Нові горизонти метану
Шахтний газ поступово перетворюється із загрози на спосіб мати додатковий зиск.
Донецька шахта ім. Засядька, реалізуючи метановий проект, знаходить усе нові способи застосування шахтному газу. Отриману з його використанням на когенераційній установці (КГУ) теплову енергію тут планують перетворити на холод для створення оптимальної температури повітря у вибої.
Наступного літа гірники на цьому підприємстві зможуть видобувати вугілля за температури 12—15° замість 40°, як це було цього літа. Як повідомив заступник генерального директора шахти із упровадження нових технологій і комплексного розвитку доктор технічних наук Борис Бокій, на шахті готується проект тригенерації. «Обладнання практично вже обрано», — сказав Борис Всеволодович. За його словами, ця ідея виникла тому, що тягти трубопровід для передачі теплової енергії, виробленої на КГУ, замовникам зі сторони невигідно, а від перетворення її на холодне повітря буде користь. «За допомогою адсорбційних машин тепло перероблятиметься й охолоджуватиме повітря, яке йде в шахту, і в наших людей будуть комфортні умови роботи весь рік». Такого, до речі, немає ніде у світі. «Є щось подібне в Австралії, ми зараз вивчаємо цей досвід, але саме такого варіанта, який хочемо зробити ми, немає ні в кого», — уточнив Бокій.
Нова установка
Крім того, фахівці шахти працюють над проектом запуску другої когенераційної установки з переробки шахтного метану на теплову та електричну енергію. Нагадаємо, що підприємство реалізує проект спільного здійснення в рамках Кіотського протоколу, що передбачає будівництво двох установок. Другу КГУ потужністю 34,9 МВт теплової і 37,4 МВт електроенергії планується ввести в експлуатацію на Яковлевському проммайданчику наступного року.
Борис Бокій повідомив, що зараз завершується проектування агрегату: «Ця станція аналогічна першій, тільки її потужність буде збільшена на півтора мегавата за рахунок модернізованих блоків. Близько 40% коштів уже вкладено, необхідно ще близько 60—70 мільйонів гривень на створення електричної підстанції плюс стільки ж на те, щоб повністю закінчити блок». Він також відзначив, що другу установку планується запустити до кінця 2011 року, можливо — до Дня шахтаря, усе залежатиме від фінансування.
До речі, шахта інвестує в цей проект власні кошти (у тому числі від продажу одиниць скорочення викидів), отримані з уведенням першої установки. Загалом для закінчення будівництва буде потрібно близько 150—200 млн грн. Однак цього разу тут не поспішають використовувати механізми Кіотського протоколу. Насамперед тому, що поки задум повністю не реалізований, продавати квоти невигідно, та й дія самого протоколу добігає кінця 2012 року.
Народний депутат, голова ради орендарів шахти ім. О. Засядька Єфим Звягильський підготував законопроект про поширення дії «зеленого тарифу» на електро- і теплову енергію, вироблену з використанням метану. І якщо такий закон буде ухвалено Верховною Радою, що можливо вже цієї осені, то проекти утилізації шахтного газу стануть рентабельними й без механізмів Кіотського протоколу.
Якщо держава введе «зелений тариф» з коефіцієнтом 2, прибутковість метанових проектів, з огляду на зростання цін на електроенергію, досягне 60%. Переробка шахтного газу розв’язує комплекс проблем — технічного переозброєння гірничого виробництва, безпеки шахтарів, прибутковості шахти, екології.
Попередня дегазація
Шахта ім. Засядька продовжує розвивати й інший напрямок — із попередньої дегазації, спрямований насамперед на підвищення безпеки ведення гірничих робіт, а також створення технології з видобутку метану в промислових обсягах. Недавно тут уведена в експлуатацію унікальна бурова «Засядько – глибока №1» з розвідки вугільних пластів на проектній глибині 3250 метрів. У результаті буріння свердловини будуть визначені газоносні горизонти в межах цього відрізка, а також шляхи можливої міграції газу з більших глибин.
Експерти вважають, що головна проблема, яка перешкоджає одержанню метану, придатного для накачування в газопровід, — відсутність технології для наших гірничо-геологічних умов. У США та Австралії давно широко застосовують різні способи попередньої дегазації, але там породи мають добру пористість (до 10—15%) і відповідну проникність. Ні в Європі, ні в країнах СНД поки не використовують шахтний метан саме для газопостачання. Шахта ім. Засядька співробітничає в цій сфері з американською компанією Halliburton, яка активно займається альтернативним видобутком і проводить близько 70% гідророзривів пластів. «Сьогодні є розробки зі сланцевого газу, які відрізняються від технології одержання метану вугільних родовищ. Але оскільки в США непогані результати з видобутку в низькопористих середовищах, то цей досвід хотілося б перекласти на наші умови й мати віддачу», — сказав Бокій.
За його словами, тільки за умови одержання метану за технологіями попередньої дегазації пластів можна буде говорити про створення в Україні метанової галузі.
