Присадки навприсядки
Стендові випробування довели: паливні анамегатори не забезпечують істотної економії палива в тепловозах. А тим часом залізничники закуповували начебто економічні присадки аж дванадцять років…
У центрі уваги транспортників і промисловців опинилося київське науково-виробниче підприємство «Адіоз», яке пропонує всілякі паливні присадки, одна з яких — «Адізоль-Т6» — тривалий час, із 1996 по 2008 рік, поставлялася на залізниці України. У пресі з’явилася заява начальника головного управління локомотивного господарства «Укрзалізниці» Юрія Білоуса про те, що зараз ведуться стендові порівняльні випробування модифікаторів палива на Харківському заводі імені Малишева з метою підтвердження їхньої ефективності.
У межах похибки
Однак, як з’ясувалося, ці тести закінчилися ще навесні. Тоді стендовий дизельний двигун показав: застосування присадок, запропонованих постачальниками — учасниками випробувань, знижує витрату палива лише на 1—1,8%, що в межах похибки вимірювальних приладів. Найкращий результат —1,8% — продемонструвала-таки «Адізоль-Т6». Проте підсумки досліджень стали формальною підставою для відмови вітчизняного транспортного монополіста від послуг фірми «Адіоз». На цьому тему застосування паливних присадок на тепловозах було закрито. Але залишилося сакраментальне запитання: на що ж тоді «Укрзалізниця» витрачала мільйони гривень протягом стількох років?
Це питання, відповідь на яке шукала прокуратура, і стало приводом для проведення вищезгаданих випробувань. Зараз у правоохоронних органів немає претензій до «Укрзалізниці». Зате ця історія дозволила дійти декількох принципових висновків. По-перше, за пропозицією про яку-небудь модернізацію, особливо коли йдеться про державні замовлення, іноді немає нічого, крім приватного комерційного інтересу. По-друге, тільки стендові незалежні випробування за заздалегідь затвердженою методикою можуть підтвердити виробничу раціональність тієї або іншої нової технології.
«Адізоль» почали застосовувати на залізницях після проведеної в 90-х роках дослідної експлуатації в умовах декількох депо. Тоді було зафіксоване скорочення витрати палива на тепловозах, заправлених пальним, модифікованим за допомогою цього анамегатора. У результаті з початку 1999 року вся Південна залізниця перейшла на роботу тільки з модифікованим паливом. А з 2000-го за рішенням «Укрзалізниці» застосування анамегатора поширили на всі магістралі України.
Плата за повітря?
Як стверджує фірма-виробник «Адіоз», присадка збільшує ККД горіння палива за рахунок більш повного прогоряння вуглеводнів. Крім того, «Адізолі» приписуються ще декілька корисних властивостей, зокрема зниження токсичності вихлопних газів, зменшення сил тертя у вузлах дизельного двигуна й відповідно збільшення терміну служби його деталей. Хоча для залізниць принципова тільки здатність анамегатора скоротити витрату дизельного палива. Тому й було запропоновано потенційним постачальникам перевірити свою продукцію на стенді саме на відповідність цій вимозі. Причому власним коштом. Виклик прийняли тільки чотири фірми, у тому числі «Адіоз», а також одна компанія зі США.
Як розповіли в дорожньому науково-дослідному центрі «Укрзалізниці», який, власне, і замовляв випробування, їхня методика передбачала таке. У стендовий двигун заливали звичайне паливо, він працював за заданими параметрами. При цьому сертифікованими приладами заміряли кількість витраченого пального. Потім у дизель заливали паливо із присадкою, приводили його в дію за тих же параметрів і на той же проміжок часу. Далі фіксувалася витрата й порівнювалися відповідні показники, отримані в першому й другому випадку. Таким чином, виключався вплив на результати різних чинників, які неможливо врахувати під час дослідної експлуатації. Наприклад, тепловози можуть працювати в різних режимах і з різним навантаженням. Тому не можна встановити, що саме в остаточному підсумку визначило виявлену економію палива.
У програму тестів входив і хімічний аналіз пального, змішаного з анамегатором. Отримана суміш повинна відповідати встановленим ГОСТам. Присадки, надані для досліджень, не призводили до змін хімічного складу, які виходили за рамки цих ГОСТів. Однак хімічний склад самих домішок не перевірявся. До того ж постачальники, посилаючись на комерційну таємницю, не розкривали ні технологію виробництва своїх присадок, ні інформацію про те, виробляють вони анамегатори чи лише реалізують. Проте вони надавали різні сертифікати, які підтверджують безпеку застосування анамегаторів, але не їхню ефективність.
Треба відзначити, що результати цих тестів не свідчать про те, що анамегатори взагалі не потрібні. Оскільки перевірялася тільки їхня здатність скорочувати витрату палива. Але вони також можуть знижувати токсичність вихлопу. Це особливо важливо в країнах Західної Європи та США, де діють жорсткі екологічні норми. Не виключено, що «Адізоль- Т6», крім усього, сприяє захисту тертьових деталей дизельного двигуна від зношування. Це дійсно може сприяти економії палива, але в довгостроковій перспективі…
НВП «Адіоз» хоч і погодилося з результатами випробувань, але вважає, що його присадки дають економічний ефект. Як розповів заступник генерального директора підприємства Володимир Анофрейчук, поставки присадок на залізниці припинилися через політичні чинники: «Комусь невигідно в нашій країні заощаджувати дизельне паливо. Чому? Це високі матерії, в які краще не втручатися». Але рішення про відмову від присадки «Адізоль-Т6» уже ухвалено й навряд чи буде переглянуто, якщо не з’являться «політичні чинники», які свого часу вже переконали «Укрзалізницю» в економічній ефективності модифікаторів палива.
