Підвелися з коліс

В Україні автомобільний ринок дещо ожив, однак виробництво дедалі скорочується. У зв’язку із цим Мінпромполітики запланувало декілька заходів.

Європейський авторинок лихоманить. Падіння попиту триває вже вісім місяців. У нашій країні становище краще. У «живих» автомобілях ці цифри виглядають ще досить скромно — на місяць продається лише трохи більше 15 тис. одиниць (у докризові часи — понад 50 тис.), але тенденція до поступового пожвавлення навіч. Адже в кризу реалізовували взагалі вполовину менше.

Проблеми на європейському ринку спричинені, у першу чергу, програмами стимулювання попиту, які діяли  в більшості країн Заходу й цього року завершилися. Користуючись вигідними умовами придбання нового авто замість відмови від старого, багато європейців купили машини заздалегідь.

Більшість аналітиків припускали такий поворот подій ще перед початком упровадження програм, але тоді такий крок виглядав виправданим. В Україні цього не застосовували, тому й ситуація розвивалася за окремим сценарієм.­

Купуй вітчизняне

Українські автомобільні підприємства за підсумками першого півріччя спрацювали на 24,2% краще від аналогічного періоду минулого року. За кордон удалося продати приблизно третину випущених одиниць. При цьому виробництво легковиків скоротилося на 20%.

Саме в таких умовах Міністерство промислової політики України вирішило виводити автопром із кризи, упроваджуючи програми, які раніше успішно використовувалися в інших країнах світу. Для цього створена спеціальна робоча група, яка повинна щотижня розглядати завдання, спрямовані на розвиток галузі в найближчій і більш віддаленій перспективі.

Раніше наголос робився на надання автопідприємствам різноманітних державних пільг і преференцій, а також збіль­шення мит на ввезення іномарок. Цього разу вирішили вчинити інакше: реанімувати автопром шляхом стимулювання споживчого попиту, що, у свою чергу, дасть додаткові кошти виробникам для подальшого розвитку.

Мінпромполітики вже найближчим часом планує підготувати декілька законодавчих ініціатив із фінансової підтримки покупців вітчизняних транспортних засобів. Та які саме автомобілі можна вважати вітчизняними? Найбільший автовиробник України випускає зараз машини під декількома брендами — «ЗАЗ» («Ланос», «Сенс», «Славута»), «ВАЗ», Chance (той же «Ланос», тільки для експортних ринків), Chevrolet і Kia. Усі ці машини належатимуть до цієї категорії чи тільки безпосередньо «ЗАЗ»?

Невдовзі підприємство обіцяє представити цілком нову модель, яка продаватиметься під брендом «ЗАЗ». Авто­мобіль побудований на іноземній платформі, а над його створенням працювали фахівці з різних європейських країн: за дизайн відповідали італійці, за двигун — австрійці,­ а за ходову — німці. Очікується, що випуск новинки почнеться на Запорізькому автозаводі вже наприкінці року. Компанія позиціонуватиме цей авто­мобіль як такий, що стоїть на сходинку вище від Lanos. Саме за рахунок  цієї моделі запоріжці мають намір додатково завантажити свої потужності, які зараз вимушено простоюють.­

Завод «Богдан» останнім часом упевнено освоює випуск власних автомобілів під однойменним брендом. Однак більшість цехів складають «ВАЗи» і Hyundai, які важко назвати українськими. З іншими підприємствами галузі складніше. «Єврокар», розташований у Закарпатті, виробляє машини під брендом Skoda, а Кременчуцький автоскладальний завод зовсім не має власної продукції і працює з машинокомплектами.

Іншим перспективним напрямом розвитку галузі в Мінпромполітики вважають надання вітчизняним виробникам пріоритету в тендерах на закупівлю транспортних засобів для міністерств і відомств. Ініціатива може бути дієвою й своєчасною, але відновлення відомчих автопарків за рахунок українських автомобілів викликає певний скепсис з огляду на те, що наші чиновники надають пере­вагу іномаркам представницького або бізнес-класу.

Куди ж без кредитів!

Також серед найближчих задумів, які мають пожвавити продажі, а відповідно дати додатковий імпульс виробництву, — ідея надати споживачам пільгові кредити на придбання вітчизняних авто. У держбюджеті буде прописана окрема стаття, завдяки якій планується компенсація половини процентної ставки від рівня дисконтної ставки Нацбанку в разі купівлі автомобіля вартістю до 120 тис. грн. Якщо машина коштує більше, то сума компенсації становитиме 25%.

Програма пільгового автокредитування порівняно недавно почала діяти в Росії й дала результати, хоч і не такі, як очікувалося. Місцева влада чітко визначила перелік автомобілів, на купівлю яких поширювалися бонуси, що дозволило виділити необхідні кошти саме на російські підприємства.

У комплексі з державною програмою утилізації старих машин та інших таких заходів за перше півріччя вдалося збільшити випуск авто в Російській Федерації відразу на 70%. У липні конвеєри російських заводів працювали ще ефективніше: попри тимчасове припинення через аномальну спеку було випущено 111 тис. легковиків. Утім, ситуація в Росії значно відрізняється від українських реалій, адже в нашого північного сусіда значну частку виробництва становлять іномарки, складені на підприємствах відомих світових компаній.

Таким чином, незважаю­­­чи на досить слабкі спроби ­вивести галузь на якісно новий рівень у минулі роки, зараз за комплексного підходу та реалізації необхідних заходів є можливість, використовуючи досвід інших країн, реанімувати українську автомобільну промисловість, а також дати імпульс для її подальшого розвитку. Утім, усе складніше уявити вітчизняний авто­пром у ролі окремого гравця на глобальному ринку, що стрімко розвивається.

На питання пов’язані із становищем українського автопрому для «УТГ» відповів заступник міністра промислової політики України Віталій Немілостлівий.

— Віталію Олександровичу, на які фінансові преференції­ слід чекати покупцям віт­чизняних авто?

— Наше міністерство звернулося до уряду із пропозицією — розробляючи Закон «Про Держав­ний бюджет України на 2011 рік»,­ передбачити 800 мільйонів гривень для збільшення статутного капі­талу Ощадбанку. Це необхідно для кредитування фізичних осіб, які купують легкові автомобілі, виготовлені в Україні, за кредитними ставками, зменшеними на 50% за вартості авто до 120 тисяч гривень і на 25%, якщо машина коштує понад 120 тисяч від дисконтної ставки Нацбанку. Аналогічні переваги матимуть перевізники у разі придбання вітчизняних автобусів.

— Які авто належатимуть до категорії вітчизняних? Чи вважатимуться такими іноземні моделі, складені в Україні?

— Відповідно до Митного кодексу, країною походження­ товару вважається та, де він повністю створений або підданий достатній переробці згідно з  критеріями, установленими  цим документом. Тобто­ коли вартість використаних закордонних вузлів і деталей не перевищує 50% ціни кінцевої продукції, а також за умови виконання технологічних операцій із виготовлення й фарбування кузова (кабіни), установлення двигуна, механізмів управління тощо.

Приклад — вітчизняна ма­шина для широкого загалу.­ ­Запорізький автомобіле­будів­ний завод позиціонує себе як виробник транспортних засо­бів так званого «бюд­жетного» сегмента, до якого належать «Славута», «Таврія», «Сенс» і «Ланос».

ЗАЗ увесь час працює над удосконаленням цих моделей: упроваджує норми «Євро-3» і «Євро-4», підвищує комфортність і споживчі якості. Зокрема, розроблені модифікація «Ланоса» з автоматичною коробкою передач і електромобіль «Ланос-фургон».

Із 2011 року почнеться повно­масштабне виробництво нового авто бюджетного класу за назвою Forza. Передбачається високий ступінь локалізації (понад 50%), у тому числі складання двигуна.

— Яким чином здійснюватиметься контроль над пріори­тетом  придбання вітчизняних авто під час тендерів для міністерств і відомств?

— Усе відбуватиметься відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Уповноважений орган — Міністерство економіки України, який здійснює регулювання й координацію у сфері закупівель у рамках, визначених цим законом.

— Коли планується впровадження цих ініціатив?

— Із наступного року, з урахуванням згаданих пропозицій Міністерства промислової політики.

— Які ще є конкретні пропозиції на допомогу підприємствам галузі?

— Для налагодження виробництва конкурентоспроможної продукції підготовлені й затверджені Мінпромполітики за узгодженням із Мін­економіки 14 програм. Це, зокрема, організація потужностей і робочих місць у галузі (ЗАЗ, «Богдан­ Моторс», АвтоКрАЗ, ЗАТ «Завод комунального транспорту»,­ ТОВ «Львівські автобусні заво­ди» та інші). Створено нові підприємства — Чернігівський ­авто­­­­завод, ТОВ «ВІПОС», ­Галицький автозавод і «Автотехнологія».

Це дало можливість збільшити обсяги й урізноманітити модельний ряд автомобілів і автобусів, а також відкрило перспективу для переходу галузі від великовузлового до повномасштабного виробництва, стимулювало інвестування в статутні фонди підприємств.

У результаті частка вітчизняних авто на внутрішньому ринку становила понад 70%, тоді як у 2000 році — лише 30%. Розмір інвестицій у галузь протягом 2005—2009 років — 330 мільйонів доларів і 5,6 мільярда гривень.

Однак світова економічна криза вплинула на всі сектори економіки України, у тому числі й на автомобілебудівну галузь. Обсяг виробництва за 2009—2010 роки скоротився в 6,1 раза через неможливість одержання споживачами кредитів у фінансових установах на придбання транспортних засобів.

Щоб виправити ситуацію, Мінпромполітики розробило проект розпорядження КМУ «Про схвалення нової редакції­ концепції Загальнодержавної­ цільової економічної програми­ розвитку автомобільної промисловості та регулювання­ ринку­ автомобілів на період до 2020 року»­ і проект Закону­ України «Про внесення змін у деякі закони України щодо підтримки автомобілебудівної промисловості України», спрямований на економічний і соціальний розвиток країни.