Здрастуй, новий прискорюваче?
У майбутньому у Великого адронного колайдера, можливо, з’явиться спадкоємець — Міжнародний лінійний колайдер (ILC). Нова амбіційна ідея — створення ще одного прискорювача заряджених частинок — була представлена на міжнародній конференції з фізики високих енергій у Парижі.
Головна відмінність нового колайдера — довжина й форма. Передбачається, що прискорювач наступного покоління буде не круглим, а прямим, а його довжина становитиме 50 км.
У якій країні спорудять таку махину, поки невідомо, але Росія вже заявила, що готова «прописати» прискорювач на своїй території.
Поки не вирішено проблему фінансування проекту: за прогнозами, будівництво колайдера коштуватиме приблизно Ђ10 млрд, а спонсорів немає. Адже таємницю Великого вибуху поки не розкрито, та й обіцяного вченими бозона Хіггса теж ніхто не бачив.
На конференції вчені обговорили, як працює найдорожчий науковий проект останніх років — Великий адронний колайдер. Будувати його почали ще наприкінці 1990-х років спільними зусиллями європейських країн. Нагадаємо, це прискорювач заряджених частинок на зустрічних пучках, призначений для розгону протонів і важких іонів і вивчення продуктів їхніх зіткнень. Із його допомогою вчені сподіваються одержати нові відомості про будову матерії й, можливо, виявити невідомі елементарні частинки. Однак ніяких серйозних наукових результатів ВАК поки не дав. При цьому багато хто вже охрестив колайдер «знищувачем Землі».
За словами дослідників CERN, зараз установка цілком готова до вторгнення в незвідані сфери фізики.
«Ми почали працювати лише чотири місяці тому, — відзначив генеральний директор Європейського центру ядерних досліджень Рольф Хойєр. — І за цей час удалося збільшити енергію зіткнення частинок більш ніж у тисячу разів».
«Справа, якою ми займаємося, безперечно, важлива для всього світу, — уважає керівник проекту міжнародного лінійного колайдера в Національному центрі наукових досліджень CNRS Гі Вормсер, — оскільки ми розвиваємо фундаментальну науку й вивчаємо походження і склад Усесвіту, щоб кожен із нас міг реалізувати споконвічну потребу людства — зрозуміти, у якому світі ми живемо».
