«Мотлох» упоперек дороги

Автомобільна галузь закінчила минулий рік із рекордним падінням виробництва — 83,6%. Оживити її здатні лише реальні зміни в законодавстві.

— У лютому-березні ринок продажів авто дещо зріс, — говорить директор ТОВ «Альфа-Плюс» В’ячеслав Гапоненко. — Однак насамперед це пов’язано з акційними пропозиціями продавців. Поки банківський сектор не почне реально працювати, не буде підйому в жодному секторі виробництва. У тому числі й у автомобілебудуванні.

Запустити конвеєр

Щоб задіяти потужності, які простоюють, українські підприємства мають намір домогтися реалізації стимулюючих заходів для підтримки вітчизняного автовиробництва. Це і ухвалення законопроекту з легалізації системи «Trade-in» (продаж машин, що були в ужитку), і введення митної надбавки на іномарки, а також розроблення механізму з утилізації старих транспортних засобів у обмін на нові.

Підготовка спеціального закону з розвитку галузі почалася ще торік, коли за підсумками липневого «круглого столу», проведеного парламентським Комітетом із питань промислової, регуляторної політики та підприємництва «Законодавство України на підтримку віт­чизняної промисловості в умовах світової фінансово-економічної кризи», була створена робоча група. Очолив її народний депутат Валерій Крайній. Група тісно співробітничала з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів, підготувала декілька рекомендацій для Міністерства фінансів, Мінекономіки й Мінпромполітики про внесення змін у законодавчі акти. Крім того, була розроблена загальнонаціональна програма стимулювання експорту.

— Цей документ припускає приведення бази оподаткування прибутку в Україні до норм ЄС. Зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці. Упровадження ефективного механізму здешевлення кредитних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів. Стимулювання споживчих кредитів для придбання автомобілів вітчизняного виробництва й багато інших заходів, — розповів Валерій Крайній. — У нинішніх умовах актуальним є розроблення законопроекту, що припускає відновлення преференційного режиму діяльності для підприємств автомобіле­будівної галузі. Тим більше, що зараз спостерігається тенденція з відновлення в законодавчому порядку пільг підприємствам певних галузей промисловості. Зокрема, 20 січня ухвалений Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості України». Також Верховна Рада розглядає документи, завдяки яким одержать преференції суднобудівні компанії.

— Які подальші плани розвитку галузі?

— Нова концепція розвитку автопрому й авторинку до 2020 року — на завершальній стадії узгодження в міністерствах і відомствах. Ми всерйоз розглядаємо можливість реалізації в Україні європейського й російського досвіду з утилізації старих автомобілів в обмін на нові. Адже крім розв’язання проблеми автомотлоху, закон допоможе навести лад у сфері продажів автомобілів б/у. Не секрет, що під час купівлі-продажу нерідко занижують ціну угоди, отже, платять менше податків. Однак це питання потребує пошуку механізмів, прийнятних для України. У росіян, наприклад, існує аналогічна програма, бо в них є необхідні кошти, а в нас поки навіть затвердженого бюджету немає.

Місце для автомобільних відходів

Європа, а також Японія давно почали розвивати утилізацію свого автомотлоху й домоглися в цьому помітних успіхів. У Японії вже зараз досить технологій, щоб до 2012 року почати виробляти 90% нових авто за рахунок одержуваної від утилізації старих автомобілів вторсировини. Цього прагне також і Європа.

Утім, на Заході звикли й до іншого способу розв’язання проблеми: продажу старих машин за кордон, переважно в Росію та Україну. У тій же Японії автомобіль замінюють кожні п’ять років, а в нас уважається, що п’ятирічна іномарка краще за вітчизняний новий автомобіль.

Головні токсичні викиди транспортних засобів — це відпрацьовані гази й паливні випари. Як відомо, обсяги отруйних речовин залежать від режиму роботи, якості палива й технічного стану автомобіля. Новий, звичайно, працює краще, отже, і атмосферу забруднює менше.

— Відповідно до європейських екологічних стандартів, відомих як норми «Євро», установлюється чітка регламентація вмісту шкідливих речовин у вихлопі транспортних засобів (вуглеводнів, оксидів азоту, вигарного газу тощо), — говорить президент асоціації власників транспортних засобів («Автранс») Віталій Дзюба. — Наприклад, давно застарілим стандартом «Євро-1» передбачався викид оксиду вуглецю (СО) не більше 2,72 г/км (для бензинових двигунів), вуглеводнів (СН) — не більше 0,72 г/км, оксидів азоту (NO) — не більше 0,27 г/км. У стандарті «Євро-2» норми підвищені майже в 3 рази. У «Євро-3», який замінив його, вимоги ще жорсткіше. Сучасний стандарт «Євро-5» передбачає значне зниження різних шкідливих викидів автотранспорту.

Що ж до нашої країни, веде далі Віталій Дзюба, то 14 липня 2009 року Конституційний суд України визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до деяких законів України з мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості». Цей законопроект припускав уведення в Україні більш жорстких вимог до екологічно­сті транспортних засобів. Зокрема, передбачалося з 1 січня 2010 року ввести в країні стандарт не нижче «Євро-3», з 1 січня 2012 року — не нижче «Євро-4», а з 1 січня 2014 року — уже «п’ятий».

Тож наразі в Україні діє стара редакція закону, що передбачає легальність як увезення, так і виробництва авто, які відповідають вимогам екологічного стандарту «Євро-2»,  констатує президент «Автранс».

Двох «зайців» — одним законом

Якісним і дієвим виходом із ситуації міг би стати ухвалений закон з утилізації старих автомобілів і субсидування купівлі нових. З одного боку, це уможливить залучення в галузь більших коштів у вигляді більшої кількості замовлень. Буде вирішено ще одну проблему — санітарно-екологічну, адже сьогодні замість того, щоб відвозити авто в утиль, водій воліє кинути машину, що відробила свій термін, де-небудь у передмісті, а то й зовсім залишити під вікнами будинку на сусідньому подвір’ї. Причому неважко здогадатися, що кількість автомотлоху постійно зростає зі збільшенням обсягу ввезення в Україну старих засобів пересування.

Довідка «УТГ»

Найменше за минулий рік виробництво скоротилося на ЗАЗі — на 83%, найбільше на «Єврокарі» — на 90%.

Якщо 2008 року вітчизняні заводи спільними зусиллями випустили 424,2 тис. одиниць автотранспортних засобів, то в 2009-му цей показник становив 69,3 тисячі.  Зійшли з конвеєра 65 тис. 646 легковиків, що в 6,1 раза менше, ніж 2008 року. Вантажних автомобілів вироблено на 81,4% менше. Аналогічна цифра в автобусів становить 86,5%.