Математика в економіці
У Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» пройшла IV міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Моделювання й прогнозування економічних процесів».
Аналітики, які створюють математичні й комп’ютерні моделі економічних систем, представляли свої проекти оцінки фінансового ризику, ухвалення управлінських рішень в умовах економічної невизначеності та застосування інформаційних технологій в економіці.
Єдиний на сьогоднішній день в Україні такий захід, організований кафедрою математичного моделювання економічних систем ММЕС і департаментом навчально-виховної роботи НТУУ «КПІ», зібрав у цілому більше ста майбутніх фахівців з економічної кібернетики — галузі науки, що виникла на суміжжі математики, кібернетики та економіки. На відкритті завідувач кафедри ММЕС Володимир Капустян відзначив, що така конференція — чудовий дискусійний майданчик для молодих учених, які повинні не тільки пропонувати нові методи, а й представляти їх колегам і опонентам у форматі відкритого обговорення.
Також організатори відзначають: щороку зацікавленість у таких заходах зростає як в Україні, так і в ближньому зарубіжжі. Пострадянські країни поступово усвідомлюють те, що економічна наука в чистому вигляді не справляється із сучасними викликами. Сьогодні економіст має не тільки знатися на економічних категоріях, а й бути на «ти» з комп’ютерними технологіями, уміти працювати зі спеціалізованим програмним забезпеченням. Моделювання з його допомогою діяльності підприємств або фінансових установ дозволить оцінювати можливості розвитку організації, ураховувати вплив зовнішніх чинників, знаходити способи мінімізації або нівелювання ризиків.
З огляду на посткризове становище економіки й наслідки фінансово-економічної кризи, найбільший інтерес учасників наукового форуму викликали теми, присвячені принципам функціонування банків, прогнозуванню валютних курсів та інфляційних процесів (у тому числі з використанням нейромереж — матмоделей, що ґрунтуються на принципі функціонування біологічних нейронних мереж), оцінці оптимального розподілу ресурсів. Так чи інакше майже всі обговорювані теми актуальні для українських реалій. Тому немає сумнівів, що представлені рішення згодом будуть упроваджені в реальному секторі економіки.
Чудовий вітчизняний приклад застосування на практиці економіко-математичного моделювання — економічна модель для прогнозування економічних криз, розроблена співробітниками київського науково-технічного центру «Психея» і Національного університету «Києво-Могилянська академія». Вона ґрунтується на новій ресурсній моделі економічних циклів — регулярних коливань рівня ділової активності від економічного буму до спаду. За словами авторів, за час тестування на прикладі даних з економіки США (за останні 40 років) та Іспанії (за останні 18 років) модель не дала жодного помилкового сигналу й не пропустила жодної економічної кризи. Більш того, початок останньої рецесії в США й головні удари світової фінансової кризи були точно передвіщені за кілька місяців до того, як вони вибухнули.
До того ж за допомогою комп’ютерної реалізації моделі вперше вдалося пояснити статистичний зв’язок між цінами на нафту на товарних біржах і темпами загального економічного зростання, а також зі значною точністю спрогнозувати світові ціни на паливо. Запропонована українськими фахівцями модель, утім, ще не встигла потрапити в поле зору західних економістів.
