Без вагонів немає труби

«Стоп-кран» експорту метпродукції зірвав дефіцит рухомого складу.

Цієї осені для українських трубників проблемою номер один  була гостра нестача залізничних вагонів для експортних поставок.

— На вимогу «Укрзалізниці» під час відвантаження на експорт тепер мають використовуватися тільки вагони країни призначення, — говорить директор об’єднання «Укртрубопром» Леонід Ксаверчук. — Зараз близько 80% продукції українського ГМК, у тому числі труб, іде за кордон. Забезпечити весь цей обсяг вагонами країн-замовників немає ніякої можливості.

Трубники обурюються: ще півроку тому представники залізниці скаржилися на недостатнє використання вітчизняного рухомого складу підприємствами гірничо-металургійного комплексу. Тепер же, коли почалося незначне зростання обсягів виробництва, «Укрзалізниця» заявляє, що вагонів не вистачає.

Залізничники, у свою чергу, пояснюють  це відсутністю необхідних коштів на відновлення парку вагонів і неповороткістю самих трубників і металургів.

Директор департаменту­ розвитку секторів економі­ки­­­­ Міністерства економіки­ України Олег Пендзін на­га­­­­­­дує, що за умовами анти­кри­­­зового меморандуму­ залізничні тарифи на вантажоперевезення для ГМК замо­рожені протягом майже двох років. Та й нинішній тариф не має інвестиційної складової.

— Як за таких умов «Укр­залізниця» повинна заку­повувати вагони? — говорить О. Пендзін. — Грошей транспортникам вистачає тільки на капремонти вантажного парку.

Заступник начальника­ служ­би­ перевезення При­дніп­ро­­в­ської залізниці Віталій­ ­Корнілов уважає, що дефіцит рухомого складу — це провина самих підприємств ГМК. Адже ще три місяці тому «Укрзалізниця» попереджала, що з 1 жовтня весь вантажний парк російських залізниць буде повністю передано у власність двох державних компаній РФ, з якими українські підприємства мали завчасно укласти договори про надання вагонів для експортних поставок. Але грім вдарив, як завжди, зненацька.

— Майже ніхто такі договори не уклав, — констатує В.Корнілов. — Усі вирішили працювати по-дідівському. Мовляв, куди вони подінуться, однаково вагони дадуть.

Але попередні домовленості вже не діють, а нових немає. У результаті з початку жовтня щодня тисяча російських вагонів після розвантаження на українській території повертається назад порожніми. У свою чергу «Укрзалізниця», щоб не допустити повного «вимивання» вантажного парку, була змушена обмежити використання вітчизняних вагонів для експортних поставок.

— Оборот українського піввагона Російською Федерацією в середньому становить більше 10 діб, — пояснив причини такого рішення В. Корнілов. — Якщо не вводити обмеження й надавати вагони всім експортерам, ми за тиждень можемо відправити туди весь парк і залишитися ні з чим.

У той же час, як відзначає В.Корнілов, «Укрзалізниця» не відмовляється надавати вагони для відвантаження на експорт на близькі відстані в Росію й Білорусь.

Вихід із цієї ситуації українські залізничники бачать у якнайшвидшому укладанні договорів із російськими операторами залізничних перевезень. Не можна також не враховувати традиційні причини, які незмінно призводять до дефіциту вагонів: наднормативні простої на під’їзних коліях меткомбінатів і трубних заводів і погіршення якості рухомого складу з вини експлуатуючої сторони. Цього року на підприємствах однієї лише Дніпропетровської області було ушкоджено 800 піввагонів, «приписаних» до Придніпровської залізниці. Багато негативних прикладів і з наднормативних простоїв. Зокрема, у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за норми 68 годин 650 вагонів стоять більше 72 годин, а 350 вагонів — від 12 діб до 2 місяців.

У цілому Придніпровська залізниця нарахувала гірничо-металургійному комплексу за 13 днів жовтня 5 млн грн за наднормативне використання вагонів. Такі ж гроші можна було заробити лише за 6 годин повноцінних вантажних перевезень, якби підприємства вчасно повертали рухомий склад.

You may also like...