Металургія в комплексі: що? де? коли?

Електронних книг у світі сьогодні продається більше, ніж друкованих. Однак ніякі IT-інновації не замінять розумний грамотний підручник для студентів, молодих учених, технічних фахівців. Цілий комплекс таких книг під загальною назвою «Теорія й технологія металургійного виробництва металів і сплавів» створений групою вчених Національної металургійної академії наук (м.Дніпропетровськ), Національного технічного університету України «КПІ» (м.Київ) і Приазовського державного технічного університету (м.Маріуполь). Робота висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки й техніки 2010 року.

— Наукова й навчальна література для металургів, видана в колишньому Радянському Союзі, містить значний обсяг інформації з теорії та практики виробництва металів і сплавів, — розповідає один з авторів, проректор НМетАУ з науково-педагогічної роботи, кандидат технічних наук Василь Терещенко­ (на знімку). — Але і тоді, і зараз не було таких підручників, у яких сучасні проблеми ме­талургійної науки висвітлювалися б системно.

Колектив учених трьох найбільших українських профільних ВНЗ протягом 10—12 років намагався вирішити цю проблему. Думаю, нам це вдалося. Основні питання ми систематизували й зібрали в одному — центральному — підручнику, а більш докладно й детально виклали в окремих книгах.

Увесь комплекс посібників поєднується підручником «Основи металургійного виробництва металів та сплавів», автори якого — учені Київського політехнічного інституту. Цей курс читається студентам металургійних і машинобудівних спеціальностей майже в усіх технічних навчальних закладах України від І до IV рівнів акредитації. Книга вже замовлена 70 навчальними закладами.

Комплекс у цілому призначений для навчання фахівців металургійних, механіко-машинобудівних і зварювальних спеціальностей. Особливо цінним, на думку авторів, є те, що при підготовці книг вони використовували результати власних наукових досліджень. При цьому підручники відповідають освітньо-професійним програмам галузевого стандарту МОНУ підготовки бакалаврів, фахівців і магістрів із напрямів «металургія і матеріалознавство». Вони, до речі, готуються більш ніж у 60 ВНЗ України.

Матеріал, викладений у нових підручниках, може бути корисним і для освітніх установ перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, працівників науково-дослідних, проектних інститутів і підприємств, так чи інакше пов’язаних із виробництвом і використанням металів.

У кожному з видань докладно­­ висвітлюються можливі шляхи­ вдосконалення наявних і розвитку новітніх металургійних технологій. Приміром, актуаль­ні питання одержання заліза без коксу розглядаються в підручнику від НМетАУ «Безкоксова металургія заліза». Тут про­­­­­а­налізований увесь світовий досвід зі створення ефективної одно­­агрегатної технології прямого відновлення заліза із залізної руди з одержанням сталі найвищої якості. Не менш важливі й узагальнені в книзі результати наукових досліджень, експериментів і промислового освоєння виробництва губчастого заліза й сталі.

— Річ у тім, — пояснює Василь Терещенко, — що особ­ливості сучасної металургії — відмова від мартенівського процесу, значне збільшення частки електропічної сталі (у тому числі тієї, що виплавляється на міні-заводах), безперервне збільшення виробництва легованих сталей — істотно підвищують потребу у високометалізованій сировині. Цю проблему не можна вирішити шляхом застосування брухту: по-перше, його кількість обмежена, по-друге, високим є ступінь забруднення, особливо кольоровими металами. Тому в нашому посібнику системно висвітлюються методи відновлення заліза з рудної сировини із застосуванням газу та недефіцитних видів твердого палива — антрациту, енергетичного вугілля, торфу.

— Підручник «Конвертерне виробництво сталі: теорія, технологія, якість сталі, конструкції агрегатів, рециркуляція матеріалів і екологія», який увійшов до складу комплексу, — перше в Україні видання, що узагальнює світовий досвід розвитку конвертерних процесів, — розповідає завідувач кафедри металургії сталі, професор, доктор технічних наук Борис Бойченко. — У ньому викладені теоретичні основи безперервних сталеплавильних процесів, класифікація конструкцій і технологій, схеми, ескізні моделі, що відображають характер і послідовність операцій. Багато уваги ми приділили перспективності застосування технологій аргоно­кисневого рафінування під час виробництва сталей з особливо низьким умістом вуглецю. Крім того, спробували узагальнити актуальні питання виплавки металу високоякісного сортаменту.

Ще одне нововведення підручника — прогноз шляхів розвитку технологій та висновки, що стосуються обов’язкових елементів сучасних конвертерних процесів позапічної обробки сталі. А це, без перебільшення, — питання майбутнього українського гірничо-металургійного комплексу.