Між Гамбією та Алжиром

В останньому рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) Україна посіла 82-ге місце серед 133 країн, опустившись відразу на 10 позицій у порівнянні з результатами попереднього дослідження. Безпосередні сусіди України в рейтингу — Гамбія та Алжир.

Фахівці ВЕФ — люди досить серйозні. Але коли читаєш «Звіт про конкурентоспроможність України-2010», недавно представлений журналістам і громадськості в Києві, виникає відчуття, що вони мають добре почуття гумору. Причина — порівняння України та її регіонів із різними країнами на різних континентах.

Виходить, у Києві живуть і працюють, як в Угорщині або Панамі. На Харківщині — як у Колумбії. Український П’ємонт (Львів) опинився на одній планці з Румунією, а Закарпаття — з Уругваєм. Херсонська область сусідить із Лівією та Аргентиною.

Три українські лиха

Рейтинг України максимально знизився за трьома складовими: макроекономічна стабільність, рівень розвитку фінансового ринку та оснащеність новими технологіями. Причому саме в цих сферах спостерігається й найбільше відставання України від інших країн.

Макроекономічна ситуація регресувала насамперед через поглиблення фінансової кризи. Не тільки різко зросла маржа із процентних ставок, а й майже призупинилося банківське кредитування. Рівень державного боргу й розмір бюджетного дефіциту зросли, знижуючи конкурентоспроможність економіки. У підсумку в розділі «макроекономічна ситуація» країна посіла 106-те місце (поруч із Йорданією та Парагваєм). І все-таки ця позиція вище, ніж у Казахстану та Росії.

Українська фінансова система в умовах кризи теж украй уразлива. Знизилася доступність фінансування, збільшилися обмеження на рух капіталу, значно погіршилася надійність банків.

У складовій «технологічна готовність» особливо різке падіння відбулося з показника прямих іноземних інвестицій і трансферу технологій. Компаніям було не до впровадження інновацій, а ключові показники розвитку телекомунікаційного ринку істотно сповільнили зростання. Останнє пояснюється не тільки фінансовою кризою, а й насиченням ринку (зокрема, мобільного зв’язку).

Дороги без дурнів

Безперечний лідер серед регіонів України — Дніпропетровська область. Попереду — тільки Київ, але в нього особливий — столичний — статус. Попри кризу, до 2010 року Дніпропетровській області вдалося піднятися на десять позицій (65-те місце в міжнародному рейтингу) і посісти першу сходинку п’єдесталу з показника виробництва валового регіонального продукту на душу населення (із результатом, що вдвічі перевищує середній по Україні). Дніпропетровці лідирують і за рівнем розвитку бізнесу. А найпроблемнішою сферою тут залишається якість доріг. Крім цього, слабкі ланки — охорона здоров’я та початкова освіта.

Як повідомила директор фонду «Ефективне управління» Наталя Ізосимова, його фахівці вже вибрали Дніпропетровську область як найбільш бажаного кандидата для реалізації свого нового проекту: тут є база для його здійснення й готовність регіональної влади до впровадження.

Фонд «Ефективне управління» на тендерній основі залучив до роботи свого давнього партнера — міжнародну консалтингову компанію Monitor Group. За словами її представника Ендрю Сворта, до жовтня нинішнього року будуть визначені пріоритетні «кластери» — галузі зі значним потенціалом підвищення конкурентоспроможності області, які стануть основою для розроблення та впровадження стратегії економічного розвитку.

— Такий підхід — прямий шлях до збільшення кількості робочих місць, — пояснив Ендрю Сворт.

Навчатися добре в… Криму

Несподіванкою для багатьох стало те, що в п’ятірці регіонів-лідерів опинилася Автономна Республіка Крим, хоча вона виробляє лише 2,9% ВВП держави. У глобальному ж рейтингу конкурентоспроможності Крим перебуває на 72-му місці, випереджаючи три країни — Латвію, Грецію та Болгарію (усі три — члени ЄС), але все-таки відстаючи від найбільш конкурентоспроможних країн СНД (РФ, Азербайджану, Казахстану).

Найкращі для Криму показники — якість загальної інфраструктури, автодоріг, залізничного сполучення, морського та повітряного транспорту, а також засоби електронної комунікації. Із цих складових автономія посідає перше місце серед інших регіонів України.

У регіональному рейтингу всеукраїнська рекреація на другому місці з показника «охорона здоров’я та початкова освіта» (причому початкова освіта в автономії опинилася на 33-му місці у світі, на рівні Чеської Республіки). Високо оцінені також «вища освіта й професійна підготовка» (40-ве місце у світі, на рівні Португалії).

Проблемними аспектами АР Крим залишаються розвиток фінансового ринку й інституціональний розвиток. А ефективність ринку товарів і послуг посіла останнє місце з 20 регіонів, які потрапили в рейтинг.

Західні прориви

Із параметра «ефективність ринку праці» Закарпатська область посідає перше місце в регіональному й шосте в глобальному рейтингу, поступаючись лише Сінгапуру, Швейцарії, США, Гонконгу та Данії. Їй же належить і перший щабель українського п’єдесталу з обсягу прямих іноземних інвестицій і трансферу технологій, а також щодо доступності новітніх технологічних розробок. Ще один благополучний для Закарпаття показник — технологічна готовність (2-ге місце серед українських регіонів, 74-те — у глобальному рейтингу).

Львівська область випереджає інші регіони України з показника інноваційного потенціалу. Це пояснюється активним співробітництвом між бізнесом та ВНЗ, а також високим рівнем витрат компаній на науково-дослідні розробки. Із цієї складової область піднялася до високого 55-го місця в глобальному рейтингу й сусідить із Мальтою, Сенегалом і Польщею.

— Перед нами постала велика проблема, — розповідає міський голова Львова Андрій Садовий. — Ідеться про співробітництво з відомою компанією Hewlett-Packard. Найбільший у світі виробник персональних комп’ютерів і принтерів відмовився від планів будівництва у Львові власного ресурсного центру через невирішені питання оподаткування. На превеликий жаль, ми не змогли переконати представників влади в тому, що повинні бути зрозумілі світу. А шкода!

Неходжені стежини Полісся

Сильні риси Житомирської області — якість інституціонального середовища й ефективність ринку праці. З цих складових показники регіону перевищують середні по країні. Досить сказати, що ефективність ринку праці тут оцінюється на рівні Норвегії.

Найгостріші проблеми — низька якість загальної інфраструктури й забезпечення електроенергією, з яких область є аутсайдером національного рейтингу. Якість автомобільних доріг та інфраструктури повітряних перевезень оцінюється фахівцями на рівні 18-ї позиції з 20. Інші проблемні аспекти — рівень розвитку бізнесу та інновацій. На думку керівників компаній, це обумовлено декількома чинниками: відносно низькою якістю робіт, які виконують місцеві НДІ (з цього індикатора область посіла останнє місце в Україні), нерозвинені традиції співробітництва між університетами та бізнесом, недостатні витрати компаній на наукові та дослідні роботи.

Разом із тим експерти вважають, що в області непогані шанси для нарощування інновацій у майбутньому. Із показника «можливості для інновацій» її бал трохи вище від середнього по країні.

Полтавська, Черкаська, Хмельницька, Запорізька, Одеська, Луганська й Херсонська області перебувають у середині рейтингу. Низький рівень конкурентоспроможності демонструють Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Сумська. А в кінці списку  Вінницька область. Вона посіла 111-те місце в міжнародному індексі — поряд із Сенегалом і Сербією.

Компетентно

Наталя Ізосимова
Директор фонду «Ефективне управління»

— Хоча рейтинг ефективності інституціонального середовища в Україні впав лише на п’ять пунктів, причини для занепокоєння залишаються. Із цієї складової в нашої країни найнижчий рейтинг — 120-те місце (поряд із Нікарагуа та Монголією).

Україні необхідні дії, спрямовані на стабілізацію державних фінансів, оздоровлення банківської системи, спрощення системи регулювання та стимулювання конкуренції. Не вживши цих заходів, ми програватимемо в гострій конкурентній боротьбі країнам, які здобули науку з кризи.

Думка експерта

Тьєррі Гейгер
Представник Всесвітнього економічного форуму

— Світова економіка в цілому цього року не зростала, і цей процес на відміну від «великої депресії» можна назвати «великою рецесією». Вжиті заходи стимулювання економіки вже не діють, їхній ефект знижується. Сьогодні державний борг багатьох країн досяг дуже високої позначки, ми говоримо про кризу довіри до інвесторів, позичальників кредитних установ. І все це підігрівається нестачею інноваційних технологій.

Та є й інші тенденції, спостережувані в Азії. Зараз 75% світового економічного зростання сталося за рахунок Китаю та інших азіатських країн. Ще 10 років тому на їхню частку припадало 10% світового ВВП. До 2012 року ця цифра зросте до 30%. Оскільки Україна знижує свої показники, виникають побоювання, чи зможе вона в майбутньому конкурувати із країнами Азії.

Довідка «УТГ»

Методологія, використовувана Всесвітнім економічним форумом для оцінки конкурентоспроможності країн, ґрунтується на індексі глобальної конкурентоспроможності, уперше представленому в 2004 році, що враховує 12 складових конкурентоспроможності. Серед них: інституціональне середовище, інфраструктура, макроекономічна стабільність, охорона здоров’я та початкова освіта, вища освіта й професійна підготовка, ефективність ринку товарів, ринку праці, рівень розвитку фінансового ринку, технологічна готовність, розмір ринку, складність бізнес-процесів, інновації.