Просто скажи «ес» як долар»

Кириличні домени — не єдиний спосіб уникнути проблем, пов’язаних із використанням латинської абетки. Користувачі, які стають перед труднощами  під час уведення або диктування адреси сайта, можуть успішно застосувати один із безлічі альтернативних шляхів.

Найочевидніший і найпростіший — звернутися до так званих «навігаційних запитів» у пошуковиках. Так фахівці називають ситуацію, коли користувач шукає конкретний веб-сайт, уводячи в пошуковий рядок його назву або опис. Наприклад, сайт нашої газети легко знайти в п’яти найпопулярніших в Україні пошуковиках за запитом «Українська технічна газета». За інформацією компанії «Майкрософт», на частку навігаційних запитів припадає більше третини від загальної кількості звернень до пошукових сервісів.

Щоб продиктувати по телефону або записати на папері складну адресу сайта (наприклад, адресу англійського села в графстві Англсі в Уельсі з 65 літер), можна скористатися сервісом скорочення гіперпосилань. Найпопулярніший із таких сайтів — tinyurl.com — перетворив невимовну назву англійського села на просте гіперпосилання  www.tinyurl.com/selo1. Те ж саме можна зробити й за допомогою російського сервісу b23.ru.

У професійній радіотелефонії для диктування латинських слів по літерах звичайно використовують фонетичну абетку Міжнародної організації цивільної авіації, вона ж — фонетична абетка НАТО, відома за голлівудськими бойовиками. Її називають ще «Браво», бо в ній передаються перші дві літери англійської абетки. Звукові позначення букв, обумовлені цією абеткою, такі як «фокстрот» і «чарлі», уже стали своєрідним символом — їх застосовують, наприклад, як назву для армійських підрозділів.

А недавно в Інтернеті з’явився напівжартівливий сайт, який адаптує ідею абетки НАТО до наших реалій. Називається він «ес» як долар», і з його допомогою можна продиктувати будь-яку латинську адресу, використовуючи лексичні знахідки типу «ен» як російська «пе» або «джі» як ключка».ходки типа «эн» как русская «пэ» или «джи» как клюшка».

Iван СПАСОКУКОЦЬКИЙ

Закінчив факультет електроніки «Київського політехнічного інституту» з дипломом «фахівця з експлуатації телекомунікаційного устаткування». З тих пір захоплюється не тільки експлуатацією різноманітних гаджетів, але і описом своїх вражень від цього процесу.

У «УТГ» керує молодим відділом інформаційних технологій, забезпечуючи наповнення газети свіжими відомостями про кілобіти, мегагерци і гігафлопси. Разом з авторами, шукає відповіді на найважливіші питання сучасності: у кого менше відстань між транзисторами і більше нанотехнологій на один долар інвестицій; як часто добрі бізнес-ангели відвідують українськи стартапи; який тренд буде модним в Мережі завтра; чи прискорять роботу планшета стрази від «Swarovski».

Автор щотижневої колонки про розпили і відкати інновації і нанотехнології.

You may also like...