«Зубри» на подушках
Навіщо купувати втридорога необхідні країні судна на повітряній подушці, якщо їх можна виробляти самим?
Проектувати та будувати судна на повітряних подушках сьогодні, крім України, здатні півдюжини країн: Англія, США, Канада, Росія, Австралія та Нова Зеландія. Підтвердити причетність до такої солідної компанії нашій країні дозволить реалізація китайського замовлення на серію десантних кораблів типу «Зубр». І в нас для цього є все необхідне, твердять миколаївські вчені.
Головне — щоб «спідниця» пасувала
Судна на повітряній подушці (СПП) — уже давно не екзотика. Найбільш поширені вони у Військово-морському флоті, але застосовуються також для перевезення пасажирів і вантажів, активно використовуються рятувальниками. Безперечна перевага таких суден — більша швидкість і можливість переміщатися як над водою, так і над поверхнею землі. Повітряна подушка виникає, коли під днище постійно нагнітається повітря, і один із головних елементів СПП — гнучке огородження між корпусом судна та поверхнею, саме воно дозволяє долати перешкоди та хвилі. Тому створення такого огородження (у просторіччі «спідниці») — найважливіше завдання під час проектування та будівництва суден на повітряній подушці.
Та знайти цікаве інженерне рішення — півсправи, треба ще переконатися, що воно оптимальне. Тепер у цьому допоможе ноу-хау вчених Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (НУК) — установка для випробування моделей гнучких огороджень СПП. З її допомогою процес розробки СПП і його елементів значно прискориться, крім того, її застосування дозволить заощадити чималі кошти.
Над темою СПП у Національному університеті кораблебудування працює наукова династія Зайцевих. Керує проектом завідувач кафедри морських технологій, доктор технічних наук професор Володимир Зайцев, який присвятив цій роботі майже сорок років. Головний розробник нової установки — його молодший син Дмитро, який недавно захистив кандидатську дисертацію з цієї тематики. Чималий внесок у спільну роботу і старшого сина Валерія, кандидата технічних наук, доцента.
— Установка являє собою посудину з прозорого оргскла, змонтовану на металевому каркасі, — розповідає Дмитро Зайцев. — Зовні встановлений відцентровий вентилятор, який через твердий і гнучкий трубопроводи подає повітря усередину. Гнучкий трубопровід може змінювати свою довжину — це необхідно для відтворення різних умов, які зустрічаються в реальній експлуатації СПП. Модель гнучкого огородження розташована усередині експериментальної установки, яка управляється за допомогою персонального комп’ютера, що дозволяє в реальному часі керувати багатьма параметрами експерименту.
Зауважимо, що гнучке огородження СПП поводиться по-різному під час переміщення судна над водою, твердою поверхнею, кригою. Від «спідниці» залежать і мореплавні властивості судна, і його безпека. Неправильно спроектоване гнучке огородження приводить до того, що судно заривається носом і може навіть перекинутися. Установка Зайцевих саме дозволяє проводити випробування в різних умовах — вона імітує рух судна як над твердою поверхнею, так і над водою, у тому числі в умовах шторму. Такий набір «послуг» пояснює наявність семи патентів, отриманих авторами проекту в процесі роботи над ним. Зараз повний комплект конструкторської документації з цієї установки, а це майже 250 креслень, учені передали Миколаївському державному підприємству НВКГ «Зоря» — «Машпроект» — саме там виготовляють двигуни для СПП.
Малим СПП — велике плавання!
Практичне значення установки зростає з огляду на виконання китайського замовлення. Річ у тім, що недавно Китай замовив Україні серію десантних кораблів на повітряній подушці типу «Зубр». Вартість замовлення оцінюється в $350 млн. Проект досить старий, розроблений ще за радянських часів, і зараз планується вдосконалити саме гнучке огородження «Зубрів». Мета модернізації не тільки в поліпшенні технічних характеристик, а й у запобіганні можливим майновим суперечкам. За словами професора Зайцева, гнучке огородження для колишнього проекту хоч і було спільною розробкою російських і українських інженерів, однак випускалося на заводі в Ярославлі (РФ), і росіяни вважають його своєю інтелектуальною власністю. Створення нової «спідниці» зробить проект суто українським, що обіцяє істотні економічні вигоди. Саме для цього в університеті створюють теоретичну та експериментальну базу, що дозволить спроектувати більш досконале гнучке огородження для кораблів типу «Зубр», і в цьому процесі планують задіяти розроблену Зайцевими установку.
Але й цим можливості й наміри вчених і фахівців НУК не обмежуються: в університеті ведуть роботи над створенням декількох малих СПП.
— Зараз на внутрішньому українському ринку є потреба в невеликих СВП різного призначення, насамперед для підрозділів МНС, — говорить Валерій Зайцев.
Сьогодні судна такого типу Україна імпортує з Росії за досить високими цінами. Так, наприклад, Миколаївський гірничорятувальний загін недавно купив рятувальне судно на повітряній подушці «Пегас-5В» вартістю $100 тис. А за трохи більше СПП «Марс-700», яке також купують підрозділи українських МНС, доводиться платити вже $140 тис.
— І це при тому, що деякі заявлені характеристики російських суден на практиці не підтверджуються, — говорить Володимир Зайцев. — На спроектованому в НУК судні «СВПА-8» використовуються гнучкі огородження з еластичними ресиверами й знімними елементами. Вони мають значно кращі експлуатаційні властивості порівняно із гнучкими огородженнями балонного типу з надувними скегами, які зараз установлюються на аналогічних суднах російського виробництва. Пасажировмісність нашого СПП — 8 чоловік. Його відрізняють наявність реверса (заднього ходу) і краща керованість. Та й коштуватиме воно вдвічі дешевше від російського, якщо вдасться налагодити виробництво. На будівництво дослідного зразка необхідно 50—70 тисяч доларів.
Створення нового гнучкого огородження для «Зубра» і малих суден на повітряній подушці — пріоритетні напрями для Національного університету кораблебудування. Уже зараз зроблено кілька заявок на бюджетне фінансування, і вчені сподіваються, що їх буде задоволено.
Довідка «УТГ»
Розробка вчених Миколаївського національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова — «Басейн для дослідження піднімального комплексу суден на повітряній подушці» — перемогла у всеукраїнському конкурсі «Винахід-2009» у номінації «Кращий винахід у галузі транспорту».
