Експеримент із висоти пташиного польоту
Через дорожнечу міської землі офісні, а за ними й житлові будівлі поповзли вгору. Та чи добре там, за хмарами, живеться?
Сучасні будівельні норми розраховані на житлові будинки до 25 поверхів і не враховують особливих динамічних ефектів, які проявляються у висотних будинках і впливають як на будівельні конструкції, так і на самопочуття людей. Невипадково у світі висотні споруди — це, насамперед, офісні будівлі та готелі. Але не житло.
Вирішувати — не будувати
З огляду на відсутність відповідних нормативних документів, практичного досвіду й достатніх наукових обґрунтувань підвищення поверховості житлової забудови Держбуд України вирішив споруджувати всі висотні житлові й суспільні будинки вище 25 поверхів як експериментальні об’єкти — «із метою всебічної перевірки архітектурно-планувальних, інженерно-технічних, протипожежних та санітарно-гігієнічних властивостей висотних житлових будинків». Для цього розроблена відповідна комплексна програма та державні будівельні норми (ДБН), у яких наведені нормативні вимоги до проектування житлових будинків до 100 і суспільних до 150 метрів. Більш високі об’єкти, як і раніше, проектуватимуть за індивідуальними технічними вимогами. Таким чином, сьогодні відкритий шлях до більш активного висотного будівництва.
Основним завданням експерименту визначили «розроблення в процесі проектування, будівництва та експлуатації об’єктів нормативних документів для висотного будівництва в Україні». Отже, будівельники ставлять експеримент на мешканцях? Адже вивчення проблем стану здоров’я людей, особливо дітей, які живуть на високих поверхах, визначення ймовірності переміщення забрудненого повітря на верхні поверхи через вентиляційні канали, облік потрапляння радону в підземні приміщення та інші явища починається тільки після заселення будівель.
Усе вище й вище…
Площадкою для експерименту було обрано, звичайно ж, столицю. Хоча в Києві 16 висотних об’єктів, але місту бракує багатьох фахівців, які могли б професійно вирішувати проблеми, що постають під час висотного будівництва.
Завідувач лабораторії висотного будівництва НДІ будівельного виробництва Мінрегіонбуду України Анатолій Франівський пояснює:
— Якщо в дев’ятиповерхівці вода надходить до верхніх поверхів за рахунок невеликого тиску в трубах, а у випадку пожежі сходи пожежних машин дістануть до верхнього поверху, то у висоток усе складніше й дорожче. У таких будинках близько 30 інженерних систем: подачі води, опалення, пожежогасіння, вентиляції, димовидалення, а ще теплопункти, ліфти, сигналізація. Для їхнього обслуговування потрібні 12—15 чоловік на добу. У Європі висоток майже не будують, особливо в північних регіонах, їх дуже дорого утримувати, опалювати, а низька хмарність може бути нижче рівня даху, і люди, відкривши вікно, дихають смогом.
Усі висотні будинки зазнають коливань: на 100 м висоти амплітуда коливань висотної частини становить приблизно 20 см. Це значно ускладнює розрахунки конструкцій, крім того, не всі мешканці здатні без шкоди для здоров’я зазнавати таких коливань. Є проблеми зі сміттєвидаленням: аеродинамічна труба, яку являють собою сміттєві й ліфтові шахти в таких будинках, несе сміття на дах. Звідси — складність і дорожнеча висотного будівництва: вартість проектування та спорудження будинків зростає майже вдвічі в порівнянні зі звичайними 16-поверхівками. А експлуатація 1 м2 загальної площі у висотному будинку власникові квартири або офісу коштуватиме мінімум $3 на місяць (розцінки в Дніпропетровську на цей час), не враховуючи комунальних платежів.
Академія будівництва України неодноразово порушувала питання про заборону висотного будівництва без нормативної бази, і Держбуд, урахувавши попередження вчених, рекомендував призупинити видачу дозволів на будівництво нових висотних будинків до завершення експерименту. Незважаючи на це, проекти висоток все ще узгоджують майже на кожному засіданні київської градради.
А поки «експеримент» показує, що, наприклад, житлові будинки на Троєщині проектували й будувалися як звичайні: у них відсутнє центральне кондиціювання, а запропонований варіант вентиляції не витримує критики; розміщення величезного теплопункту в підвальному поверсі спричинить вібрації та скарги мешканців; не відпрацьована також будова систем опалення, водопостачання, каналізації, сміттєвидалення — коротше кажучи, УСЬОГО.
Але архітектори все ще мріють. А будівельники — зводять житлові комплекси на Пізняках, де для пожежної безпеки розроблена така схема евакуації жителів висотної частини: вони підніматимуться на дах, а звідти евакуюватимуться вертольотом у спеціальних кабінах. Але досвіду таких дій в українських пожежних поки немає. Однак проект пройшов державну експертизу.
— Експериментуватимемо ми, напевно, все своє життя, — коментує ситуацію з висотним будівництвом головний архітектор Дніпропетровська Юлія Саєнко. — Дозволять будувати 24-поверхові будинки — експериментуватимемо з 40 поверхами. Ми зараз плануємо будувати 50-поверхову «Браму», у нас є ще пара об’єктів під 50 поверхів. На мій погляд, поки на цьому треба зупинитися. Підвищення поверховості говорить, скоріше, не про елітність житла, а про густоту заселення. Зарубіжні колеги рекомендують не гнатися за поверхами, а дотримуватися містобудівних нормативів. Я бачила найвищу житлову будівлю Скандинавії — 50-поверховий житловий будинок у шведському місті Мальме, де вище двох поверхів нічого не було. Цікаво, що перші квартири пішли фактично за собівартістю, а зараз це найдорожче житло у Швеції. Головне — щоб у людини завжди був вибір. Треба тільки вірити в те, що ти чиниш правильно.
«Кіт у мішку» за ваші гроші
Але щоб вірити, треба хоч щось знати. Та хто розповідає новоселам наших висоток про те, із чим їм доведеться мати справу в новому житлі? Хто показує розрахунки на експлуатацію, оплату послуг ЖКГ? Хто вимагає спостереження в лікаря?
— В Ізраїлі, де я недавно відвідав проектні й будівельні установи, якщо й зводять висотні будинки, то наймають для цього японців або американців, які в цьому доки. Ми ж — усе вміємо самі! — говорить генеральний директор АТЗТ «Творець» Леонід Турчин. — Так, прийняли норми. Але до створення норм треба було долучити і санлікарів, і фахівців ЖКГ. У нас же зволіли назвати це експериментом. Але його можна проводити на дослідному зразку, який перевіряють на міцність, на те, який він у експлуатації. Його не продають, ним не користуються, поки не отримають результатів й відповідних висновків. Адже можна взяти перевірений іноземний проект, запросити кураторів — зарубіжних фахівців, побудувати такий будинок. Потім вселяти добровольців, стан яких контролюватиметься. Попутно перевіряються й параметри цього будинку. І тоді, якщо щось піде не так, по-перше, є кому розібратися із проблемами, а по-друге, буде що врахувати в наступному проекті. Оце — експеримент.
У принципі, я не проти будівництва висоток. Як то кажуть, попит народжує пропозицію. Десь хочуть побудувати підводне місто, і багато хто вже палко бажає оселитися там. Їм говорять: а як же тиск, свіже повітря? А вони відповідають: «Нічого, ми любимо екстрим». Так само є люди, яким важливий красивий краєвид із вікна, і вони готові заради цього пожертвувати самопочуттям і грошима. Це їхнє право. Але вони повинні знати, на що погоджуються. А держава зобов’язана забезпечувати їхню безпеку.
Сьогодні за законом офісні споруди дозволені будь-якої висоти, а житлові будинки не можуть бути вище 100 м, або 30—32 поверхів. Та це не стосується початих проектів. При цьому МНС не поспішає проводити навчання з відпрацьовування техніки евакуації людей у разі НП, у будинках не встановлюються датчики температури, вібрації, шуму, бо це вимагає додаткових капіталовкладень. Тобто експеримент не поспішає ставати дослідним. Залишається тільки дивитися на мешканців-добровольців і чекати…
«Високий» рейтинг
1. Торгово-офісний центр «Європейський квартал», Київ. 139 м, 35 поверхів. Підземний супермаркет, боулінг, кінотеатр, дитяча ігрова зона, ресторани, SPA-центри, фітнес-клуб із 25-метровим басейном, триярусний підземний паркінг.
2. Діловий центр «Вітрило», Київ. 136 м, 35 поверхів. Чотирирівневий підземний паркінг на 300 автомобілів. У народі дістав декілька влучних прізвиськ: «Праска», «Титаник».
3. Будинок Апеляційного суду, Київ. 127 м, 25 поверхів. Двоповерховий підземний паркінг. На даху — вертолітна площадка.
4. Житловий комплекс Вежі, Дніпропетровськ. 123 м, 30 поверхів.
5. Будинок Мінтрансу, Київ. 120 м, 28 поверхів. Тоновані зелені вікна й блакитний глобус на даху. Кілька років тому з 24-го поверху будинку впав ліфт, у результаті чого потерпіли 10 чоловік.
6. Житловий будинок, Київ, Князівський затон, 21. 120 м, 37 поверхів. 5 підземних паркінгів і вертолітна площадка на даху будинку для екстреної евакуації жителів у разі НП.
7. Житловий будинок в Одесі. 106 м, 25 поверхів.
8. Житловий комплекс Срібний Бриз, Київ. 102 м, 33 поверхи. Планується з’єднати будинки пішохідним мостом з набережною Дніпра, а також облаштувати власну зону відпочинку та причал для яхт і катерів.
9. Телецентр, Київ. 97 м, 22 поверхи. Будинок експлуатують уже більше 10 років, хоча його будівництво досі не завершено. Має розвинену підземну інфраструктуру, у тому числі підземне сховище для роботи в умовах війни.
