність і вільна ліцензія зробили Linux таким популярним. Наразі, відповідно до досліджень, проведених компаніями W3Techs, Netcraft і Security Space, від 40 до 70% серверів у світі працюють під управлінням Linux.

Одна з ключових переваг використання Linux — безпека та надійність. Сьогодні для нього майже нема вірусів (майже, але не зовсім), а ті, що є, були написані ентузіастами з освітньою метою; навіть щоб просто їх запустити, потрібні певні зусилля й знання. Крім того, завдяки доступності коду, «діри» у програмному забезпеченні (якими могли б скористатися хакери) закриваються набагато швидше, ніж на пропрієтарних (платних і/або закритих) операційних системах, адже аналіз програми може робити хто завгодно, а не тільки відділ програмної безпеки компанії-розробника.

А от серед звичайних користувачів ця ОС не така популярна. Відповідно до згаданого дослідження,­ Linux установлений лише на 1—2% домашніх і офісних комп’ютерів. Інша ситуація щодо нетбуків­ і мобільних пристроїв, від чверті до половини яких працює під управлінням Linux (дані відрізняються залежно від країни). Останнім часом ситуація повільно, але змінюється. Усе більше й більше виробників комп’ютерів, нетбуків і комунікаторів використовують на своїх пристроях Linux. Це дозволяє розробникам гаджетів скоротити витрати на випуск, позбувшись необхідності виплачувати ліцензійні відрахування власникові прав на ОС, а користувачам — одержати надійніший, функціональніший і безпечніший продукт, до того ж ще й дешевший.

За Linux закріпився було ярлик «ОС для хакерів і програмістів». Звичайні­ ко­ристувачі, мало зацікавлені в розробці програмного­­­­ забезпечення, обвинувачу­­вали цю операційну систе­му в надмірній технічній складності, незручності й високих вимогах до рівня технічних знань і навичок. Безперечно, вони мали рацію. Оскільки Linux вийшов із глибин спільноти програмістів, студентів-комп’ютерників і вчених, основний акцент у ньому було зроблено не на застосування зручних графічних оболонок і створення оригінального візуального оформлення, а на надійність, продуктивність та спартанську простоту інтерфейсу. Саме тому у свідомості рядового користувача сформувався образ Linux як операційної системи «із чорним екраном і білими буквами, без гарних і зрозумілих віконець і кнопок». Однак відтоді багато що змінилося, і Linux почав поставлятися кінцевим користувачам у вигляді дистрибутивів.

Дистрибутив Linux — готовий комплект програмного забезпечення, який містить, крім власне ядра операційної системи й системних бібліотек, різне прикладне ПЗ й графічне оформлення, обране виробником дистрибутива. І хоча багато дистрибутивів відрізняються один від одного (іноді кардинально), усі вони — близькі родичі, і в більшості випадків користувач, знайомий з одним із них, досить легко зможе освоїти й будь-який інший.

Оскільки ліцензія не встановлює ніяких обмежень на зміну й поширення Linux, зараз існує понад 4000 дистрибутивів. Частина з них створена спеціально під розв’язання певних завдань, інші — просто копії, які можуть відрізнятися лише особливостями графічного оформлення й деякими встановленими програмами. Безперечно, і сам користувач може так змінити й настроїти будь-який дистрибутив, що цим фактично перетворить його на новий.

Linux давно вже не є «своїм для своїх» і відкритий для широкого кола користувачів. Усе більше й більше державних і освітніх установ починають програми з переходу на Linux, оскільки це дозволяє заощаджувати значні кошти на ліцензійних відрахуваннях. Зрозуміло, не все йде добре. Linux, який прийшов зі світу операційних систем, що радикально відрізняються від Windows, ґрунтується на інших принципах та іншій логіці й періодично змушує користувачів ставати перед несподіваними проблемами. Багато компаній пробують створити дистрибутив, який дозволив би цілком сховати внутрішні процеси, які відбуваються в ОС, і дати користувачеві можливість зосереди­тися на виконанні своїх завдань. Від того, наскільки успішно розв’яжуть цю проблему, залежить успіх Linux як платформи для домашнього й офісного користувача.

Найпопулярніші дистрибутиви Linux

Ubuntu – дистрибутив,­ розроблений і підтримуваний компанією Cano­nical. Мабуть, найпоширеніший дистрибутив Linux, особливо на настільних і офісних комп’ютерах. Спільнота користувачів Ubuntu досить велика, що полегшує одержання допомоги в розв’язанні проблем. Компанія Canonical робить дуже багато для поширення цього дистрибутива й підтримки користувачів. Крім того, дистрибутив Ubuntu визнаний одним із найпростіших для освоєння колишніми користувачами операційних систем родини Windows.

Debian — один із найперших, «батьківський», дистрибутив для багатьох інших, зокрема для Ubuntu. Основна особливість — більш консервативна модель розвитку. Debian підтримується виключно­ спільнотою волонтерів, а всі зміни, зроблені в ньому, попередньо обговорюються. Це дозволяє виключити «різкі повороти» у проекті. Дистрибутив менш популярний, ніж Ubuntu (як офісна ОС), але широко використовується як серверна операційна система.

Red Hat Enterprise Linux і Fedora – дві частини єдиного (у минулому) проекту за назвою Red Hat. Один із найперших дистрибутивів, він був розділений в 2003 році на 2 галузі: комерційну (технічна підтримка клієнтів здійснюється компанією на комерційній основі) і некомерційну (підтримка­­ виключно вільною спільнотою). Розроблений і підтримується компанією Red Hat. Red Hat Enterprise Linux найпопулярніший як серверне бізнес-рішен­ня.

openSUSE – дистрибутив, розроблюваний компанією Novell. Спрямований на підтримку якнайбільшої кількості обладнання й графічних інтерфейсів. Один із найпопулярніших у Європі. Компанія Novell рекламує свій дистрибутив як єдиний сертифікований Microsoft для роботи з ОС Windows. Крім того, openSUSE містить у собі частини пропрієтарного­ коду.

Крім перерахованих, існує безліч інших дистрибутивів (хронологія випуску дистрибутивів Linux), як базуються на перерахованих, так і створених з нуля і часто призначених для виконання обмеженої кількості завдань.