Розумні та сміливі

«Сталий розвиток під час змін» — гасло VI міжнародного салону винаходів і нових технологій «Новий час», який відбувся в Севастополі, суперечливе лише на перший погляд.

Справжньому винахідникові недостатньо бути просто розумним. Треба бути ще й дуже сміливим. Хоча б для того, щоб гідно відповідати на обвинувачення в науковій несумлінності й не звертати уваги на образливі ярлики, які навішують далекі від креативності люди.

Севастопольський салон довів, що розумних і сміливих у нас вистачає.

На всьому готовому?

В Україні на кожен мільйон жителів припадає близько 240—250 запатентованих винаходів на рік. Приблизно такі ж результати в росіян. Це не так уже й багато. У Кореї або в Японії винаходять у десять разів більше.

— Звідси висока технологічність і наукомісткість їхнього виробництва, — гово­рить генеральний менеджер салону Володимир Куликов.­ — А ми звикли одержувати все в готовому вигляді: з Китаю — дешевий одяг, побутову техніку, аж до плавучих платформ, які Україна чомусь купує в Піднебесної, хоча їх успішно складають у Севастополі. В усьому світі на таких ярмарках стоять черги відвідувачів, адже винахід — це найцінніший продукт. Наш салон відвідує близько п’яти тисяч чоловік на день: для України це непогано, але в порівнянні з іншими виставками світу — мало.

— Учені не затребувані нашою промисловістю — це спільне лихо для України й Росії, — розвиває тему член журі салону, голова Санкт-Петербурзької організації Всеросійського товариства винахідників і раціоналізаторів ­Володимир Чернолєс.­ — Жодно­го бізнесмена я тут ще не бачив, хоча зовсім не важко, а в багатьох випадках — дуже вигідно дати життя цим винаходам. Чому ж ми такі неорганізовані, неповороткі? Краще від письменника Віктора Астаф’єва на це запитання ще ніхто не відповів: «Бо ми занадто багаті». От Німеччина або Японія живуть у тісноті, на глинистих ґрунтах, на скелях, і тому змушені думати. Однак сенс інновацій не в тому, щоб мати прибутковий бізнес — це психологія бухгалтера. Справжній їхній сенс, як і подібних ярмарків, — у саморозвитку людини й суспільства, а також у корисному спілкуванні між колегами-винахідниками. 

Безхвостий вертоліт та інші крилаті ідеї

Харків’янин Адалет Ісмаїлов винайшов вузол редуктора, який дозволяє будувати безхвості вертольоти. Цей пристрій компенсує реактивний момент вертолітного гвинта. Нагадаємо, що хвіст вертольота, точніше його кільова балка, призначений для того, щоб під час роботи гвинтів повітряна машина не крутилася навколо своєї осі, тобто для стійкості.

— Це рішення дозволить зменшити масу  вертольота і його габарити, — говорить автор. — А отже, зробить польоти безпечнішими.

Хоча ідея ще вимагає дороблення, Адалет Ісмаїлов не сумнівається в успіху. Його розробкою вже зацікавилися канадські, американські та російські авіабудівні компанії.­ 

Цього року на ярмарку  винаходів «Новий час» було як ніколи багато молодих  винахідників. Із 300 розробок, представлених на суд журі, 60 належать школярам і студентам.

Приміром, Ірина Осадча­ з київської школи «Евроніка» запропонувала вдосконалити швейну машинку. Її ідея полягає в принципово новому двигуні для голки, який  являє собою дві електрокотушки. Угору-вниз крізь котушки голка рухається завдяки електромагнітному полю. Швейна машинка майбутнього обіцяє заощаджувати електроенергію, підвищити продуктивність роботи, не ламати голки й не псувати тканину. А ще завдяки компактним розмірам вона вільно вміщається в одній руці. 

Один із найактивніших учасників таких винахідницьких ярмарків киянин Юрій Марцинішин представив відразу три «прилади». Почнемо із трубки, названої на честь автора. За «легендою» винаходу, досить пропустити через неї будь-яку рідину, призначену для пиття, і вона набуває зцілювальних властивостей. Секрет фільтра полягає в полі концентрації енергії, яка заміняє негативну інформацію, що міститься в рідині, на позитивну. Після теорії розпочали експерименти. Бажаючі могли спробувати звичайну воду й пропущену через нержавіючу трубку. Чесно сказати, відфільтрована вода здалася мені зовсім звичайною. Помітивши мій скепсис, винахідник наливає в трубку… горілку. Що ж, заради чистоти експерименту довелося спробувати. Профільтрована інформацією горілка виявилася «смачнішою». Зрозуміло, дати гарантію якості приладу не маю права, оскільки в дегустації не експерт, і тим більше в очищенні алкоголю інформацією.

На радість відвідувачів, наукові «фокуси» на цьому не закінчилися. Винахідник продемонстрував роботу приладу, який має заощаджувати електрику на 30% і збільшити при цьому показники потужності електроприладів. Як тільки автор вмикав тумблер апарата із важковимовною назвою «РПЕНС», усі три лампочки починали горіти вдвічі яскравіше (про це свідчило табло спеціального приладу), а кількість споживаної електрики зменшувалася втричі.­­

Був ще інтенсифікатор газоподібного палива, який на 25% скорочує споживання газу, перед спалюванням приводячи його в більш якісний стан. 

Можливо, Антон  Канаткін із Єкатеринбурга вже заклав  основи архітектури майбутнього, пропонуючи будувати не просто будинки, а піктографічні резонатори, форма яких гармонізуватиме (тобто поліпшуватиме) простір не тільки усередині самої споруди, а й у всьому багатоміль­йонному мегаполісі. Так, пред­ставлений ним малюнок  бізнес-центру являє собою рунічний знак «кійг», який символізує волю, енергію й любов.

Друга архітектурна ідея більш практична. Вона полягає в­ тому, що можна зводити будин­ки навіть у пустелі, де вони добуватимуть собі воду просто з повітря. Крім того, такі абсолютно екологічно чисті­ будинки-губки зможуть самі себе забезпечувати енергією.

Доктор Космос

Як роз’яснив автор цієї вигадливої антени Володимир Селищев, її завдання в тому, щоб  брати енергію з електромагнітного  поля Землі, спеціальним чином  її трансформуючи й віддаючи кому треба. Не перераховуватимемо всі переваги цього концентратора енергії, оскільки список дуже довгий. Але що цікаво: радіус дії в кожного приладу різний — від 25 до 300 м. Тобто поки я мирно бродив ярмарком винаходів, на мене, без моєї на те згоди, сприятливо (а може, і ні) впливала оця штука. Сподіватимемось, що винахідник не помилився в розрахунках…

Наука — за гендерну рівність

Здавалося б, у сучасному суспільстві вже давно немає місця гендерним забобонам. Але ніде правди діти, рівність  між жінкою й чоловіком у багатьох робочих колективах лише декларація. А жінки тим часом сміливо йдуть у науку, у творчість, в інші «виключно чоловічі» сфери діяльності. І часто в новому колективі вони не почуваються рівноцінною ланкою й навіть не ідентифікують себе як професіонали. Виявляється, негативні гендерні прояви з боку чоловіків приводять до розвалу колективу й зниження продуктивності праці.

І от група вчених із Санкт-Петербурга (до речі, усі  жінки) запропонувала принципи формування змішаного колективу. «Ноу-хау» передбачає діагностувати всіх кандидатів чоловічої статі на гендерну настанову, або, простіше кажучи, на ставлення до колеги-жінки. Результати, говорять, чудові: жоден сформований колектив не розпався, значно підвищилася продуктивність праці. Але от питання: куди подіти чоловіків, які не пройшли випробування?..

Переможці нового часу

Головний приз міжнародного журі салону «Новий час» здобув 83-літній винахідник із Санкт-Петербурга К. Голубцов за прилад для ранньої діагностики патологічних станів зорової системи людини «Амелія-2». Цей маленький апарат виконує функції відразу декількох медичних приладів, використовуваних у діагностиці ока. Їхня загальна вартість може сягати $15 тис. Винахідник «Амелії» уклався лише в $2 тис.

Приз «Жінка-винахідник» здобула Д. Худайназарова з     м. Санкт-Петербурга за вже знайомий читачеві «Спосіб формування змішаного колективу для вирішення творчих завдань».

Приз «Соціальна техноло­гія» присудили школяреві І. Пустовойтенку (м. Севастополь) за комп’ютерну програму «Херсонес Таврійський».

«Кращий товарний знак» — «Азорель» (м. Немиров Він­ницької області).

Спеціальний приз «Молодий винахідник» здобув п’ятнадцятирічний В. Шевцов (м. Ростов-на-Дону) за винахід «Вібростійкий оптичний вимірник малих переміщень».