Користь від кризи

Ужиті раніше сміливі інноваційні рішення дозволили групі компаній «Юнігран» стати лідером на нерудному ринку країни.

Передкризові роки були «золотими» для підприємств із випуску скельних будівельних матеріалів — ринок поглинав усе, що вироблялося, щебень ішов із коліс. Однак коли із кризою будівництво завмерло, ситуація змінилася кардинально: виробляти треба було стільки, скільки можна було продати.

А продавати, зрозуміло, стало не просто — обсяги споживання різко скоротилися, конкуренція  зросла. За надлишку продукції та виробничих потужностей вигравали ті, хто міг запропонувати якісний товар за сформованою на ринку ціною, яка впала до рівня собівартості.

Насправді виявилося, що мало не найнижча в країні собівартість щебеню за незмінно високої його якості була в підприємств, які входять до групи компаній «Юнігран». Не дивно, що вони навіть у кризу не зупиняли свою діяльність, зберегли трудові колективи й майже всіх замовників. Із непростих економічних ситуацій треба вміти здобувати користь, говорять в «Юніграні», вони саме допомагають зібратися з думками, знайти приховані резерви й підвищити  конкурентоспроможність. ґрунтовні інноваційні рішення й значні інвестиції в будівництво нових підприємств, технічне переозброєння кар’єрів і щебеневих заводів, а також у розвиток можливостей із надання буропідривних послуг принесли компанії відповідну віддачу.

Ми не просто вижили. Ми показали динаміку розвитку, — розповідає генеральний директор «Юніграну» Сергій Диняк. — Усе тому, що свого часу, вивчивши передовий світовий досвід, зробили правильний вибір, сконцентрувавши зусилля на становленні високоефективного виробництва: цілком перейшли на продуктивне, мобільне, дороге, треба сказати, імпортне обладнання. Сьогодні всі наші підприємства оснащені найпередовішою технікою для видобутку й переробки корисних копалин, підібраною в технологічному ланцюжку таким чином, щоб цілком розкрити весь її величезний потенціал з максимальною для нас економічною вигодою…

Новітнє гірниче обладнання — від бурових верстатів «Atlas Copco» до потужних гідравлічних екскаваторів «TEREX» — дозволило  наростити обсяги виробництва, спростило механізацію та планування робіт. Пішли в минуле знач­ні витрати на підготовчі й заключні операції, технологічні простої разом, до речі, із важкою фізичною працею (що теж дуже важливо), підвищивши культуру виробництва та його безпеку.

Безпосередньо в  кар’єрах  компанії «Юнігран» у процесі видобутку гірської маси одночасно задіяні лише декілька людей. Картина, прямо скажемо, незвичайна — без звичного павутиння ЛЕП і силових кабелів, скреготу бульдозерів у вибоях і метушні десятків електриків, слюсарів, кранівників і гірників, які встановлюють і прибирають електричні опори й трансформаторні підстанції. Передислокація обладнання триває кілька годин, а не днів, як у інших кар’єрах. Із потужними мобільними навантажувачами фірми «Caterpiller» і «Volvo», які заступили місце громіздких  неповоротких раддепівських екскаваторів і бульдозерів, істотно збільшилася повнота виймання запасів. Відпала необхідність у технологічних перервах для проведення підривних робіт із вторинного дроблення негабариту — гідравлічні бутобої  від «Ramer» і «LST» успішно розв’язали цю проблему.

Вихід якісного фракційного щебеню особливо збільшився з оптиміза­цією буропідривних робіт, яким в «Юніграні» приділяють особливу увагу. Адже ці роботи становлять від 15 до 25% витрат, безпосередньо впливаючи на продуктивність і енергоємність виймально-навантажувального, транспортного й  дробильно-сортувального обладнання, а також на одержання більшої кількості  якісної товарної продукції.

Слід зазначити, що «Юнігран» першим в Україні почав бурити свердловини виключно імпортними верстатами шведської фірми «Atlas Copco», що дозволило різко знизити витрати на підготовку гранітних блоків до дроблення енергією вибуху. А також першим повністю перейшов на неелектричні системи ініціювання. Але тільки економічна криза й різке збільшення плати за використання надр змусили компанію по-справжньому розпочати пошук більш ощадливих, а голов­не — ресурсозбережних  способів руйнування гірської породи.

— У розпал кризи закінчили будівництво за останнім словом техніки заводу з приготування компонентів вибухових матеріалів. До речі, вони з вітчизняної сировини, що набагато дешевше від імпортної, — розповідає керівник департаменту буро­підривних робіт компанії Іван Махоня. — Тепер застосовуємо вибухівку власного виробництва. Перехід наших підприємств  на один вид вибухівки із заздалегідь відомими характеристиками виключив із числа змінних чинник її  впливу на параметри буропідривних робіт. Крім очевидного економічного ефекту від зниження вартості підготовки гірської маси,  упровадження нових підходів до буропідривних робіт дозволило одержувати більше корисної продукції з  видобутого обсягу корисних копалин — вихід відсівання знизився до 30%. Відсівання, утім, цілком не уникнути навіть за найсучасніших технологій. Але його можна успішно використовувати. У кризу на «Юніграні» саме почали нарощувати обсяги випуску й продажів тротуарної плитки, бордюрного й оздоблювального каменю, що виготовляється методом вібропресування із гранітного відсівання на новому заводі німецької фірми «HESS». До того ж, знижуючи питому витрату вибухових матеріалів при руйнуванні гранітів, ми в такій же пропорції зменшуємо екологічне навантаження на навколишнє середовище й більш раціонально використовуємо надра. Досить сказати, що в застосовуваних нами зараз емульсійних вибухових матеріалів у 8—10 разів менше викиди шкідливих речовин, ніж у стандартних промислових. Отже, те, що екологічно краще — краще й економічно. Отака  закономірність тепер окреслюється в нашій роботі…

Маючи у своєму розпорядженні вибухівку власного виробництва й знач­ний парк змішувально-зарядних машин американської фірми «ТREAD Corporation», «Юнігран», крім усього, надає послуги з ведення буропідривних робіт багатьом каменевидобувним підприємствам країни.

Словом, із новою сучасною технікою багато виробничих операцій тепер менш витратні, і це, зрозуміло, відповідним чином позначилося на собівартості кінцевої продукції (навіть за не залежного від компанії підвищення цін на електроенергію, паливно-мастильні матеріали).

Відпрацювали на «Юніграні» й ефективні технології такої важливої складової будь-якого бізнесу, як збут продукції, витративши, зокрема, серйозні кошти на придбання залізничного рухомого складу. Тепер у компанії є свої «вертушки» — 160 вагонів різного профілю. За критичного й хронічного дефіциту вагонів «Укр­залізниці», особливо в розпал будівельного сезону, вони дозволяють ще успішніше конкурувати на ринку.

Для клієнтів, які не мають власних під’їзних колій, налагоджена доставка вантажів автотранспортом. Автоколона з 30 динамічних, швидкісних, надійних  автомобілів «Volvo» вантажопідйомністю 30—35 тонн, обладнаних системою GPS і мобільним зв’язком, забезпечує безперебійну цілодобову поставку продукції точно в строк у призначене місце — з кар’єрів просто на будмайданчик.

Поки ціни на щебінь, на відміну від руди, залишаються на рівні собівартості, але ринок поступово оживає.

— Проте ми змушені більшу частину продукції відправляти в Росію, де ринок будівельних робіт не так сильно просів, як наш, — говорить Іван Махоня. — Раніше туди поставляли 25—30%, спеціально стримуючи відвантаження, щоб закривати поставки українським споживачам. Зараз, боюся, у Російську Федерацію надходитиме більше половини виробленого нами щебеню.

— Ви з таким жалем говорите про це. Яка вам, по суті, різниця, хто покупець?

— Велика. Ми хочемо працювати на наше будівництво. Бо, як говорив ще Бісмарк, країна, яка не будує, — мертва країна. Розуміємо, що вільно або мимоволі всі ті зобов’язання, які взяла Україна до Євро-2012, або, скажімо, Росія до Сочі-2014, доведеться виконувати. У дорожньому будівництві, яке в першу чергу потребує щебеню, у нас у країні взагалі роботи — непочатий край. Ми робимо із цього аналітичні висновки, закуповуємо нове обладнання для комплексної модернізації, і коли ринок покличе, готові вийти на рівень 8 млн тонн продукції на рік…

У жодного вітчизняного виробника щебеню немає сьогодні в одних руках таких обсягів виробництва. І ніяка інша компанія не може собі дозволити підписати контракт з одним споживачем на поставку мільйона-півтора тонн продукції — дуже великий ризик у разі форс-мажору залишитися біля «розбитого замовлення». Тому «Юніграну» нескладно зайти на великий будівельний об’єкт. Вигідно це й будівельникам, які впевнені, що навіть солідні обсяги замовлення будуть завжди виконані вчасно й оперативно.

Сьогодні промисловість будівельних матеріалів усе більше набуває рис солідної самостійної галузі. І в цьому чимала заслуга «Юніграну», який своїм становленням, крім усього, поламав традицію радянських часів, коли виробникам щебеню доводилося «доношувати» не за розміром великі й витратні технології та устаткування потужного гірничорудного комплексу. Так, є ще приклади глибокого ретро — досить подивитися на залізничні кар’єри, де працюють дідівськими методами й музейною технікою. Але тепер їм принаймні є на що орієнтуватися у своєму розвитку та професійному зростанні.

Довідка «УТГ»

Група компаній «Юнігран» (м. Київ) заснована в 1996 році з метою розвитку  й становлення нерудного ринку України, а також просування продукції українських кар’єрів на міжнародний ринок. Основна сфера діяльності — виробництво  гранітного щебеню високої якості на трьох підприємствах: Малинському каменедробильному заводі, Пинязевицькому й Коростенському кар’єрах, які виробляють на рік 6 млн тонн високоякісної продукції, — щебінь різних фракцій, бутовий камінь, граніт, гранітну кришку.

Провадить також повний комплекс буропідривних робіт (надаючи на умовах аутсорсингу відповідні послуги 50 гірничим підприємствам країни) з можливістю підготовки  до 10 млн м3 гірської маси на рік.

Партнери й постачальники компанії — всесвітньо відомі фірми з виробництва обладнання для гірничодобувної галузі: «Atlas Copco», «Caterpiller», «Metso minerals», «Sandvik», «Masa», «HESS», «Komatsy», «ТREAD Corporation», «Volvo» та інші.