Прощавайте, пільги!
Кабмін скасував дію своєї постанови про антикризові преференції для гірничо-металургійного комплексу країни, зрівнявши його в правах з іншими галузями.
— Із державної точки зору в цьому рішенні багато плюсів, — уважає заступник міністра промислової політики Сергій Бєленький. — Учитимемося жити без пільг.
Цей крок, за логікою Кабміну, не повинен привести до різкого стрибка фінансового навантаження на підприємства ГМК, бо платежі за електроенергію збільшилися незначно (на 7—8%), а «Укрзалізниця» ще в другому кварталі фактично відмовилася від виконання умов мораторію на підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення для гірничо-металургійних і хімічних підприємств, що діяв із листопада 2008 року.
Але якщо надалі ці тарифи підвищуватимуться й ситуація в галузі буде критичною, Мінпромполітики має намір повернутися до питання про поновлення преференцій, сказав С. Бєленький.
Спад виробництва, який почався на підприємствах ГМК наприкінці травня, заступник міністра промислової політики пов’язує не тільки з падінням попиту на металургійну продукцію на зовнішніх ринках, а й зі скороченням поставок деяких видів сировини. У найважчому становищі опинилися підприємства групи ІСД. Попри те, що вони недавно знайшли нових власників і сподівалися на поліпшення фінансового становища, їм не вдалося укласти вигідні контракти на поставки сировини. До того ж тягне на дно багатомільйонна заборгованість за природний газ, яка нагромадилася в Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського та Алчевського металургійного комбінату. Якщо власники найближчим часом не запропонують Кабміну компромісних рішень, не нададуть графіків погашення заборгованості з оплати за природний газ, проблем побільшає. На думку С. Бєленького, можливі подальші обмеження з подачі газу на ці підприємства. Ні про який вплив Міністерства промислової політики на рішення НАК «Нафтогаз України» не може бути й мови.
У Мінпромполітики вважають, що поліпшення ситуації в ГМК можливе, але відбуватиметься це дуже й дуже повільними темпами. Усе залежить від того, наскільки швидко й у яких обсягах удасться відновити попит на український метал на основних експортних ринках.
