Cтарт «всуху»

У травні 2011 року «Дніпроважмаш» почне випробування обладнання, призначеного для пускового комплексу космодрому «Алкантара» в Бразилії.

Спільний українсько-бра­зильський проект із запуску космічних ракет «Циклон-4» виведе партнерів на новий виток економічного розвитку й загальносвітового визнання. Для Бразилії будівництво космодрому означає входження до п’ятірки держав, які мають необхідну інфраструктуру­ для запусків  зі своєї території космічних апаратів. Для України участь у проекті — можливість підтвердити реноме космічної держави й зробити значний крок уперед у розвитку технологій XXI століття.

Довгоочікуване навантаження

Бразилії якоюсь мірою легше впоратися зі своєю­ час­тиною будівництва космодрому, бо весь комплекс від самого почат­ку «при­в’я­заний» до­ діючого­ аеро­порту. Значна частина­ об’єктів тут уже є: центр управління польотами, метео­рологічна станція, комунікації, телеметрична­ й радарна системи, дороги,­ готелі. Україна виконує всі роботи з нуля. Зокрема, ми відповідаємо не тільки за виго­товлення й поставку на кос­модром ракети-носія «Циклон-4»,­ а й за обладнання пускового комплексу. 

Щоб виключити проблеми під час складання або роботи  комплексу, учасники проекту вирішили провести тестові «старти» на території країни-виробника. Для цього в Дніпропетровську, на провідному підприємстві науково-виробничої групи «Дніпротехсервіс» — ВАТ «Дніпроважмаш», була виділена земельна ділянка площею 3600 кв.м і розпочате будівництво випробного стенду. По суті це буде стовідсотковий аналог майбутнього бразильського стартового комплексу. Єдина відмінність — із заводської території жодна ракета в повітря не підніметься.

Наприкінці жовтня в підмурок випробного стартового комплексу  врочисто заклали капсулу з пам’ятним посланням нащадкам. Учасники проекту впевнені, що вона стане щасливим талісманом новобудови, гарантією мирного освоєння космосу. У церемонії закладання брали участь керівники підприємств, зайнятих у проекті «Циклон-4», міських органів влади й Дніпропетровської облдержадміністрації.

Перевірка на міцність

Земляні роботи на випроб­ному полігоні вже завершено,  починаються бетонні. До 2 грудня фундамент має бути готовий. Наступний етап — монтаж обладнання заводського випробного  комплексу, що включає пусковий стіл, підйомно-установлювальний і транс­портно-установлю­вальний агрегати, самохідну  буферну платформу, під’їзну залізничну колію, споруди для імітації навантажень на агрегати стартового комплексу, інженерні системи та комунікації. Роль ракети-носія під час тестів виконуватиме металоконструкція, рівна оригіналу за масою й висотою.

— Уперше в Україні весь ракетно-космічний комплекс створюється силами віт­чизняних підприємств, — відзначив голова наглядової ради ВАТ «Дніпроважмаш» Олексій Зинов’єв. — Усе технологічне обладнання зазнало революційних перетворень і помітно відрізняється від відомих аналогів. Тому так важливо переконатися в його працездатності завчасно. Випробування агрегатів і систем космічного ракетного комплексу «Циклон-4» у Дніпропетровську стануть гарантією поставки пускового модуля в стані високого ступеня готовності й зведуть нанівець ризики, пов’язані зі спорудженням космодрому в Бразилії.

Випробування пройдуть на «Дніпроважмаші» у травні-червні 2011 року. Перший пуск РН «Циклон-4» з космодрому «Алкантара» намічений на 2012-й.

Перспективи hi-tech

У цілому спільний україн­сь­ко-бразильський проект­ «Циклон-4» оцінюється в $520 млн і фінансується на паритетних умовах обома сторонами. На створення випробного комплексу з них піде приблизно 25 млн грн. З огляду на важливість поставленого завдання,  необхідність виконати його в максимально стислий термін, міська влада Дніпропетровська й обласна держадміністрація забезпечили для його виконавців режим максимального сприяння. Без зволікання були підписані всі дозвільні документи на надання території та проведення будівельних робіт. Істотно знижена ставка податку на землю, що дозволить підприємству задіяти для реалізації проекту власний стартовий капітал, знизивши кредитну залежність.

Фахівці вже охрестили майбутню випробну площадку «сухим космодромом», бо тут на відміну від справжнього не передбачена  заправ­­­ка ракети паливом. Після за­­кінчення випробувань грандіозна споруда не залишиться без діла. Вона одержить статус діючого полігона для відпрацьовування окремих агрегатів або систем, а також випробувань наземної частини космічних ракетних комплексів у цілому.

Інакше кажучи,  українські підприємства — учасники космічних програм і проектів готові вийти на нову орбіту у своїй діяльності, всерйоз зайнятися розробленням і виготовленням наземних компонентів і систем стартових ракетних комплексів. Цей  напрям відображено в проекті «Концепції реалізації державної політики України у сфері космічної діяльності до 2030 р.».

До кінця року концепцію мають затвердити на вищому державному рівні. Це дозволить Україні стабілізувати ситуацію в космічній галузі, а також вийти на світовий ринок із пропозиціями з проектування та створення пускових ракетно-космічних баз. До речі, КБ «Південне» і ВАТ «Дніпроважмаш» уже розпочали пошук майбутніх замовників космодромів.

Дніпропетровські підприємства із ухваленням концепції мають одержати реальні замовлення, державне фінансування, чудові перспективи для розвитку високих технологій, поліпшення власної економіки та підвищення соціальних стандартів. 

Довідка «УТГ»

Капсула з посланням новим поколінням українських ракетобудівників виготовлена в КБ «Південне». Це точна копія першого ступеня бойового ракетного комплексу залізничного базування, який був створений у ХХ столітті на Дніпропетровщині та становив основу ядерного щита СРСР.